Рішення № 139996236, 23.09.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/6990/26

Провадження № 2/192/1458/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

23 вересня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 28 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та відповідачем був укладений кредитний договір № 2025675843.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав та надав можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту в розмірі 2000 грн. 00 коп., для чого відповідачу було відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та позивачем було укладено договір факторингу №24/03/23 у відповідності до умов якого АТ «ОТП БАНК» відступило право вимоги до відповідача.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання.

Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором № 2025675843 від 28 серпня 2019 року не виконав в нього станом на 24 березня 2023 року наявна заборгованість в розмірі 24834 грн. 03 коп., з яких 13000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основним боргом, 11834 грн. 03 коп. сума заборгованості за відсотками, і тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, згідно наявного в позові клопотання просив проводити розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував (а. с. 6, 52).

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився причини неявки суду не повідомив (а. с. 49-50).

Суд постановив проводити заочний розгляд справи.

З`ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, що маються у справі, в порядку змішаної форми, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов`язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зі змісту ст. 1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України - боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що 28 серпня 2019 року між АТ «ОТП БАНК», як позикодавцем, та відповідачем, як позичальником, був укладений кредитний договір №2025675843, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 13230 грн. 00 коп. зі сплатою процентної ставки 0,01% відсотка річних за користування кредитом, терміном по 28 серпня 2021 року, зобов`язавшись повернути кредит та сплатити проценти за його користування, а також виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Невід`ємною частиною вказаного договору є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №2025675843_CARD від 28 серпня 2019 року, згідно якої відповідачу було встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок НОМЕР_1 , зі сплатою 5% на місяць за користування кредитом.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та позивачем укладено договір факторингу №24/03/23, за яким АТ «ОТП БАНК» відступило позивачу право вимоги за договором №2025675843.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №24/03/23 від 24 березня 2023 року, вбачається, що за договором №2025675843 розмір заборгованості складає 24834 грн. 03 коп., з яких 13000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основним боргом, 11834 грн. 03 коп. сума заборгованості за відсотками, і право вимоги сплати заборгованості перейшло до позивача.

Судом встановлено, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за договором № 2025675843 від 28 серпня 2019 року складає 24834 грн. 03 коп.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за договором № 2025675843 від 28 серпня 2019 року заборгованості у загальній сумі 24834 грн. 03 коп. є обґрунтованими та у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а. с. 8, 14).

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. то суд зауважує таке.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивач надає договір №43115064 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року укладений між позивачем та адвокатським бюро «Ольги Клещ», додаткову угоду №2024675843 від 20 серпня 2025 року до договору №43115064 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ «Ольги Клещ» за договором №43115064 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, акт №2025675843 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 20 серпня 2025 року, платіжну інструкцію №1257 від 15 серпня 2025 року.

Тому з врахуванням положень ст. 137 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 526-530, 533, 536, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561, 1077, 1082 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 43115064, заборгованість: за договором №2025675843 від 28 серпня 2019 року станом 24 березня 2023 року: за основним боргом в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 (нуль) коп., за відсотками в розмірі 11834 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 03 (три) коп., а всього 24834 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 03 (три) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідача в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.