Рішення № 139994849, 23.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5313/26

Провадження № 2/185/6593/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 07 січня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» (первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір № 769813, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності. Відповідач свій обов`язок повернути кредит та сплатити проценти належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Позивач просив стягнути з відповідача 12 004,00 грн заборгованості, з яких 4 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 8 004,00 грн прострочена заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати.

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30 листопада 2023 року, укладеного з первісним кредитором.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності. Відповідач подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, частково визнав заборгованість у розмірі 4 000,00 грн за тілом кредиту та 2 204,00 грн за процентами, а в іншій частині просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 07 січня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 769813. Згідно з умовами договору сума кредиту становила 4 000,00 грн, строк кредитування 29 днів, процентна ставка 1,9 % на добу.

Укладення договору відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора G9712 підтверджується довідкою про ідентифікацію. Надання кредиту підтверджується інформацією про успішне перерахування 07 січня 2022 року 4 000,00 грн на платіжну картку відповідача.

30 листопада 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023. Відповідно до реєстру боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 769813. Факт переходу права вимоги сторонами не спростований; відповідач частково визнав заявлену заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість становить 12 004,00 грн, з яких 4 000,00 грн тіло кредиту, 8 004,00 грн заборгованість за процентами.

Суд не може погодитися з наданим позивачем розрахунком у частині процентів та вважає, що належний до стягнення розмір заборгованості становить 6 204,00 грн, з яких 4 000,00 грн тіло кредиту та 2 204,00 грн проценти за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та підписаний у передбачений законом спосіб, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Надані докази ідентифікації відповідача та перерахування кредитних коштів у сукупності підтверджують укладення і виконання первісним кредитором кредитного договору в частині надання коштів.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Надані матеріали щодо відступлення права вимоги підтверджують перехід до позивача права вимоги за спірним кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Положення частини першої статті 1048 ЦК України щодо виплати процентів можуть застосовуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

У цій справі сторони погодили строк кредитування 29 днів та процентну ставку 1,9 % на добу. Тому проценти за користування кредитом у межах погодженого строку становлять: 4 000,00 грн ? 1,9 % ? 29 днів = 2 204,00 грн.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення 4 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 204,00 грн процентів. Визнання відповідачем позову в цій частині не суперечить закону та узгоджується з установленими судом обставинами. Натомість вимога про стягнення процентів понад 2 204,00 грн, тобто в сумі 5 800,00 грн, задоволенню не підлягає, оскільки ці проценти нараховані поза межами погодженого 29-денного строку кредитування.

Відповідно до статей 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 2662,4 х 6204 : 12004 = 1376 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості, а також практики Верховного Суду щодо недопустимості покладення на іншу сторону надмірних судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. При цьому суд враховує: що дана справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не є значної складності, не потребувала участі представника у судових засіданнях, подання значної кількості процесуальних документів чи здійснення складного правового аналізу.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 247, 263265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44002941, заборгованість за кредитним договором № 769813 від 07 січня 2022 року в розмірі 6 204 (шість тисяч двісті чотири) гривні 00 копійок, з яких 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 204,00 грн заборгованість за процентами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати в загальному розмірі 4376 грн, з яких 1 376,00 грн судовий збір, 3000 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», РНОКПП 44002941, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський