Рішення № 139997223, 21.09.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/187/26

Провадження № 2/390/140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі ? Петренко В.Р.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Ребрової Л.Г.,

представника відповідача - адвоката Тупала М.П.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Реброва Лариса Геннадіївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива - 2010» про стягнення заборгованості за договором оренди,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива - 2010» (далі - відповідач, ТОВ «Нива-2010»), в якому після уточнення просила:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року в розмірі 36925 (тридцять шість тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 97 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року за прострочення грошового зобов`язання 3% річних в розмірі 4376 (чотири тисячі триста сімдесят шість) грн. 47 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 19339 (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять дев`ять)грн. 03 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» понесені судові витрати 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Позиція позивача

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що 05 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарський виробничим кооперативом «Нива», правонаступником якого є ТОВ «Нива-2010», було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,89 га (кадастровий номер 3522580900:02:000:0463). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. ОСОБА_1 успадкувала вказану земельну ділянку. Після прийняття спадщини позивач повідомила відповідача про перехід права власності на земельну ділянку, направивши відповідні документи відповідачеві.

У зв`язку з надходженням на адресу позивачки повідомлення з Кропивницької ОПІ ГУДФС у Кіровоградській області про необхідність сплати земельного податку за 2018 рік, 25.01.2019 позивачка звернулась до орендаря із письмовою заявою про сплату зазначеного земельного податку, що передбачено п.4.7 договору. Оскільки зазначена вимога орендаря виконана не була, 01.02.2019 позивач самостійно провела оплату земельного податку в сумі 1028,96 грн, про що свідчить квитанція № 169 від 01.02.2019.

Таким чином, унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди, позивач зазначала майнових витрат у вигляді сплаченого земельного податку, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1028,96 грн.

Крім того, 02 лютого 2019 року позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою, у якій зазначила, що у зв`язку з тим, що з 2008 року умови Договору оренди не переглядались, вона просила укласти додаткову угоду, змінивши деякі умови договору, та здійснити перерахунок орендної плати за ставкою 9% за період з 2017 року по 02.02.2019, з огляду на недоотриманий дохід, зокрема: за 2017 рік орендодавцем не було отримано 1 тонну кукурудзи та 100 кг насіння соняшнику; за 2018 рік орендна плата не було отримана взагалі.

Крім того, позивач просила здійснити перерахунок орендної плати з 2017 року з урахуванням оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу № 369/04/04-24/13 від 12.11.2013, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 121205 (ста двадцять одна тисяча двісті п`ять) грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що жодної відповіді на вказане звернення від відповідача станом на дату подання позовної заяви до суду отримано не було.

Разом з тим, відповідач з 2018 року по теперішній час належним чином не виконує зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та лише один раз за період з 2018 по 2025 рік здійснив оплату орендної плати, а саме у 2023 року сплачено 5490,68 грн, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відповідач заборгував позивачу, як орендодавцю, орендну плату: за період з 2018 по 2022 рік включно - у загальному розмірі 27452,71 грн. за період з 2024 по 2025 рік включно - у загальному розмірі 11480,52 грн.

На момент подання позовної заяви до суду відповідач заборгував позивачу орендну плату в розмірі 38933,23 грн.

У відповіді на відзив представник позивача, зокрема, зазначила, що після отримання свідоцтва про право власності та витягу з відповідного реєстру позивачка ще у листопаді 2013 року надала відповідачу належним чином завірені документи, що підтверджували перехід права власності на земельну ділянку, уповноваженій особі відповідача - ОСОБА_3 .. Відповідач своїми діями підтверджував обізнаність про зміну власника земельної ділянки, оскільки у період з 2013 по 2017 роки здійснював виплату орендної плати на користь позивача як орендодавця. Тому посилання на те, що позивачка повідомила про перехід права власності тільки у 2019 році є безпідставними. Більшість документів, на які посилається відповідач, є внутрішніми бухгалтерськими документами підприємства та відображають внутрішні бухгалтерські записи щодо нарахування або наміру здійснення виплат, однак не підтверджують фактичного здійснення поштових переказів грошових коштів на користь позивача як орендодавця. Із фіскальних чеків неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 була визначена отримувачем відповідних поштових переказів. Позивач не має жодних повідомлень від Укрпошти про надходження поштових переказів на її ім`я. Позивач неодноразово зверталася до відповідача із письмовими зверненнями 02.02.2019, 25.01.2025 та 12.02.2025 щодо необхідності сплатити заборгованість з орендної плати, врегулювання питання щодо сплати земельного податку, переглянути умови договору оренди.

Представник позивача - адвокат Реброва Л. Г. в судовому засіданні у зв`язку із фактичним виконанням відповідачем частини зобов`язань зменшила позовні вимоги, а саме вказала, що виплачено орендну плату та кошти за сплату земельного податку у розмірі. Всі інші вимоги підтримала із мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що після прийняття нею спадщини у виді земельної ділянки вона повідомила орендарю про цю подію та надала відповідні документи. Після смерті бабусі вона отримала свідоцтво про спадщину та витяги, які одразу ж надала в ТОВ для подальшого отримання орендної плати. До 2017 року вона отримувала виплати сільгоспродукцією, а потім їй перестали виплачувати. Вона усно особисто звернулась до Трибіненка, на що він запропонував укласти додаткову угоду. В 2017 році вона приїздила до господарства та просила, щоб їй віддали залишок в грошовому екваваленті. Вона не отримувала повідомлень з Укрпошти, тим паче при надсиланні було неправильно вказано її номер телефону та адреса. Просила задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача

В судових засіданнях представник відповідача - адвокат Тупало М.П. заперечував щодо задоволення позову. Зокрема, пояснив, що проти позову заперечують. Товариство користувалось земельною ділянкою позивачки. Проте з 2019 року позивачка жодного разу в своїх повідомленнях не вказувала свої реквізити, за якими ТОВ могло б виплатити орендну плату, а тому були надсилання через пошту за адресою проживання. Позивачка отримала кошти лише у 2023 році.

В письмових поясненнях представник відповідача, зокрема вказав, що ТОВ «Нива-2010» з 2019 по 2025 рік на виконання договору оренди землі здійснювало виплату орендної плати поштовим переказом коштів на зазначену ОСОБА_1 поштову адресу за відповідний рік. Позивач готовий у добровільному порядку перерахувати кошти у розмірі 38933,23 грн за орендну плату за період 2018-2025 року, які були направлені поштовим переказом і не отримані ОСОБА_1 , а також 1087,77 грн в рахунок відшкодування сплаченого земельного податку. Вважає, що твердження позивача про прострочення виконання грошового зобов`язання за договором оренди землі з вини ТОВ «Нива-2010» безпідставне. Оскільки відсутні підстави для визнання виконання грошового зобов`язання таким, що прострочене, то відсутні підстави для задоволення інших похідних вимог позивача, таких як штрафні санкції.

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

05 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарський виробничим кооперативом «Нива», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2010» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,89 га, яка знаходиться на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, та яка на той момент перебувала у власності ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право власності на землю серія IV - КР № 002903, кадастровий номер 3522580900:02:000:0463 (а.с. 14-15, 17, 18-20). Згідно з пункту 3.1. Договору, він укладений на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації у Кіровоградському районному відділу КРФ ДП «ЦДЗК про Держкомземі України».

Відповідно до пункту 4.1. Договору орендар сплачує земельний податок за використання земельної ділянки у встановлений законодавством України термін та розмір. Розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає 3 відсотки визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної ділянки (паю) (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.5. Договору орендар проводить розрахунки на протязі терміну, зазначеному в договорі, але не пізніше 31 грудня кожного року.

За згодою сторін розмір сплати може бути переглянутий у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо; погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (пункту 4.8. Договору).

