Рішення № 139998325, 23.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

23.09.26

Справа № 635/1857/26

Провадження № 2-о/635/125/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року с-ще Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Назаренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Літінської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Уманець Андрій Ігорович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

заявниця ОСОБА_1 через свого представника адвоката Уманець Андрія Ігоровича звернулась до Харківського районного суду із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті в районі н.п. Степова Новоселівка Куп`янського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця та ОСОБА_3 проживали разом однією сім`єю з 1999 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, пов`язані спільним побутом, опікувалися благоустроєм спільного житла за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний факт підтверджується довідкою Циркунівської сільської військової адміністрації, спільною декларацією з сімейним лікарем, де заявниця вказана як довірена особа на випадок екстрених ситуацій, документами на спільний автомобіль KIA RIO, а також посвідками на постійне проживання у Німеччині (м. Вуперталь), де вони разом перебували в евакуації через окупацію та збройну агресію та свідками. Встановлення даного факту необхідно заявниці для реалізації права на оформлення грошового забезпечення та інших соціальних виплат, що залишилися після зникнення безвісти її цивільного чоловіка.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Уманець Андрій Ігорович, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами окремого провадження.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги заяви підтримав у повному обсязі та зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом однією сім`єю з 1999 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, пов`язані спільним побутом, опікувалися благоустроєм спільного житла за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала у повному обсязі та надала аналогічні пояснення, як представник.

Заінтересована особа ОСОБА_2 (мати зниклого безвісті військовослужбовця) надала суду письмову заяву, в якій зазначила, що проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечує, факт тривалого проживання її сина із заявницею однією сім`єю підтверджує повністю та просить розглядати справу за її відсутності.

Заінтересована особа Міністерство оборони України через свого представника Лисенка В.Ю. надало письмові пояснення, в яких заперечувало проти задоволення заяви, посилаючись на недостатність наданих заявницею доказів на підтвердження факту проживання однією сім`єю. Попросили розглядати справу без участі їхнього представника.

Заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв чи заперечень по суті справи не надала.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є сусідами заявниці надали пояснення, що з 1999 року заявниця та ОСОБА_3 проживали разом однією сім`єю з 1999 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, пов`язані спільним побутом, опікувалися благоустроєм спільного житла за адресою: АДРЕСА_1 , постійно разом справляли свята день народження один одного, новий рік, пасха та інші свята на який були присутні свідки.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , 07.09.2025 року зник безвісти під час виконання бойових завдань в районі н.п. Степова Новоселівка Куп`янського району Харківської області, що підтверджується витягом з ЄРДР та витягом з реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у визначений період підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, а саме:

довідкою № 2646 від 25.08.2024 року, виданою Циркунівською сільською військовою адміністрацією, яка підтверджує проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , яка збігається з адресою реєстрації місця проживання заявниці ОСОБА_1 ;

копією медичної декларації про вибір лікаря від 02.11.2021 року, де ОСОБА_3 вказав адресу проживання у с. Циркуни, а заявницю ОСОБА_1 зазначив як довірену особу на випадок настання екстреного випадку;

копіями посвідок на постійне проживання у Німеччині на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які підтверджують їхнє спільне проживання за однією адресою (422275, Вуперталь, Бартоломяусштр., 34) під час вимушеної евакуації в період з 28.07.2022 по 04.03.2024 року;

документами на автомобіль KIA RIO (д.н.з. НОМЕР_2 ), який зареєстрований за ОСОБА_1 , проте цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована як особи, що фактично керувала вказаним транспортним засобом;

квитанціями про перерахунок коштів, поштовими накладними «Нова Пошта», спільними фотокартками з сімейного архіву та показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які є сусідами та підтвердили факт ведення заявницею та зниклим безвісти ОСОБА_3 спільного побуту;

поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд критично оцінює заперечення Міністерства оборони України щодо недостатності доказів, оскільки надані заявницею документи у своїй сукупності є послідовними, логічними та повністю доводять наявність ознак de facto сім`ї, визначених ст. 3 СК України та практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Ельсхольц проти Німеччини»).

У відповідності до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положення ст. 4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, а також охоронюваних законом інтересів судом.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

При застосуванні ст. 74 Сімейного кодексу України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

За приписами ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Аналогічні висновки, висловлені Верховним Судом в постанові від 18.07.2018 у справі №544/1274/16-ц та в постанові від 12.02.2020 у справі № 207/3371/17.

Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц зазначено, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

У Віснику Верховного Суду України № 8 (144) за 2012 р. викладені правові позиції Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, де зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом).

У Постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №361/4744/19 зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі №524/10054/16.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. theUnitedKingdom ), п. п. 28 - 36. Series A №18). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення «спору судом».

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення цього факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволяє їй реалізувати майнові та соціальні права, пов`язані зі статусом члена сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця.

У відповідності до вищевказаних вимог, заявницею на підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 надано низку доказів, які у повному обсязі підтверджують обставини спільного проживання однією сім`єю у період з 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт спільного проживання однією сім`єю заявниці зі зниклим безвісти 07.09.2025 року, як подружжя без реєстрації шлюбу, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Надані докази та показання свідків підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 1999 року по 07.09.2025 року, виникнення між ними взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, піклування чоловіка та жінки один про одного.

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про встановлення факту того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 1999 року по 07.09.2025 року проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 315 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який зник безвісті 07.09.2025 року під час виконання обов`язків військової служби, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ззаявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 ;

представник заявника: адвокат Уманець Андрій Ігоровича, РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ;

заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ;

заінтересована особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження м. Київ, пр. Повітрофлотський, б. 6, 03168.

Суддя О.В.Назаренко