Рішення № 139994571, 23.09.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1153/26

провадження № 2/179/1139/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 28.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 72473696, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 6 500 грн строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5%.

Договір підписано електронним підписом позичальником, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису yOiLf8F186, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Відповідач свої зобов`язання за Договором позики не виконав, порушив обумовлені договором строки повернення кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26000 грн, з яких: 6 500 грн заборгованість за основною сумою боргу; 19 500 грн заборгованість за відсотками.

05.01.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 031-050123 від 05.01.2023, за умовами якого, останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором позики № 72473696 від 28.08.2022.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі до відповідача за Договором позики № 72473696 від 28.08.2022.

Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов Договору позики, не здійснює погашення заборгованості, право вимоги щодо якого набуло ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики № 72473696 від 28.08.2022 у розмірі 26 000 гривень, а також стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 гривень.

Ухвалою від 29.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 29.07.2026 за клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «Приватбанк» докази.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Представник позивача адвокат Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 28.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 72473696, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 500 грн строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5%.

Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором yOiLf8F186 , який був надісланий позичальнику 28.08.2022 об 11:00:20 на електронну пошту позичальника, зазначену при укладенні договору, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Згідно копії платіжної інструкції від 28.08.2022, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» перераховано 28.08.2022 на картку відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6 500 грн.

Згідно довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 09.04.2026 вих. № КД-000145120/ТНПП підтверджено прийняття від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору про переказ коштів від 23.01.2018 № 23-01-18/5, укладеного між установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції: дата 28.08.2022, сума 6500 грн, отримувач ОСОБА_2 ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Згідно виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором б/н за період 28.08.2022-31.08.2022, наданої на виконання ухвали суду від 29.07.2026 про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 28.08.2022 зараховано переказ на суму 6 500 грн.

З розрахунку заборгованості за Договором позики № 72473696 від 28.08.2022, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що станом на 01.03.2023 заборгованість складає 26 000 грн, з яких: 6 500 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 500 грн - заборгованість за процентами.

05.01.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 031-050123, за умовами якого, останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором позики № 72473696 від 28.08.2022, що підтверджується Витягом з Реєстру прав вимоги № 01/03/23, що відступаються клієнтом Факторові відповідно до Договору факторингу № 031-050123 від 05.01.2023.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 05/12/25-01, згідно якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Згідно п. 2.1.3 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 26/02/26 до Договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 72473696 від 28.08.2022 в загальній сумі 26 000 грн, з яких: 6500 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 500 грн - заборгованість за процентами.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунку заборгованості, станом на 14.05.2026 відповідач має заборгованість за Договором позики № 72473696 від 28.08.2022 в загальній сумі 26 000 грн, з яких: 6500 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 500 грн - заборгованість за процентами.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що 28.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 72473696, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 500 грн строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5%.

Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені у Договорі позики строки грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом у повному розмірі не повернув, та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», яке є правонаступником первісного кредитора, за кредитним договором № 72473696 від 28.08.2022.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень, власних доводів щодо обставин справи та доказів на їх підтвердження до суду не надав, не спростував наявність заборгованості перед позивачем та її розмір. Доказів того, що відповідач виконав свій обов`язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором позики в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6500 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по процентам, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за процентам станом на 14.05.2026 у розмірі 19 500 грн.

Договором № 72473696 від 28.08.2022 встановлено строк кредиту 30 днів та стандартну процентну ставку - 2,5 % в день.

Згідно п. 6 Кредитного договору № 72473696 від 28.08.2022 позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладання додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватися за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3 п. 2 договору, якщо інше не буде зазначено в додатковій угоді між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображається в особистому кабінеті.

Матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами умов щодо продовження строку користування позикою, передбачених п. 6 Кредитного договору № 72473696 від 28.08.2022.

Так, із розрахунку заборгованості встановлено, що позикодавець здійснював нарахування позичальнику договірних процентів як в межах встановленого 30-денного строку користування позикою, так і поза межами цього строку. Вказані дії здійснювалися без укладення сторонами окремого додаткового договору про продовження строку користування позикою.

Також матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами умов щодо продовження строку користування позикою іншим чином.

Водночас, за загальним правилом позикового зобов`язання, після закінчення узгодженого в договорі строку користування позикою нарахування позикових процентів припиняється, а підлягають застосуванню передбачені ст. 625 ЦК України наслідки порушення грошового зобов`язання.

Однак вимог щодо застосування передбачених ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов`язання позивач не заявляв.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.

В постанові № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду висловила своє судження про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, правом нараховувати проценти за користування кредитом позивач був наділений лише у період 30 календарних днів, протягом строку дії договору.

Враховуючи, що Договором позики встановлено строк кредитування до 30 днів, тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованих відсотків, виходячи з процентної ставки 2,5 %, після спливу строку кредитування відсутні.

Доказів пролонгації строку дії кредитного договору суду не надано.

Таким чином, датою спливу визначеного договором строку кредитування (30 днів) є 27.09.2022, станом на яку розмір заборгованості по процентам за кредитним договором № 72473696 від 28.08.2022 становить 4875 грн. (6500 х 2,5 % х 30 = 4 875 грн.), яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 72473696 від 28.08.2022 у розмірі 11 375 грн, з яких: 6 500 грн заборгованість по тілу кредиту; 4 875 грн заборгованість по відсоткам.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача до позовної заяви надані: Договір № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною; Витяг з акту № 10-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, із зазначенням переліку послуг та їх вартості, на суму 4 500 грн; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (додаток № 1 до Договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025); копія платіжної інструкції № 579945320.1 від 17.04.2026, відповідно до якої ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перерахувало ОСОБА_3 94 500 грн в рахунок оплати згідно акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №10-ДІЛ від 03.04.2026.

Виходячи з вимог діючого законодавства, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин представником позивача надано суду відповідні документи, які свідчать про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 4500 грн. Зазначені витрати документально підтверджені та доведені.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1 968,75 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 164,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором позики № 72473696 від 28.08.2022 у розмірі 11 375 (одинадцять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень, з яких: 6500 грн заборгованість по тілу кредиту; 4875 грн заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір у сумі 1164,80 грн та витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 1968,75 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область, 08205.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Чорна