Рішення № 139997633, 23.09.2026, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/275/26

Провадження № 2/625/204/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді: Лосєва Д.К.,

за участю секретаря судового засідання: Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №9472952 від 30.01.2022 року у розмірі 13031,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , 30.01.2022 року було укладено договір №9472952, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надав відповідачу кредит в сумі 13000 грн. строком на 30 днів. Відповідно до договору проценти за користування кредитом: 6000,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. В порушення умов договору відповідач не виконав зобов`язання внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.

25.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір факторингу №25-07/2024 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №9472952 від 30.01.2022 року.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 13031,20 грн. із яких: 13000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 31,20 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, визначеному ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання.

Причини неявки відповідач суду не повідомляв, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзиву на позовну заяву не подавав.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Водночас, згідно частини третьої вказаної статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За правилами, визначеними ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами, які містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 30.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір №9472952, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надав відповідачу кредит в сумі в сумі 13000 грн. строком на 30 днів. Відповідно до договору проценти за користування кредитом: 39,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до квитанції LiqPay №1899174433 від 30.01.2022 Товариство здійснило перерахування грошових коштів на рахунок НОМЕР_1 у сумі 13000 грн.

Наведене також підтверджується випискою по картці № НОМЕР_2 за період з 30.01.2022 по 09.02.2022.

Отже, позивачем доведено, що ОСОБА_2 надано кредит на загальну суму 3000 грн.

25.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір факторингу №25-07/2024 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №9472952 від 30.01.2022 року.

Відповідач, використавши кошти, свої зобов`язання за договором не виконував, кошти не повернув, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості за договором має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором №9472952 у розмірі 13031, 20 грн.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналізуючи викладене, суд вважає доведеним, що в порушення умов договору відповідач не виконав зобов`язання внаслідок чого утворилась заборгованість за договором у вказаному розмірі.

Зважаючи на те, що ТОВ «МІЛОАН» передало право вимоги за кредитним договорами до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», яке звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН», тому вказані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 13031, 20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 19.08.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження наданої професійної правничої допомоги до позовної заяви додано такі документи: копію договору від 02 липня 2024 року про надання правової допомоги між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №693 від 01 липня 2026 року, витяг з акту №40 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року.

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи, невисоку ціну позову та задоволення позовних вимог. Пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3000 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 13031 (тринадцять тисяч тридцять одну) гривню 20 копійок заборгованості за кредитним договором №9472952 від 30 січня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат з надання правової допомоги.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 23 вересня 2026 року.

Суддя: Д.К. Лосєв