Рішення № 139997351, 17.09.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2167/26

провадження № 2/610/1805/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представниці позивача адвоката Борисової ІМ.(в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 610/2167/26 (провадження № 2/610/1805/2026) за позовом ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить визначити йому додатковий строк в три місяці, достатній для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який вона заповіла йому за життя. Своєму онукові ОСОБА_2 мати заповіла житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку із військовими діями не мав можливості в установлений законом строк оформити спадщину після смерті матері. У лютому 2024 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але йому було відмовлено у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяця для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 18.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано в Балаклійській державній нотаріальній конторі Харківської області відомості про осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_4

26.05.2026 на виконання ухвали суду від 18.05.2026 Балаклійською державною нотаріальною конторою Харківської області надано відомості про осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_4

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 18.06.2026 залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 28.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник адвокат Борисова І.М. вс удовому засіданні позов підтримали та наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської областідо суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв або клопотань від нього не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення позивача та його представника адвоката Борисову І.М., вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом від 16.07.2021 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповідала своєму синові ОСОБА_1 належний їй на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Також з заповіту вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповідала своєму онукові ОСОБА_2 належний їй на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджено відповідними документами: свідоцтвами про народження, одруження та розірвання шлюбу, довідкою про реєстрацію шлюбу та його розірвання (а.с. 29-33).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 23.05.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Андріївка Ізюмського району Харківської області (а.с. 7зв).

Згідно з копією довідки від 09.11.2023 № 6343-5003030021 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та копії паспорта ОСОБА_3 , зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (а.с. 5), а зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 (а.с. 26-28).

Із довідки Андріївського старостинського округу Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 26.12.2023 вбачається, що дійсно на момент своєї смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одна (а.с. 7).

З копією довідки від 09.11.2023 № 6343-5003030021 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи убачається, що позивач ОСОБА_1 з 09.11.2023 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.5).

Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Р.М. від 15.02.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вони заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору в установлений законом строк не подали та на момент її смерті зареєстрованими з померлою не були (а.с. 9).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 15.02.2024 відкрито спадкову справу № 23/2024 (номер у спадковому реєстрі 72004374) (а.с. 8).

Згідно до статей 1216, 1217 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , розподілила своє майно між сином ОСОБА_1 та онуком ОСОБА_2 , склавши 16.07.2021 на них заповіт, в якому заповідала кожному по будинку.

Донька померлої ОСОБА_3 також виявила бажання спадкувати майно після смерті матері по закону.

Разом з тим, в установлений законом шестимісячний строк спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , спадкоємці як заповітом, так і за законом не прийняли, не подавши відповідну заяву до нотаріуса, оскільки зареєстрована на момент смерті спадкодавець була одна.

Тобто, на даний час, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 , яка є донькою померлої, є спадкоємцем першої черги за законом.

Всі вони бажають прийняти спадщину, але пропустили для цього строк. В свою чергу ОСОБА_1 звернувся до суду для надання йому додаткового строку для прийняття спадщини, а ОСОБА_3 з такою заявою не зверталася, тому її частину спадщини можуть успадкувати інші спадкоємці. За наявності у них для того законних підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зроблено висновок, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 сплинув 20 листопада 2023 року, а до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся 15.02.2024.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач посилався на те, що 24.02.2022 почалась військова агресія проти України, тільки у листопаді 2023 року він зміг виїхати з небезпечного місця. Вважає, що строк пропущений ним з поважних причин, оскільки він перебував на прифронтовій території та це є об`єктивні, непереборні та істотні труднощі, які заважали йому своєчасно звернутися до нотаріуса.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 зроблено висновок, що строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Верховний Суд звертав увагу, що, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (Постанова Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 703/1836/20).

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак позивач ОСОБА_1 не надав належних, достатніх та допустимих доказів існування об`єктивних та непереборних обставин, які перешкодили йому подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері у визначений законом шестимісячний строк.

Наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оскільки ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, який знав про смерть матері та на момент смерті не був з нею зареєстрований, можливість вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте протягом тривалого часу (більше двох років після відкриття спадщини) не вчиняв дій щодо прийняття спадщини і не навів переконливих аргументів про наявність перешкод у зверненні до нотаріуса вже після завершення визначеного законом строку на прийняття спадщини, не направив таку заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Натомість безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності, як елемента верховенства права, та є незаконним втручанням у права інших спадкоємців.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64250 Харківська область Ізюмський район селище Донець вул. Центральна, буд.40, код ЄДРПОУ 04397112.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНКОПП НОМЕР_3

Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя В. М. Тімонова