Рішення № 139998094, 17.09.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1408/26

Провадження № 2/307/653/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Споживчий центр» 01 квітня 2026 року пред`явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 17 990,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 28 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 28.07.2025-100001740 та відповідачці надано кредит у розмірі 2 000 грн., які ОСОБА_1 отримала.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

01 серпня 2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору:, а саме: п. 1.1. сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 3 000 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами лодаткових договорах (чергові Транші). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1000 грн. 00 коп. 01 серпня 2025 року. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу) - перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-38XX-XXXX-2804. Днем надання Кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 5375-38XX-XXXX-2804. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) - 185 днів з дати його надання. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу, що дорівнює 70 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 210 грн., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом.

Також сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/ або процентів/їх частини та/або комісії її частини якщо комісія встановлена договором у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, 03 серпня 2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, яка становить 4 300 грн. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 1 300 грн.; дата надання к редиту (3-го траншу) 03 серпня 2025 року. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 301 грн.

Також сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/ або процентів/їх частини та/або комісії її частини якщо комісія встановлена договором у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, 28 серпня 2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, яка становить 5300 грн.

За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й транш у розмірі 1 000 грн.; дата надання к редиту (3-го траншу) 28 серпня 2025 року. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 371 грн.

Також сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/ або процентів/їх частини та/або комісії її частини якщо комісія встановлена договором у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-38XXXXXX-2804.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 17 990 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 300 грн., процентів 6 578,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 70 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 742 грн., відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 5 300 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», у зв`язку із чим позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 17 990,00 грн. разомі із судовими витратами, пов`язаними зі сплатою судового збору.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, що є малозначною та розгляд якої визначено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 04 червня 2026 року, та судовий розгляд був відкладений на 07 липня 2026 року і 17 вересня 2026 року.

Відповідачка ОСОБА_1 15 червня 2026 року подала відзив на позовну заяву, у якому позов не визнала посилаючись на те, що позивачем належним чином не доведено розмір заявленої до стягнення заборгованості, а також правомірності нарахування всіх зазначених платежів, на підтвердження чого не надав належних та допустимих доказів, у зв`язку із чим просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також 18 червня 2026 року подала письмові пояснення у яких зазначила, що заявлені вимоги щодо нарахування відсотків, штрафів та інших платежів є необгрунтованими. Розрахунок заборгованості викликає сумніви щодо його правильності, оскільки містить значні нарахування, які не підтверджені доказами.

Позивач 19 червня 2026 року подав відповідь на відзив у якому зазначив, що відповідно до умов кредитного договору, з відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, тобто у кредит були отримані гроші для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. а тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми Закону Укарїни «Про споживче кредитування». Зважаючи на викладене, розмір заборгованості відповідає доказам, які долучені до позовної заяви. Також правомірними є інші платежі, вказані у цьому розрахунку щодо сплати комісії, відсотків, які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК україни та такі підлягають стягненню.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у судових засіданнях під час розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 липня2026 року, клопотання відповідачки ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

17 вересня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце проведення судоовго засідання, зв`язок із судом, з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «vkz.court.gov.ua»не встановила, у зв`язку із чим суд, на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Із пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції, інформаційного повідомлення позичальника вбачається, що 28 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено крединий договір (оферти) № 28.07.2025-100001740 та відповідачці надано кредит у розмірі 2 000 грн., що підтверджується повідомленням про перерахування коштів.

Відповідно до умов договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Згідно умов кредитного договору № 28.07.2025-100001740 від 28.07.2025 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 28.07.2025; сума кредиту: 2 000 грн.; строк, на який надається кредит - 189 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 01.02.2026.

Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»)Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 7% від суми кредиту та дорівнює 140 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 140 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до п. 3.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію якщо комісія встановлена договором.

Згідно з п. 4.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-38XX-XXXX-2804.

Виходячи з положень п. 4.3 договору, днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Аналогічні умови містяться у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору 28.07.2025-100001740 (кредитної лінії).

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як зазначено в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

ОСОБА_1 28 липня 2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору підписала пропозицію щодо укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту та відповідь позичальника про прийняття пропозиції; після підтвердження укладення кредитного договору, відповідачка отримала на свій рахунок кошти у розмірі 2 000,00 грн., чим акцептувала умови договору (а. с. 43 - 56).

Із повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16 березня 2026 року відомо, що вказане товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.07.2025 15:58:22 на суму 2 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 816454299, призначення платежу - видача за договором кредиту № 28.07.2025-100001740 (а. с. 85).

Таким чином, зазначений договір, укладений у відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було надано кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн.

Крім цього, із повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16 березня 2026 року відомо, що 01.08.2025 17:56:04 на суму 1000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 820529053, призначення платежу - видача за договором кредиту №28.07.2025-100001740 (а. с. 86).

Також, із повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16 березня 2026 року відомо, що 03.08.2025 19:25:28 на суму 1300,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 822094545, призначення платежу - видача за договором кредиту №28.07.2025-100001740 (а. с. 87).

Також, із повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16 березня 2026 року відомо, що 28.08.2025 18:30:44 на суму 1000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 846391858, призначення платежу - видача за договором кредиту №28.07.2025-100001740 (а. с. 88).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №28.07.2025-100001740 видно, що заборгованість ОСОБА_1 становить 17 990 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 300 грн., процентів 6 578,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 70 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 742 грн., відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 5 300 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою у справі суду надано не було, власного розрахунку не надано.

Згідно з ст. 526 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

На підставі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 3 ЦК України, одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом досліджені надані банком докази видачі відповідачці кредиту, що доведено відповідною квитанцією, враховано, що зазначені докази відповідачкою не спростовані, що є її процесуальним обов`язком.

Наведене узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.

Також ТОВ «Споживчий центр» стверджує, що станом на день подання позову відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 70,00 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 742,00 грн. та відсотків по ст. 625 ЦК України 5 300,00 грн., чим порушуються їх права та інтереси, однак суд дійшов висновку, що відсутні законні підстави для стягнення із відповідачки заборгованості за комісією за надання кредиту та відсотків за ст. 625 ЦК України з огляду на наступне.

Так, із п. 8 та п. 9 заявки кредитного договору відомо, що комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 7% від суми кредиту та дорівнює 140,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 140 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Також у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У п. 9 заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору кредиту №28.07.2025-100001740 від 28 липня 2025 року кредитодавцем визначено комісію за обслуговування кредиту та перелічено за які саме послуги.

Тому, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із відповідачки комісію за обслуговування кредиту у розмірі 742,00 грн.

У той час, комісія, яка пов`язана з наданням кредиту, тобто за надання грошових коштів за укладеним кредитним договором обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відтак, у задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії у розмірі 70,00 грн., пов`язаної з наданням кредиту не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24.02.2022, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Також суд враховує, що ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, відсотки з 25 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року (120 днів перехідного періоду) мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5 %, а з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (наступні 120 днів перехідного періоду) - в розмірі денної процентної ставки не більше 1,5 %.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 12 620,00 грн. заборгованості за кредитним договором (5 300,00 грн. - тіло кредиту + 6 578,00 грн. проценти + 742,00 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості), та відмовити у частині вимог про стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 70,00 грн. та відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України в сумі 5 300,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 1 863,68 (70%) грн., пов`язаних зі сплатою судового збору, які документально підтверджені (а. с. 82).

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 12 620 (дванадцять тисяч шістсот двадцять) грн. заборгованості за кредитним договором 28.07.2025-100001740 від 28 липня 2025 року з яких: 5 300,00 грн. - тіло кредиту, 6 578,00 грн. - проценти, 742,00 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 1 863,68 грн. - судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

У решті частині позову про стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 70,00 грн. та відсотків за ст. 625 ЦК украни у розмірі 5 300,00 грн. відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас