Рішення № 139998515, 22.09.2026, Путильський районний суд Чернівецької області

22.09.2026

Справа № 721/642/26

Провадження № 2/721/399/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У. Д. розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025 року у сумі 15970,48 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що 09.09.2025 між ТОВ "Кредіплюс" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025, який відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора a35a124b. Сума ліміту кредитної лінії складає 9460,00 грн, загальний строк кредитування 98 днів.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів позичальнику шляхом їх переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 .

10.10.2025 між ТОВ "Кредіплюс" та ТОВ "Юніт Капітал" було укладено Договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого ТОВ "Кредіплюс" відступило ТОВ "Юніт Капітал" свої права грошової вимоги до боржників в тому числі і за договором про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №5 від 03.02.2026( витяг з Додатку 1 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025), ТОВ "Юніт Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025 року на загальну суму 17370,48 грн.

З огляду на те, що відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Просить стягнути вищевказану суму заборгованості та судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 01.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу. З рекомендованого повідомлення АТ "Укрпошта" про вручення поштового відправлення убачається, що відповідач отримав копію ухвали суду 08.07.2026.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 09.09.2025 між ТОВ "Кредіплюс" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025, який відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора a35a124b (а.с.24-28).

Відповідно до умов договору сума (загальний розмір) кредиту становить 9460.00 грн. (дев`ять тисяч чотириста шістдесят грн 00 коп) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000,40 грн на номер рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 у національній валюті, у розмірі 2459,60 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п. 2.2.1)

Відповідно до п. 2.3 Договору Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Комісія за надання кредиту складає 2459,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (п. 2.5).

Відповідно до п. 2.6. Договору загальний строк кредитування за цим Договором складає 98 днів (09.09.2025- 16.12.2025).

Між сторонами погоджено Графік платежів (Додаток до договору про споживчий кредит) (а.с.27)

З копії Паспорта споживчого кредиту вбачається, що він містить інформацію, яка надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 35-36).

ТОВ "Кредіплюс" виконало умови договору про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025 року та перерахувало відповідач, грошові кошти у розмірі 7000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 (а.с.48).

З інформації наданої АТ "Приватбанк", на підставі ухвали суду, від 23.07.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в АТ "Приватбанк" емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). В період часу з 09.09.2025-14.09.2025 на вказаний рахунок було зараховано грошові кошти у сумі 7000,40 грн (а.с.79).

10.10.2025 між ТОВ "Кредіплюс" та ТОВ "Юніт Капітал" було укладено Договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого ТОВ "Кредіплюс" відступило ТОВ "Юніт Капітал" свої права грошової вимоги до боржників, у тому числі і за договором про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025 року ( а.с. 56-58).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Клієнт зобов?язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №5 від 03.02.2026( витяг з Додатку 1 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025), ТОВ "Юніт Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025 року на загальну суму 17370,48 грн з яких: 9460,00 грн заборгованість за основним боргом ( тілом Кредиту); 5909,48 грн заборгованість за відсотками; 601,00 грн заборгованість за комісією та 1400,00 грн заборгованість за штрафними санкціями штраф/пеня ( а.с. 6).

Відповідно до Виписки з особового рахунка за договором кредитної лінії №199884 від 09.09.2025, заборгованість відповідача станом на 01.05.2026 року складає 17370,48 грн з яких: 9460,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту (тілом Кредиту); 5909,48 грн прострочена заборгованість за відсотками; 601,00 грн заборгованість за комісією та 1400,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (а.с.13).

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (договір кредиту).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верхового Суду від 23.10.2024 року, справа №753/25081/21.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ "Юніт Капітал" на підставі укладеного договору факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 відповідно до умов договору про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що договором факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що фактор передає клієнту права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі боржників. Так, в матеріалах справи міститься витяг з реєстру боржників, в якому зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається.

Враховуючи викладене, позивач довів своє право вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості за договором про споживчий кредит №199884 укладеним 09.09.2025 між відповідачем та ТОВ "Кредіплюс".

Як убачається з матеріалів справи, у відповідача через неналежне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025 утворилася заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15970,48 грн, яка складається з 9460,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5909,48 грн заборгованість за відсотками та 601,00 грн - заборгованість за комісією.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, відзив на позовну заяву не подав, своїх розрахунків не надав.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 укладений 20.01.2026 між ТОВ "Юніт Капітал" та Адвокатським бюро "Тимошенко та партнери", додаткову угоду до Договору від 21.01.2026 та Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 з описом наданих послуг.

Суд наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності і потрібності), розумності та пропорційності їхнього розміру позовним вимогам з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, оцінивши складність справи, суть спору, розмір позовних вимог, характер та обсяг наданих послуг (їх дійсність та пропорційність), суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ "Юніт Капітал" витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн є надмірно завищеними і не відповідають критерію розумності. У зв`язку з цим заявлений позивачем розмір судових витрат підлягає зменшенню до 3000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279, 284, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за договором про споживчий кредит №199884 від 09.09.2025 у розмірі 15970 (п?ятнадцять тисяч дев?ятсот сімдесят) грн 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" ЄДРПОУ 43541163, судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3000 (три тисячі) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2026.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", юридична адреса: 01133 м. Київ вул. Бульвар Л. Українки буд. 34 офіс 333 м. Київ, ЄДРПОУ 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Уляна СТЕФАНКО