Рішення № 139999128, 23.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2044/26

Провадження № 2/332/3508/26

Заочне рішення

Іменем України

23 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 372634106 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від ТОВ «Манівео» кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) в розмірі 10 850,00 грн.

Так, на виконання умов Договору, грошові кошти були перераховані ТОВ «Манівео» на банківську карту № НОМЕР_1 , що була вказана відповідачем при укладанні Договору.

05.08.2025, згідно Договору факторингу № МВ-ТП/47, ТОВ «Манівео» відступило право вимоги за Договором до відповідача ТОВ «Таліон Плюс».

ОСОБА_1 свої зобов`язання за даним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 31 453,87 грн, що позивач просить стягнути з відповідача разом із сумою сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи. Цією ж ухвалою у АТ КБ «ПриватБанк» витребувані докази (а.с. 61-62).

У позові представник позивача просив суд розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що 18.06.2025 відповідачем подано заявку на отримання грошових коштів в кредит. В ній вказані загальна інформація, персональні дані відповідача та номер картки для перерахування коштів (а.с. 15-зворот).

19.06.2025 між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 372634106 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від ТОВ «Манівео» кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) в розмірі 10 850,00 грн (а.с. 16-20).

Згідно пунктів 2.1, 2.2 Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді Кредитної лінії в сумі Кредитного ліміту в розмірі 10 850,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, визначених в Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео».

Згідно п. 3.1 Договору, кредит надається строком на 11 днів від дати отримання першого траншу.

За п. 3.3 Договору, для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 11 днів Дисконтного періоду проценти в розмірі 954,80 грн.

Відповідно до п. 14.2 Договору, Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів, Пролонгацій чи Поновлення Дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього Договору, Позичальник здійснює авторизацію в Особистому кабінеті та ініціює отримання нових Траншів, Пролонгації чи Поновлень Дисконтного періоду в ІКС.

Так, на виконання умов Договору, грошові кошти були перераховані ТОВ «Манівео» на банківську карту № НОМЕР_1 , що була вказана відповідачем при укладанні Договору, що підтверджується: підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 24-зворот), довідкою ТОВ «Манівео» (а.с. 25), інформацією, що надійшла від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду (а.с. 79).

19.06.2025 відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с. 15-зворот-16).

05.08.2025, згідно Договору факторингу № МВ-ТП/47, ТОВ «Манівео» відступило право вимоги за Договором до відповідача ТОВ «Таліон Плюс», що підтверджується копією відповідного договору факторингу (а.с. 12-зворот-13), копією витягу з реєстру до нього (а.с. 13-зворот), копією платіжної інструкції (а.с. 14).

08.08.2025 представником ТОВ «Манівео» відповідачеві направлено повідомлення про відступлення права вимоги (а.с. 25).

27.12.2025 позивачем відповідачеві направлено повідомлення про дострокове розірвання договору з сумою заборгованості, що підлягає поверненню (а.с. 25).

В подальшому, позивачем відповідачеві направлено досудову вимогу з сумою заборгованості станом на 05.03.2026 (а.с. 25-зворот).

Згідно розрахунку заборгованості за період з 05.08.2025 по 26.12.2025 заборгованість відповідача становить 31 453,87 грн та складається з наступного: тіло кредиту 10 850,00 грн; проценти 19 952,87 грн; комісія за надання кредиту 651,00 грн (а.с. 15).

Позивач, діючи в межах свої прав, просить стягнути з відповідача лише вищевказану суму заборгованості без включення штрафних санкцій в розмірі 5 425,00 грн, що відображені у розрахунку заборгованості.

Приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства сторонами (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закон), електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону).

Наведене знаходить своє підтвердження у постанові Верховного Суду по справі № 524/5556/19 від 12.01.2021.

Відповідно до частин 1-2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість. Поряд з цим, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, однак лише в частині тіла кредиту та проценті в загальному розмірі 30 802,87 грн.

В частині стягнення комісії в розмірі 651,00 грн суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні цієї вимоги, з огляду на таке.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби, тому особливості регулювання відносин сторін мають визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Спірний договір укладено 19.06.2025, тому суд застосовує норми Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції від 24.12.2024, що діяла на момент укладення договору.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції від 15.11.2024, що діяла на момент укладення кредитного договору, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Банк має право встановлювати комісії та інші платежі за додаткові, супутні послуги, що включаються до загальних витрат за споживчим кредитом, окрім тих, що надаються безкоштовно.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 07.04.2021 в рамках справи № 766/8096/20.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції від 15.11.2024, що діяла на момент укладення кредитного договору, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин. Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Наведене викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 в рамках справи № 363/1834/17.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію довіреності, копію договору про надання правової допомоги № 5, укладеного 02.12.2024 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій», копію додаткової угоди № 3011 від 12.03.2026 до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 12.03.2026 на суму 5 000,00 грн, копію платіжної інструкції від 12.03.2026 на суму 5 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» підлягають задоволенню частково, на 97,93%, то розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 4 896,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» задоволені частково, на 97,93%, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 607,29 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (місцерозташування: м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ЄДРПОУ 39700642) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за Кредитним договором № 372634106 від 19.06.2025 в розмірі 30 802,87 грн, судовий збір в розмірі 2 607,29 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 896,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун