Ухвала суду № 139998934, 23.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17484/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., вивчивши матеріали заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Майстренко Наталії Миколаївни про відвід судді Хамник Марини Миколаївни, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, обласного «Фонду інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» про визнання протиправним і скасування розпоряджень, припинення права суперфіцію,-

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2026 року адвокат Майстренко Наталія Миколаївна подала заяву про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник Марини Миколаївни від розгляду цивільної справи за №308/17484/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, обласного «Фонду інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» про визнання протиправним і скасування розпоряджень, припинення права суперфіцію.

Заяву передано судді 23.09.2026 року після виходу з відпустки.

В обґрунтування заяви про відвід адвокат зазначає, що 12 липня 2026 року на стадії підготовчого провадження представником Позивачів подано суду заяву про зміну підстав позову при незмінних матеріально правових вимогах у справі. Разом із заявою представником повідомлено суд про скерування запитів до державних підприємств про отримання відповідних доказів, які стосуються предмета доказування у цій справ з урахуванням змінених підстав та клопотання про дослідження електронних доказів.

Окрім того, ОСОБА_7 , позивачкою, подано суду клопотання про витребування доказів на підтвердження нових обставин, якими доповнено первинні заявлені Позивачами підстави.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24 серпня 2026 року, проголошеною без Позивачів та без присутності представника Позивачів, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті, а також відмовлено Позивачам у прийнятті заяви про зміну підстав позову. Також відмовлено у витребуванні доказів, про що було заявлено суду. Повний текст ухвали надіслано до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС Електронний суд адвоката Майстренко Н.М. 24 серпня 2026 року. Проте в цей час вона перебувала у щорічній основній відпустці. Тож наразі справа перебуває на стадії судового розгляду.

Позивачі вважають, що після постановлення ухвали від 24 серпня 2026 року про відмову у прийнятті заяви про зміну підстав позову та закриття підготовчого провадження виникли об`єктивні обставини, які в сукупності викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді при подальшому розгляді цієї справи по суті. Ця заява не ґрунтується виключно на незгоді Позивачів із процесуальним рішенням судді. Позивачі звертають увагу саме на сукупність процесуальних дій та висновків, викладених суддею в ухвалі від 24 серпня 2026 року, їх вплив на подальший розгляд справи та сформовану судом оцінку меж спору ще до початку розгляду справи по суті.

Позивачі не стверджують про наявність особистої зацікавленості судді Хамник М.М. у результаті розгляду справи та не звинувачують суддю у будь-яких неправомірних позапроцесуальних діях.

Водночас сукупність наведених вище процесуальних обставин, зокрема відмова у прийнятті заяви про зміну підстав позову, відмова у витребуванні доказів, пов`язаних із цією заявою, попереднє визначення судом юридичної нерелевантності значної частини обставин та закриття підготовчого провадження після такого обмеження, на думку позивачів, створює об`єктивно виправданий сумнів щодо того, чи буде забезпечена повна неупередженість при подальшому розгляді справи.

За змістом положень частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 2 статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно із частиною 7 статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Судом не встановлено підстав, що зумовлюють необхідність повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини 8 статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи в межах доводів заявленого відводу, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A №255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

При цьому, згідно із частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За умовами частин 3, 4 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі №800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі №9901/673/18.

Окрім того, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від

13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, не може бути підставою для відводу судді незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які, на його думку, суддя повинен вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.

Доказів на підтвердження упередженості судді Хамник М.М. у вирішенні спору в даній справі представником позивача адвокатом Майстренко Н.М. не надано.

Доводи представника позивача адвоката Майстренко Н.М. зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, діями головуючого судді Хамник М.М.

Таким чином, зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається заявник, судом не встановлено обставин, зазначених у статтях 36, 37 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.

Незгода заявника із процесуальними рішеннями суду, що прийняті в межах його повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, не може слугувати підставою для його відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості судді у справі.

Водночас, необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Отже, з урахуванням того, що процесуальні рішення суду не можуть бути підставою для відводу головуючого судді, а також відсутності відповідних доказів упередженості головуючого судді, наявні підстави для висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб`єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача адвокатом Майстренко Н.М. відводу судді від розгляду справи №308/17484/23, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статями 36, 37, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача адвоката Майстренко Наталії Миколаївни про відвід судді Хамник Марини Миколаївни подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, обласного «Фонду інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» про визнання протиправним і скасування розпоряджень, припинення права суперфіцію - визнати необґрунтованою.

Передати заяву представника позивача адвоката Майстренко Наталії Миколаївни про відвід судді Хамник Марини Миколаївни, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, обласного «Фонду інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» про визнання протиправним і скасування розпоряджень, припинення права суперфіцію до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, для її вирішення у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник