Рішення № 139994518, 10.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2328/26

Єдиний унікальний номер 205/2328/26

Провадження № 2а/205/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку термінової справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, який канцелярією суду був зареєстрований 20 лютого 2026 року.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 лютого 2026 року поновлено строк звернення до суду з позовом, адміністративний позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження у справі в порядку термінової адміністративної справи.

Позивач у своєму позові та відповіді на відзив посилався на те, що 02 лютого 2026 року постановою в справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 22.5 ПДР України «відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5,913 % (0,68 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон», за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. Вважає вказану постанову винесено незаконно, не обґрунтовано та безпідставно винесеною з порушенням вимог чинного законодавства України. Позивач зазначає, що порушень ПДР з його боку не було, оскільки 27 січня 2026 року між ним і ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» було укладено договір оренди транспортних засобів відповідно до якого автомобіль DAF, держномер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ним, та спеціалізований напівпричеп Spitzer, держномер НОМЕР_2 , переданий у користування орендареві строком до 31 грудня 2026 року. Транспортний засіб складається з двовісного сідлового тягача та трьохвісного спеціалізованого напівпричепа-цистерни. Напівпричеп згідно зі свідоцтвом про реєстрацію є спеціальною цистерною, тому до неї застосовуються загальні нормативні параметри, встановлені п. 22.5 ПДР України для комбінованих транспортних засобів. Оскаржувана постанова не містить правового та технічного обґрунтування, чому до спірної осі застосовано норматив 11,5 т. як до одиничної осі. Відстані між осями 1 320 мм свідчить про формування групи осей (здвоєної або строєної). При цьому, відповідач не визначив номер осі, щодо якої встановлено перевищення, не довів, що така вісь не входить до групи здвоєних або строєних, не навів характеристики підвіски, не зазначив конструктивні параметри осі, не навів обґрунтування, чому застосовано норматив 11,5 т. Крім того, перевезення здійснювалося сипучого вантажу. Фізичні властивості сипучих вантажів обумовлюють природний перерозподіл маси під час руху транспортного засобу. Зважування здійснювалося у русі, що створює динамічне навантаження на осі та може викликати короткочасне перевищення показників. Загальна кількість осей транспортного засобу становить п`ять осей. Відповідачем не наведено пояснення, яким саме чином автоматичний комплекс визначив тип осі, та чому до неї застосовано норматив одиничної осі, тобто, розрахунок перевищення навантаження на вісь ґрунтується на припущенні. Наведена відповідачем формула розрахунку відсотка перевищення не підтверджує фактичного перевищення нормативного навантаження на вісь транспортного засобу, а навпаки свідчить, що встановлений показник перебуває в межах технічних відхилень вимірювання. Відповідачем при накладенні адміністративного стягнення не було з`ясовано обставин справи та не встановлено, що транспортний засіб фактично перебуває у користуванні іншої особи. Позивач у своєму позові просив суд скасувати постанову серії АВ № 00009833 від 02 лютого 2026 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, стягнути з відповідача судові витрати. Представник позивача просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті у своєму відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що постановою від 02 лютого 2026 року, відповідно до якої 01 лютого 2026 року о 14.29 годині на трасі М-30, км. 440+527 Вінницька обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано правопорушення рух транспортного засобу DAF, держномер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5,913 % (0,68 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 т, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначеної загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі. Зазначив, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України, відповідає вимогам щодо порядку її прийняття та містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, уповноваженою посадовою особою було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а отже зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами). Вважає, необґрунтованими твердження позивача щодо неналежного суб`єкта відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, оскільки за відсутності відомостей про належного користувача у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, уповноваженій посадовій особі, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. Таким чином, особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, вважається власник транспортного засобу та саме на таку особу відповідно до статті 14-3 КУпАП покладається адміністративна відповідальність за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 ПДР України, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано з правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу. Також зазначив, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, якими здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується свідоцтвом про повірку. За вказаних обставин на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. Таким чином, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не спростований. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що право власності на транспортний засіб DAF, держномер НОМЕР_1 , та спеціальний напівпричеп-цистерна, держномер НОМЕР_2 , згідно зі свідоцтвами про реєстрацію належать ОСОБА_1 (а.с. 26, 27).

На підставі договору оренди від 27 січня 2026 року між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» було укладено договір перевезення вантажу № 27/01/26, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 надав у користування ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» належний йому транспортний засіб DAF, держномер НОМЕР_1 , строком до 31 грудня 2026 року (а.с. 18-23).

02 лютого 2026 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головні Т.С. винесено постанову, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с. 12-13).

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 01 лютого 2026 року о 14.29 годині на трасі М-30, км. 440+527 Вінницька обл. допустив рух транспорту із перевищенням нормативних параметрів навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5,913 %, чим порушив вимогу п. 22.5 ПДР України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, утому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За диспозицією вказаної норми саме на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.

Згідно з товарно-транспортною накладною від 01 лютого 2026 рокуна відпуск вантажу (борошно пшеничне), вантажовідправник ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2, вантажоотримувач: ПІІ «Бімбо Кюєсар Україна». Автомобіль спеціалізований вантажний сідловий тягач, DAF, держномер НОМЕР_1 ,, водій ОСОБА_2 , ЯАА 328529, причіп спеціалізований напівпричіп н/ПР-цистерна, спеціальний напівпричеп-цистерна, держномер НОМЕР_2 . Пункт навантаження: Вінницька обл., Вінницький р-н, сел. Десна. Пункт розвантаження: м. Дніпро, вантаж: борошно пшеничне 24,68 т., насипом. Загальна вага автомобіля без вантажу 14,98 т., загальна вага з вантажем та маса брутто складає 39,66 т. (а.с. 24, 25).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідача існувало переконання про порушення позивачем ПДР України.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, згідно з п. 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» № 879 від 27 червня 2007 року затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок).

Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.п. 3, 4, 6 Порядку).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку).

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, визначені в ст. 251 КУпАП.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, а саме рух транспорту із перевищенням нормативних параметрів ширини на 5,385 % (0,14 м).

Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача знайшли своє підтвердження, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 064 грн. 96 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, ч. 3 ст. 283 КУпАП, ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00009833 від 02 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 064 гривень 96 коп.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя: О.С. Приходченко