Ухвала суду № 139994307, 18.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11461/26

Провадження № 1-кс/204/2347/26

УХВАЛА

Іменем України

18 вересня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42026042000000117 від 17.06.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився с. Уплатне, Харківської області, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42026042000000117 від 17.06.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України з 24.02.2022 в Україні до теперішнього часу введено воєнний стан. Крім того, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, який у подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, на усій території України з 24.02.2022 оголошена та проводиться загальна мобілізація. На підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється. Так, ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України. У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 № 57 затверджено Правила перетину державного кордону громадянами. Відповідно до Постанови, встановлено, що право перетину державного кордону України військовозобов`язаними під час дії воєнного стану надано особам лише з окремих документально підтверджених підстав, а також відповідно до цієї ж Постанови, встановлено, що у разі введення на території України воєнного стану обмеження щодо перетину державного кордону не поширюється на громадян України чоловічої статі віком від 18 до 22 років (включно), крім випадків, визначених пунктом 214 цих Правил (із змінами згідно із Постановою Кабінетів Міністрів від 26.08.2025 № 1031 Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України). У ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» визначено, що військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров?я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Згідно зі ст. 22 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років. Водночас з цим, п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Згідно ст. 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» під час дії воєнного стану та оголошеної мобілізації не підлягають мобілізації особи виключені з військового обліку за станом здоров?я або визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). Таким чином, під час дії воєнного стану та оголошеної загальної мобілізації громадяни України чоловічої статі, окрім тих, яких виключено з військового обліку за станом здоров?я на підставі рішення військово-лікарської комісії, зокрема не мають право на перетин державного кордону на виїзд з України. Зазначені вище обставини створили передумови для отримання незаконних прибутків в умовах воєнного стану за рахунок організації незаконного переправлення через державний кордон України громадян України чоловічої статі призивного віку, які підпадають під мобілізацію та не мають законних підстав для виїзду за державний кордон України. Так у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2026 року, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками та шляхом усунення перешкод та наданням засобів. Розуміючи, що його зусиль буде недостатньо для виконання свого злочинного плану ОСОБА_5 , у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше червня 2026 року, та у невстановленому місці, вступив у змову на вчинення кримінального правопорушення із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами. При цьому ОСОБА_5 та невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи чітко розділили між собою ролі. Так, ОСОБА_5 повинен був підшукувати осіб чоловічої статі призовного віку, надавати таким особам поради, вказівки, одержувати від вказаних осіб грошову винагороду для себе за сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками та шляхом усунення перешкод та наданням засобів. В свою чергу, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи повинні були за вказівкою ОСОБА_5 , здійснювати безпосереднє незаконне переміщення через державний кордон України. На виконання злочинного плану 17.07.2026 ОСОБА_5 , знаходячись у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб підшукав особу чоловічої статі призовного віку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надав свою добровільну згоду на конфіденційне співробітництво. Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.09.2026, ОСОБА_5 під час спілкування з ОСОБА_7 , який висловив намір незаконно перетнути державний кордон України, повідомив останньому про можливість сприяння такого незаконного переправлення поза встановленими пунктами пропуску через територію Закарпатської області до Республіки Румунія, тобто за межі України. При цьому ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, повідомив ОСОБА_7 , що за сприяння його незаконному переправленню через державний кордон України останній повинен передати йому грошові кошти у сумі 10000 доларів США. Отримавши згоду ОСОБА_7 , ОСОБА_5 домовився про зустріч з останнім 16.09.2026 на автозаправній станції «ОККО», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 84. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, ОСОБА_5 16.09.2026 приблизно о 11.40 годині прибув до вищевказаної автозаправної станції «ОККО», де зустрівся з ОСОБА_7 . Під час подальшого спілкування з останнім, ОСОБА_5 підтвердив можливість організації незаконного перетину державного кордону України через територію Закарпатської області та повідомив ОСОБА_7 відомості щодо порядку, способу та маршруту такого переправлення. Зокрема, ОСОБА_5 повідомив, що для незаконного перетину державного кордону необхідно прибути до с. Солотвино Закарпатської області, після чого він доставить ОСОБА_7 до визначеного ним місця поблизу державного кордону України, де останньому необхідно буде самостійно подолати водну перешкоду - річку, глибина якої, зі слів ОСОБА_5 , становить приблизно по коліно, та у такий спосіб незаконно перетнути державний кордон України поза встановленим пунктом пропуску. Крім того, з метою переконання ОСОБА_7 у реальній можливості здійснення незаконного переправлення через державний кордон України та усунення побоювань останнього щодо можливого викриття його протиправних дій працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_5 повідомив, що під час слідування до місця незаконного перетину державного кордону проблем із проходженням блокпостів та прикордонних пунктів не виникне, оскільки у нього є близькі особи, які працюють на кордоні, у зв`язку з чим зможе забезпечити безперешкодне прибуття до місця незаконного перетину державного кордону. Також ОСОБА_5 , підтверджуючи наявність у нього можливостей для сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України, повідомив ОСОБА_7 , що раніше вже сприяв незаконному перетину державного кордону України двом особам. Надалі, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 на транспортному засобі Renault Logan, державний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , розпочали рух із м. Дніпра у напрямку Закарпатської області з метою подальшого прибуття до с. Солотвино та реалізації запланованого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України. Під час руху ОСОБА_5 неодноразово підтверджував ОСОБА_7 , що посприяє його незаконному переправленню через державний кордон України, а також запевняв у відсутності проблем під час слідування до місця незаконного перетину кордону. У подальшому, 16.09.2026 о 12 год. 25 хв., перебуваючи у салоні вищевказаного транспортного засобу, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 заздалегідь ідентифіковані (імітаційні) грошові кошти, що імітували 10 000 доларів США, які ОСОБА_5 одержав як обумовлену винагороду за сприяння незаконному переправленню останнього через державний кордон України. Після передачі зазначених грошових коштів, 16.09.2026 о 12 год. 30 хв. транспортний засіб, у якому перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був зупинений працівниками правоохоронних органів, у зв`язку з чим подальші дії, спрямовані на незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, були припинені. Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які виразились у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, порадами, вказівками та шляхом усунення перешкод, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 16.09.2026 12.30 год. ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України. 17.09.2026 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 332 КК України. У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підозра відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ;протоколом огляду мобільного телефону свідка, в ході якого оглянуто запис розмови з ОСОБА_8 ; протоколом проведення обшуку автомобілю «Renault logan», VIN НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_5 , під час якого було вилучено грошових коштів у сумі 10000 доларів США («імітаційні засоби») та мобільний телефон, яким останній користувався під час здійснення злочинної діяльності; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами у кримінальному провадженні; проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aps; 1 (c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується репутацією самого підозрюваного, якому на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні умисного, тяжкого злочину у сфері недоторканості державних кордонів забезпечення призову та мобілізації, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який пов`язаний з організацією незаконного перетину особами державного кордону України та відповідно, є усі підстави вважати, що підозрюваний має певні стійки зв`язки з іншими особами, які можуть організувати незаконний перетин державного кордону України саме підозрюваним ОСОБА_5 . Вказане свідчить, що перебуваючи на свободі підозрюваний може незаконно покинути територію України з метою уникнення відповідальності. Таким чином, вказаний факт на пряму вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останньої від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, оскільки на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_5 викрито не в повній мірі, повідомлено про підозру не за всіма фактами скоєних кримінальних правопорушень, здійснюється збір доказів, що також свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, здійснити доступ до засобів комунікації, видалити фото, аудіо-записи, номери телефонів осіб, які мають відношення до вчинення злочину у сфері недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Ризик, передбачений п. 3, п. 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи обізнаний у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками підозрюваний ОСОБА_5 може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваним ОСОБА_5 більш м`якого покарання. Така поведінка підозрюваного перешкоджає завданням кримінального провадження, а саме: забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Ризик, передбачений п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше (аналогічне) кримінальне правопорушення, що також підтверджується репутацію самого підозрюваний ОСОБА_5 , який достовірно обізнаний про форми та методи викриття та документування злочинної діяльності, має навички ретельного маскування своєї злочинної діяльності, конспірації, розуміє, що на теперішній час документування способу його життя, злочинної діяльності органами досудового розслідування припинено. Особливу увагу слід приділити тому факту, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 №2101-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено, триває. З 24.02.2022 по теперішній час всі сили народу України направлено на захист та оборону Вітчизни, незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України. Фактично відвернення загрози, відсіч та стримування збройної агресії чи загрози нападу, забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, збереження та захист життя та здоров`я населення, підтримання на належному рівні бойової готовності та боєздатності, організація та підтримання дій руху опору, проведення військових операцій, тощо, покладено на військовослужбовців, працівників відповідних державних органів України, покращення та підвищення матеріального та побутового забезпечення яких забезпечується на всесвітньому рівні. Проте, ігноруючи напружену обстановку на території держави та потреби ЗСУ, достовірно знаючи про ведення на території України бойових дій з боку російської федерації, стримування та відсіч яких майже щохвилини потребує дієздатних, повних сил та енергії, здорових осіб, будучи обізнаним, що кожна особа, яка є учасником воєнних дій це можливість захистити та зберегти життя та здоров`я населення, країну в цілому, нехтуючи всім цім, поводячись цинічно, зухвало, демонструючи відсутність патріотичного настрою та виховання, діючи виключно з корисливих мотивів, задля власного незаконного збагачення при скоєнні кримінальних правопорушень у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів забезпечення призову та мобілізації своїми умисними, незаконними діями, які виразилися у організації незаконного переправлення через державний кордон України військовозобов`язаних громадян України чоловічої статі, придатних до несення (проходження) військової служби під час мобілізації, в умовах воєнного стану, фактично позбавив особовий склад, підрозділів, військових частин, що виконують завдання у важких, складних, несприятливих умовах можливості ротації, відпочинку, психологічного та фізичного розвантаження сприяючи таким чином російській агресії. Вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 не перешкоджають триманню останнього під вартою. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть запобігти викладеним вище ризикам, оскільки такі запобіжні заходи не пов`язані із ізоляцією підозрюваного у відповідній кримінально-виконавчій установі ОСОБА_5 будучи не обмеженим у пересуванні та засобах комунікації, зможе вчинити дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню, а також продовження злочинної діяльності. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. На думку органу досудового розслідування та прокурора, враховуючи що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого з корисливих мотивів, беручи до уваги те, що в рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що оплата за організацію та сприяння незаконного переправлення осіб державного кордону на виїзд з України становить 10 000 (десять тисяч) доларів США, тобто з кожної особи ОСОБА_5 мав незаконний заробіток на вказану суму коштів та застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник, заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні клопотання, вказувале на те, що вказане клопотання не обгрунтоване та не доведена, зазначені ризики не знайшли свого підтвердження під час свого засідання.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочинів, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У зв`язку з наведеним, враховуючи майновий стан особи підозрюваного, до нього слід застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 998 400,00 гривень, що буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного та покласти на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42026042000000117 від 17.06.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 14 листопада 2026 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 998 400,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_5 , встановленої у розмірі 998 400,00 гривень, вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 14.11.2026 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає;

- утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід з накладенням грошового стягнення в розмірі до двох розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1