Ухвала суду № 139994303, 18.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11470/26

Провадження № 1-кс/204/2354/26

УХВАЛА

Іменем України

18 вересня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у Дніпропетровській області капітана юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22026040000001991 від 11.09.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Василівка, Арцизького району, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,

встановив:

До суду надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у Дніпропетровській області капітана юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22026040000001991 від 11.09.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000001991 від 11.09.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114-2 КК України.

В ході досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Київській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час. Так, громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у службовому відрядженні в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, у невстановлений проміжок часу, однак не пізніше 14 год. 46 хв. 09.09.2026, стали відомі два місця розташування військовослужбовців оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на території м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. У свою чергу, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений проміжок часу, однак не пізніше 09 год. 07 хв. 15.06.2026, встановив контакт з громадянкою України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У подальшому у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений проміжок часу, однак не пізніше 14 год. 46 хв. 09.09.2026, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, тобто інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, в умовах воєнного стану. Так, у невстановлений проміжок часу, однак не пізніше 14 год. 46 хв. 09.09.2026, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, діючи в умовах воєнного стану, продовжуючи реалізацію злочинного умислу спрямованого на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, під час телефонної розмови з громадянкою України ОСОБА_8 , достеменно не розуміючи, про подальші наміри ОСОБА_8 та про здійснення прихованого аудіо запису їх телефонної розмови з її боку, повідомив останній про два місця розташування військовослужбовців оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на території м. Кривий Ріг Дніпропетровської області із зазначенням відомостей, які дають можливість їх ідентифікації на місцевості. Враховуючи вищевикладене, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи в умовах воєнного стану, у невстановлений проміжок часу, однак не пізніше 14 год. 46 хв. 09.09.2026, повідомив громадянці України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про два місця розташування військовослужбовців оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на території м. Кривий Ріг Дніпропетровської області із зазначенням відомостей, які дають можливість їх ідентифікації на місцевості, тобто поширив інформацію про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, тобто інформацію, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами. Таким чином, умисні дії громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразились у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч. 2 ст. 114-2 КК України. 17.09.2026 громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини: Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у скоєнні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 13.09.2026; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 12.09.2026; протоколом обшуку від 17.09.2026, з додатками; іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності. Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України: Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії. Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини: У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які обґрунтовують необхідність застосування запобіжного заходу з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , а саме: Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: Про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_6 розуміє тяжкість та невідворотність покарання, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що він може змінити місце проживання, виїхати за межі території України або на тимчасово окуповану територію України. Також, необхідно врахувати, що ОСОБА_6 вчинив злочин під час дії воєнного стану в Україні, що значно підвищує даний ризик. Невідворотність та тяжкість покарання за злочин вже сама по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Також, прошу врахувати практику Європейського суду з захисту прав людини про те, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Також, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Враховуючи викладені обставини кримінального правопорушення, тяжкість та особливий характер вчиненого діяння, а саме у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, що передбачає суворе покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, існують реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності за вчинене, з метою уникнення покарання може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території України або за її межами; змінювати місце проживання та перебування без повідомлення органу досудового розслідування, що унеможливить ефективне проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні. Таким чином, існує обґрунтований ризик, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення . Про наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчить те, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі та маючи віддалений доступ до своїх облікових записів в інтернет-месенджерах може видалити вказані облікові записи або спотворити чи видалити з них наявну інформацію, яка має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, на теперішній час в ході досудового розслідування встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення та інші причетні особи, а також знаряддя та засоби вчинення ним кримінальних правопорушень. Так, у разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме доступ до усіх речей та документів, які ймовірно в подальшому в ході досудового розслідування будуть використані як докази. Таким чином, незастосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може призвести до знищення, приховання або спотворення відповідних речей та документів. Незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні з метою надання ними неправдивих висновків та показів у суді, зокрема, шляхом підкупу, залякування та застосування насильства, свідчить те, що ОСОБА_6 знайомий з іншою підозрюваною у даному кримінальному провадженні, якій він передавав інформацію щодо місць дислокації підрозділів ЗСУ. Крім того, у даному провадженні заплановано проведення значної кількості судових експертиз та допит свідків на яких можливий тиск підозрюваного, враховуючи наявність у нього зв`язків серед співробітників УСБУ в Одеській області, а також ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Про наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується свідчить те, що знаходячись на свободі ОСОБА_6 , використовуючи засоби телекомунікаційного зв`язку та доступ до глобальної мережі Інтернет, будучи військовослужбовцем та маючи доступ до інформації щодо місць дислокації підрозділів ЗСУ та іншої інформації з обмеженим доступ, яка має оборонний характер, в умовах військового стану та триваючої збройної агресії рф проти України, зможе продовжити поширення даної інформації, що сприятиме іншим особам у проведенні підривної діяльності проти України, а також рф у веденні війни проти України. Крім того, у ході досудового розслідування на теперішній час встановлюються факти причетності ОСОБА_6 до вчинення інших кримінальних правопорушень. Враховуючи викладені обставини, наявні обґрунтовані підстави вважати, що у разі незастосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою це може привести до вчинення ним інших кримінальних правопорушень, що, у свою чергу, може призвести до тяжких наслідків та заподіяти шкоду обороноздатності Держави. Наявність перерахованих вище ризиків обґрунтовується наступними доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 13.09.2026; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 12.09.2026; протоколом обшуку від 17.09.2026, з додатками; іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності. Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , спрямоване на забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення (вчинення) останньою спроб переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищенню, переховуванню або спотворенню будь-яких речей чи документів, а також уникненню спроб вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відтак в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати про об`єктивну наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Застосування до ОСОБА_6 тримання під вартою відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вченні кримінального правопорушення, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Враховуючи перераховані вище обставини, органом досудового розслідування вбачаються підстави для не визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 . На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники, заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні клопотання або визначити відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення злочинів, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-4421 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Прокурором доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, про який просили підозрюваний та його захисинки, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, згідно ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у Дніпропетровській області капітана юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22026040000001991 від 11.09.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 16 листопада 2026 року, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1