02 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_4 із письмовою заявою, у якій зазначила, що у зв`язку з тим, що з 2008 року умови Договору оренди не переглядались, вона просить: шляхом укладання додаткової угоди або нового договору збільшити розмір орендної плати з 3% до 9% та продовжити строк дії договору до 2025 року, що передбачено п.9.1 Договору, з урахуванням зростання рівня індексації та цін; внести зміни до порядку розрахунків та еквівалентів орендної плати; передбачити щорічний перегляд розміру орендної плати у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених Податковим кодексом України, підвищених цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та в інших випадках, передбачених законодавством; встановити відповідність за прострочення внесення орендної плати у вигляді пені у розмірі 3% від несплаченої суми за кожен день прострочення; передбачити безкоштовну доставку натуральної сільськогосподарської продукції до місця проживання орендодавця за рахунок орендаря; передбачити надання безкоштовних послуг (солома до 20 тюків, оранка та культивація до 20 соток, присадибної ділянки) за рахунок орендаря щороку. Також у зазначеному зверненні позивач просила здійснити перерахунок орендної плати за ставкою 9% за період з 2017 року по 02.02.2019 року, з огляду на недоотриманий дохід, зокрема: за 2017 рік орендодавцем не було отримано 1 тонну кукурудзи та 100 кг насіння соняшнику; за 2018 рік орендна плата не було отримана взагалі (а.с.27-29).

Відповідно до витягу № 369/04/04-24/13 від 12.11.2013 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 121 205 (ста двадцять одна тисяча двісті п`ять) грн 00 коп (а.с. 30, 31).

Згідно із свідоцтва про право на спадщину за заповітом та витягів із державних реєстрів ОСОБА_1 успадкувала вказану земельну ділянку після ОСОБА_2 і є її власницею (а.с.20, 21, 22).

Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивачка звернулася до ОСОБА_4 , повідомивши, що з Кропивницької ОПІ ГУДФС у Кіровоградській області на її адресу надійшло повідомлення про необхідність сплати земельного податку у сумі 1018,77 грн, просила у встановлений термін сплатити податок відповідно до укладеного 05.01.2008 договору (а.с. 23).

Як вбачається із квитанції №169 від 01.02.2019, ОСОБА_1 сплатила 1028,96 грн земельного податку (а.с. 24-26).

12.02.2025 ОСОБА_1 листом звернулася до директора ТОВ «Нива - 2010» з проханням провести розрахунок та виплату неотриманої нею орендної плати за період з 2017 року по 2025 рік грошових коштів (а.с.32-33).

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 25.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 ТОВ «Нива - 2010»: за 2018 рік нараховано 5489,99 грн, сплачено 0; за 2019 рік нараховано 5490,68 грн, сплачено 0; за 2020 рік нараховано 5490,68 грн, сплачено 0; за 2021 рік нараховано 5490,68 грн, сплачено 0; за 2022 рік нараховано 5490,68 грн, сплачено 0; за 2023 рік нараховано 5490,68 грн, сплачено 5490,68 грн; за 2024 рік нараховано 5740,26 грн, сплачено 0; за 2025 рік нараховано 5740,26 грн, сплачено 0 (а.с. 34-42).

Згідно із розрахунком майнової відповідальності відповідача за прострочення орендної плати у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від грошової оцінки земельної ділянки за кожен день прострочення загальне інфляційне збільшення за період прострочення грошового зобов`язання за 9574 дні становить 19339,03 грн (а.с. 43-48).

Із розрахунку 3% річних за прострочення орендної плати за період з 01.01.2019 по 27.01.2026 штрафні санкції становлять 4376,47 грн (а.с. 49-50).

Згідно із журналів-ордерів ТОВ «Нива-2010» та поштових переказів за 2018-2025 р.р. ОСОБА_1 нараховувалися кошти за договором оренди землі та надсилалися поштовими переказами (а.с. 82-115), проте кошти були повернуті орендарю (а.с. 116).

Із довідки Первозванівської сільської ради від 27.02.2026 вбачається, що на території Первозванівської сільської ради нотаріус відсутній (а.с. 117).

Позивачкою також надані суду документи, які свідчать про навчання її доньки у вищому навчальному закладі та оплати за вказане навчання (а.с. 152-167).

Релевантні джерела права та висновки Верховного Суду

За ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 78 ЦПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина п`ята статті 177 ЦПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 83 ЦПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша-друга статті 126 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) вказано, що:

«учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом вимог частин третьої, четвертої статті 83 ЦПК України, відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позовну заяву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано, причини, з яких не може бути подано доказ у зазначений строк, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 161/4985/17 (провадження № 14-71 цс 19) вказано, що

«68. При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи: позовній заяві; відзиві на позовну заяву (відзиві); відповіді на відзив; запереченнях; поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша та друга статті 174 ЦПК України). Заяви по суті справи мають бути оформлені згідно з вимогами статей 175-181 ЦПК України.

69. Щодо процесуальних питань при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України), які у разі подання у письмовій формі повинні бути оформлені згідно з вимогами статті 183 ЦПК України.

73. Копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина дев`ята статті 83 ЦПК України).

74. Доказів надсилання (надання) копій доданих до «Повідомлення про зміну обставин справи» документів, які не є публічно доступними, іншим учасникам справи або доказів наявності у них всіх цих документів позивач суду не надав. У вказаному повідомленні жодних питань на розгляд суду позивач не ставив, а просив продовжити розгляд справи.

75. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

76. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду залишає документ з назвою «Повідомлення про зміну обставин справи» без розгляду».

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 Цивільного Кодексу України).

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір та умови орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати передбачено статтею 24 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про орендну землі» орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц зазначає, що суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 надав таке тлумачення пункту 6 статті 3 ЦК України: «Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення».

Тобто в схожій правовій ситуації Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 по суті застосувала доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Оцінка доказів та висновки суду

Документи, які свідчать про навчання її доньки у вищому навчальному закладі та оплати за вказане навчання (а.с. 152-167), суд не може визнати належними, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування у цій справі та подані вже після строку та порядку подачі доказів. Тому вказані докази суд не бере до уваги при вирішенні спору.

Оцінюючи інші докази, які надані сторонами, суд виходить з наступного.

Належними та достовірними доказами доведено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Нива-2010» існують договірні відносини, за якими позивача надає в оренду відповідачу земельну ділянку.

ТОВ «Нива-2010» в свою чергу зобов`язане здійснювати оплату за використання земельної ділянки ОСОБА_1 . Як вбачається із пояснень позивачки та наведених вище доказів, відповідач свої обов`язки щодо плати за користування землею належним чином не здійснював, тому позивачкою не були отримані кошти за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 та 2025 роки. Представником відповідача на спростування доводів позивачки надані відомості про нарахування ОСОБА_1 за вказані роки орендної плати та копії чеків Укрпошти про надсилання коштів ОСОБА_1 не доводять факту, що орендар належним чином виконав обов`язок по сплаті орендної плати. Невиконання належним чином обов`язку зі сплати ТОВ «Нива-2010» орендної плати також підтверджується несплатою ним земельного податку за 2018 рік та зверненнями ОСОБА_1 до ТОВ «Нива-2010» з проханням виплатити заборгованість. Вказане свідчить про відсутності чесності, відкритості і поваги інтересів іншої сторони договору уповноважених осіб ТОВ «Нива-2010» при виконанні умов договору оренди землі.

Оскільки грошове зобов`язання відповідачем по сплаті позивачу відповідної суми не виконано, ураховуючи умови договору, розрахунки, надані представником позивача та наведені вище положення законів, суд вважає, що позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення заборгованості за договором оренди землі, а тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 331,20 грн та 5000 грн витрат на правничу допомогу, які необхідно стягнути із відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 133, 137, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Реброва Лариса Геннадіївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива - 2010» про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року в розмірі 36 925 (тридцять шість тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн 97 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року за прострочення грошового зобов`язання 3% річних в розмірі 4 376 (чотири тисячі триста сімдесят шість) грн 47 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 19 339 (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять дев`ять) грн 03 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Нива-2010» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_2 ; електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива - 2010», ЄДРПОУ 03756684, адреса: 27605, Кіровоградська область, село Бережинка, вул. Центральна, 176, тел.: НОМЕР_3, 380522316363, електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суддя О.О.Квітка