Ухвала суду № 139996214, 22.09.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2551/26

Провадження № 1-кп/192/211/26

Ухвала

Іменем України

22 вересня 2026 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023046390000129 від 18.05.2023 стосовно

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Артемівську Донецької області, є громадянином України, має професійно-технічну освіту, одружений, має на утриманні малолітнього сина, працює бригадиром в регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», не є людиною з інвалідністю, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

встановив:

12 травня 2026 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 01 травня 2026 року надійшли матеріали кримінального провадження провадженні № 12023046390000129 від 18.05.2023 стосовно ОСОБА_4 (справа № 191/2551/26).

Згідно з обвинувальним актом, досудовим розслідуванням встановлено, що 18.05.2023 (більш точного часу судовим розслідуванням не встановлено), у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, а саме без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» та пп. 1 п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 (зі змінами), якими передбачена заборона добування (вилов) такими знаряддями лову - сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених Правилами розмірів.

Так, ОСОБА_4 18.05.2023 (більш точного часу досудовим слідуванням не встановлено), реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним добувним промислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи виданого компетентним органом дозволу на зайняття рибним добувним промислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час прибув до р. Ворона поблизу села Новогніде Синельниківського району Дніпропетровської області та, вийшовши на річку, за допомогою гумового човна зеленого кольору, де встановив належні йому заборонені знаряддя лову - дві раколовки, а саме: перша довжиною 5 метрів, розмірами 25x35, розмір вічка 5x5 мм, а довжиною 5 метрів 15 см, розмірами 25x35, розмір вічка 5x5 мм.

У подальшому, 18.05.2023 (більш точного часу досудовим розслідуванням встановлено), продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_4 зняв раніше встановлені ним на р. Ворона раколовки, в яких знаходились: карась - 5 шт., окунь - 112 шт., раки - 102 шт., тобто здійснив незаконний вилов водних біоресурсів.

У результаті вказаного незаконного вилову ОСОБА_4 спричинив істотну шкоду державі в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області на загальну суму 724 047 (сімсот двадцять чотири тисячі сорок сім) гривень.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Державним агентством меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

21 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , у якому він просить звільнити його від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 249 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та провадження у справі закрити.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності підтримав, повідомив, що вину визнає, запевнив, що у вчиненому розкаюється.

Прокурор проти клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не заперечував, просив цивільний позов залишити без розгляду.

Представник потерпілої особи проти клопотання обвинуваченого також не заперечував.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 3 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За правилами, встановленими статтею 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у частині першій цієї статті диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового розслідування або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч. 1 ст. 249 КК України, якою визначені ознаки складу кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому, передбачено застосування покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк. Тобто, таке правопорушення є проступком.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з обвинувальним актом кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачений ч. 1 ст. 249 КК України, був вчинений ОСОБА_4 18 травня 2023 року. На день проведення підготовчого судового засідання, 22 вересня 2026 року, минуло більше трьох років з дня його вчинення, тобто відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України закінчились строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Інформації щодо ухилення обвинуваченого від досудового розслідування або вчинення обвинуваченим нових злочинів суду не надано. Від суду обвинувачений не ухилявся.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого потрібно задовольнити.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Водночас кримінальний процесуальний закон не передбачає вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні під час закриття провадження. А тому суд доходить висновку, що позов Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, потрібно залишити без розгляду.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 285, 286, 288 КПК України,

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12023046390000129 від 18.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, закрити.

Цивільний позов Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1