Рішення № 139998154, 17.09.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2263/25

Провадження № 2/307/811/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Сас Л.Р., секретар судового засідання Семко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно трьох процентів річних від прострпоченої суми та інфляційні втрати,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» пред`явило до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов про стягнення солідарно заборгованість трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційні втрати за кредитним договором № 2682/03-Ф від 04 вересня 2003 року у розмірі 23 474,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04 вересня 2003 року між АКЦІОНЕРНО ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИМ БАНКОМ «АВАЛЬ», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2682/03-Д, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на суму 25 000 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному розмірі у строк до 03 вересня 2010 року та сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 8,00% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір застави № 2682/03Ф, посвідчений 05 вересня 2003 року Васко М.І., приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5013, на підставі якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 .

19 грудня 2023 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОКСІ БАНК» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-65, відповідно до якого АТ «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги за кредитним договором № 2682/03-Ф від 04 вересня 2003 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 .

В свою чергу, 19 грудня 2023 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-65-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права вимоги за кредитним договором № 2682/03-Ф від 04 вересня 2003 року, укладеного між банком та ОСОБА_1

22 грудня 2023 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, посвідчений Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований за реєстровим № 1535, відповідно до якого АТ «ОКСІ БАНК» набуло права іпотекодержателя за договором застави № 2682/03Д, посвідченого 05 вересня 2003 року Васко М.І., приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 5013, укладеного між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В свою чергу, 22 грудня 2023 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, посвідчений Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований за реєстровим № 1536, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права іпотекодержателя за договором застави № 2682/03Ф, посвідченого 05 вересня 2003 року Васко М.І., приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 5013, укладеного між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі заза правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на даний момент, всі права кредитора та іпотекодержателя за вищевказаними договорами, належать ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

20 лютого 2014 року Тячівським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення у цивільній справі № 307/2922/13-ц за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» 70 000,00 гривень заборгованості за кредитним договором та 700,00 гривень судового збору.

У приватного виконавця Романа Р.М. на виконанні перебувало виконавче провадження № 61478528 щодо примусового виконання виконавчого листа № 307/2922/13-ц, виданого 24 червня 2015 року Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» 70 000,00 гривень заборгованості за кредитним договором та 700,00 гривень судового збору.

Проте, 06 червня 2025 року приватним виконавцем Романом Р.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення згідно виконавчого документа.

Водночас це не звільняє боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від обов`язку, передбаченого статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме: сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати за кредитним договором № 2682/03-Ф від 04 вересня 2003 року за період з 02 квітня 2017 року по 01 березня 2020 року.

У відповідності до статті 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу урахуванням 3% річних, у період з 02 квітня 2017 року - 01 березня 2020 року - 6 126,44 гривень.

У відповідності до статті 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції у період з 02 квітня 2017 року - 01 березня 2020 року - 17 347,62 гривень, а всього - 17 347,62 гривень.

Таким чином, станом на 18 червня 2025 року, загальна сума заборгованості трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат за кредитним договором № 2682/03-Ф від 04 вересня 2003 року за період з 02 квітня 2017 року - 01 березня 2020 року становить 23 474,06 гривень, з яких: 6 126,44 гривень - три відсотки річних; 17 347,62 гривень індекс інфляції.

Щодо строку позовної давності позивач зазначив, що такий ним не пропущено, оскільки на початку 2020 року з початком пандемії коронавірусної хвороби законодавець доповнив Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 12, яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 (позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину.

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року законодавець вніс до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України пунктом 19, яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність) цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.

Отже, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» має право стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість у порядку статті 625 ЦК України в межах строку позовної давності у період з 02 квітня 2017 року по 01 березня 2020 року.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 липня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 18 вересня 2026 року, яке було неодноразово відкладено, востаннє на 17 вересня 2026 року.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09 вересня 2025 року подали до суду відзив на позовну заяву у якому позов не визнали, посилаючись на те, що позиція позивача суперечить вимогам ст. 256 ЦК України, згідно якої сторона вправі звернутись до суду із заявою про порушення її прав протягом трьох років з того моменту, коли вона узнала про наявність такого порушення.

За таких обставин, беручи до уваги, що правовідносини між сторонами мали місце в протягом 2017-2020, просили суд, при винесенні судового рішення, застосувати до позивача строки позовної давності, встановлені ст. 257 ЦК України.

