Рішення № 139998072, 11.09.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4510/25

Провадження № 2/307/1663/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжеліка Михайлівна про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжеліка Михайлівна, про визнання права власності на нерухоме майно. В позовній заяві представник зазначив, що дідусь позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Крім цього, 31 грудня 2004 року ОСОБА_3 подарував позивачу житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , згідно договору дарування, посвідчений приватним нотаріусом Гунда А.М. за реєстровим номером 757. В договорі дарування зазначено, що житловий будинок розташований на земельній ділянці, площа якого не встановлена. В подальшому ОСОБА_3 був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №045314 відповідно до рішення Грушівської сільської ради 10 сесії 4 скликання від 25.10.2004 року №12. Спірна земельна ділянка, площею 0.2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку також розташована в АДРЕСА_1 , де і розташований житловий будинок, який позивачу подарував його дідусь ОСОБА_3 а тому позивач на підставі ст.377 ЦК України має право на земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №045314, на якій розташований належний йому будинок.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжеліка Михайлівнав судове засідання не з`явилася, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування житлового будинку від 31 грудня 2004 року, який посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. в реєстрі за №757, оригінал якого досліджено в судовому засіданні, ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 подарував ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , житловий будинок, загальною площею 62,8 квадратних метра. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та згідно відмітки в цьому ж договорі державна реєстрація права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_1 Тячівським районним державним підприємством технічної інвентаризації проведена 04 березня 2005 року, про що зроблено запис №217 у реєстрову книгу 02.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №045314 від 04 жовтня 2005 року, оригінал якого досліджено в судовому засіданні, ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_2 , являється власником земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 2124482001:03:001:0004, яка розташована в АДРЕСА_1 , на підставі рішення 10 сесії 4 скликання Грушівської сільської ради від 25 жовтня 2004 року №12.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 84 роки, про що в Книзі реєстрації смертей 15 лютого 2010 року зроблено актовий запис №15.

З довідки Грушівського старостинського округу Тересвянської селищної ради Тячівського району №739 від 31 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється єдиним сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки Центру надання адміністративних послуг Тересвянської селищної ради №172 від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 та згідно відомостей Реєстру територіальної громади разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не проживав та зареєстрований не був.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 17 листопада 2025 року, посвідченої та зареєстрованої приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. в реєстрі за №2819, ОСОБА_2 . РНОКПП: НОМЕР_4 , після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від спадщини на його майно та не заперечив, щоб майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , було оформлено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстав свідоцтва про право на спадщину) №83283741 від 17 листопада 2025 року, у спадкову реєстрі відсутні відомості про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно із статями 12,81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно достатті 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.120 ЗК України уразі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі№ 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20) Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України, викладений у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, визначивши, що у випадку переходу у встановленому закономпорядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується і випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Таким чином, оскільки позивач є власником житлового будинку та надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 , то до нього перейшло право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 2124482001:03:001:0004, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку. розташовану по АДРЕСА_1 України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 2124482001:03:001:0004, розташовану по АДРЕСА_1 України.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 5, 12, 141, 209, 223, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 2124482001:03:001:0004, розташовану по АДРЕСА_1 України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_3 , України, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Тересвянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, адреса: селище Тересва, вул. Народна, 83, Тячівського району, Закарпатської області, України , код ЄДРПОУ 04349610.

Третя особа приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжеліка Михайлівна, адреса: м. Тячів, пл. Туряниці, 2, Закарпатської області, України.

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , України.

Повний текст рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий В.І. Бобрушко