Крім цього, з огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи, а відповідачка ОСОБА_2 теж є особою з інвалідністю другої групи, беручи до уваги, що відповідачі в повному обсязі виконали судове рішення у справі № 307/2922/13 та постанову приватного виконавця ВП № 61478528 від 06.06.2025, вважають, розмір інфляційних витрат надмірно великим порівняно з наслідками порушення зобов`язання, а тому просили суд, у відповідності до вимог ст. 551 ЦК України, зменшити заявлені позивачем вимоги.

Позивач ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про судове засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з`явилися без повідомлення причин, тому на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд постановив ухвалу про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 04 вересня 2003 року між АКЦІОНЕРНО ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИМ БАНКОМ «АВАЛЬ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2682/03-Ф, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на суму 25 000 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному розмірі у строк до 03 вересня 2010 року та сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 8,00% річних ( а.с. 6).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір застави № 2682/03Ф, посвідчений 05 вересня 2003 року Васко М.І., приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5013, на підставі якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с. 7).

19 грудня 2023 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОКСІ БАНК» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-65, відповідно до якого АТ «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги за кредитним договором № 2682/03-Ф від 04 вересня 2003 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 ( а.с. 8-12).

19 грудня 2023 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-65-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права вимоги за кредитним договором № 2682/03-Ф від 04 вересня 2003 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 ( а.с. 16-18).

22 грудня 2023 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, посвідчений Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований за реєстровим № 1535, відповідно до якого АТ «ОКСІ БАНК» набуло права іпотекодержателя за договором застави № 2682/03Ф, посвідченого 05 вересня 2003 року Васко М.І., приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 5013, укладеного між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а. с. 22).

22 грудня 2023 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, посвідчений Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований за реєстровим № 1536, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права іпотекодержателя за договором застави № 2682/03Ф, посвідченого 05 вересня 2003 року Васко М.І., приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 5013, укладеного між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( а.с. 25).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатскої області від 20.02.2014 у справі № 307/2922/13-ц(провадження № 2/307/85/14) позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» 70 000,00 гривень заборгованості за кредитним договором та 700,00 гривень судового збору та в решті частині позовних вимог відмовлено ( а.с. 28-29).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома статті 82 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17 (провадження №61-26396св18) зазначено, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України.

Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 703/2718/16-ц від 19 червня 2019 року.

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що:

1) натуральним є зобов`язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном;

2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку;

3) кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Матеріалами справи встановлено, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень в мережі Інтернет на сайті Міністерства юстиції ( https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/searchdebtors ) відкритих виконавчих проваджень станом як на момент пред`явлення позову так і на момент розгляду справи відносно відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має.

Із даних відомостей вбачається також, що на виконанні у приватного виконавця Романа Р.М. перебувало виконавче провадження № АСВП 61478528 від 05 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 , однак таке завершено.

Згідно відомостей Єдиного реєстру боржників в мережі Інтернет на сайті Міністерства юстиції (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) станом на 17.09.2026 наявний запис відносно відповідача ОСОБА_1 лише про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Зазначені обставини підтверджують припинення грошового зобов`язання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед банком.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідачів за кредитним договором лише 22 грудня 2023 року.

Позивач просить стягнути 3 % річних та інфляційних втрат за період з 02.04.2017 01.03.2020, тобто за період, що передував набуттю позивачем права вимоги більш ніж на три роки.

Відповідно до статті 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор на момент передачі, а обсяг переданого права визначається виключно тим, що зафіксовано в договорі відступлення та реєстрах боржників.

Зі змісту реєстрів боржників до обох договорів відступлення, поданих самим позивачем, не вбачається, що суми 3 % річних та інфляційних втрат за попередній кредиторами період були нараховані та включені до складу відступленого права вимоги.

ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК» за зазначений період з будь-якою вимогою про стягнення 3 % річних до суду не зверталися, що означає: відповідні претензії первісними кредиторами реалізовані не були і до складу відступленого права не ввійшли.

Оскільки нарахування відсотків за статтею 625 ЦК України має компенсаційний характер та відшкодовує матеріальні втрати саме того кредитора, який їх зазнав (Велика Палата Верховного Суду, постанова від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, п. 8.22), суд констатує, що за заявлений позивачем період матеріальних втрат зазнавали первісні кредитори, а не ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», яке на той час не мав правовідносин з відповідачами.

Стягнення з відповідачів на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» 3 % річних та інфляційних втрат за такий період суперечить як компенсаційній природі статті 625 ЦК України, так і обсягу права, що перейшло за договором відступлення.

У статтях 12, 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними, достатніми доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трьох відсотків річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а тому судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас