Рішення № 139994032, 22.09.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2423/26

Номер провадження 2/213/1790/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання Шульга В.С.,

за участі: представника позивача адвоката Громко Н.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача адвоката Савельєвої Т.Д. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивачів та відповідача.

02.06.2026 представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 000 грн, без урахування утримання податків з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Позовні вимоги обґрунтовано обставинами:

Внаслідок виконання важкої та шкідливої роботи в шкідливих умова праці на ПРАТ «ІНГЗК» у ОСОБА_1 виникло професійне захворювання: МКХ-10 M54.1 Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна C6, C7 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі остеохондрозу, спондильозу , спондилоартрозу, протрузій дисків на рівні С3-С4, С4-С5, L3-L4, L4 L5, кил дисків С5-С6, L5-L6, L6-S1 із

стійким больовим, м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді плечолопаткового періартрозу (ПФ-другого ступеня), періартрозу ліктьових і колінних суглобів(ПФ-другого ступеня), помірним парезом розгиначів лівої стопи. Стан після оперативного втручання: 10.10.2024р.-лазерна вапоризація дисків L4-L5, L5-S1.

Вказане професійне захворювання встановлено Позивачу Лікарськоекспертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ВП «НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ`Я НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ ім. П.Л.ШУПИКА» 14.01.2026р., медичний висновок № 1/4, на підставі інформаційної довідки про умови праці від 08.08.2025р. № ПС/3.1/15431-25, складеної Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області.

За результатами виникнення у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання, експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «КМЛ № 16» КМР 07.05.2026р.прийняла рішення про встановлення йому 50% втрати професійної працездатності з 20.02.2026р. та присвоїла третю групу інвалідності, безстроково.

Безпосередня вина Відповідача в заподіянні шкоди здоров`ю Позивача зазначена в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за Формою П-4, затвердженого 20.02.2026р.

Розмір моральної шкоди, завданої втратою професійної працездатності позивачем оцінюється у 500 000 гривень.

Позиція відповідача.

У відзиві представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено, що виникнення у нього хронічного професійного захворювання стало прямим наслідком дії шкідливих умов на підприємстві відповідача. Більш того, настання такого негативного наслідку було викликано ні чим іншим, аніж бездіяльністю позивача та халатним ставленням до власного здоров`я.

Суму позовних вимог вважає завищеною та такою, що не відповідає критеріям розумності та справедливості.

Питання про те, чи повинен відповідач виконувати визначену Податковим кодексом України функцію податкового агенту та утримувати податки, а також питання щодо розміру стягнутих податків, залежать не від резолютивної частини рішення суду на час ухвалення рішення, а від змісту податкового законодавства на час виплати доходу, тобто на час виконання рішення (добровільного чи примусового).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

02.06.2026 від представника позивача надійшла вказана позовна заява.

08.06.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження, розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.06.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також заява про залишення позовної заяви без руху та відзив на позовну заяву.

24.06.2026 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.

29.06.2026 надійшла заява про усунення недоліків.

30.06.2026 вирішено питання про продовження розгляду справи та про перехід до розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

22.07.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

27.07.2026 від представника позивача надійшли заперечення щодо витребування доказів.

28.07.2026 постановлено ухвалу про витребування доказів.

14.08.2026 надійшли витребувані докази.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 , перебував у трудових відносинах з Інгулецьким державним гірничо-збагачувальним комбінатом, який у подальшому у зв`язку зі зміною організаційно-правової форми та форми власності, був перетворений спочатку у відкрите акціонерне товариство, згодом- у публічне акціонерне товариство, а наразі є приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», працюючи у важких та шкідливих умовах праці з правом на пільгове пенсійне забезпечення протягом 30 (тридцяти) років, а саме з: 03.02.1993 по 21.06.2023 машиністом екскаватора в кар`єрі; 22.06.2023 по 07.02.2025 учнем електрогазозварника, електрогазозварником в кар`єрі електричного устаткування кар`єру. 07.02.2025 позивач звільнений з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України.

Вказане підтверджується копією трудової книжки позивача, а також відомостями з Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 20.02.2026.

Причинно-наслідковий зв`язок між професійним захворюванням та шкідливими умовами праці прямо встановлений у зазначеному вище Акті. Так, працюючи на вище зазначених роботах в кар`єрі, ОСОБА_1 внаслідок недосконалості технологічного процесу виконував роботи пов`язані з систематичним нахилом тіла, перебуваючи в незручній робочій позі (на колінах, навпочіпки, лежачі, з нахилом уперед тощо), через що зазнавав впливу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

У ОСОБА_1 виникло професійне захворювання за основним діагнозом: МКХ-10M54.1 Радікулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна C6, C7 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу, протрузій дисків на рівні С3-С4, С4-С5, L3-L4, L4 L5, кил дисків С5-С6, L5-L6, L6-S1 із стійким больовим, м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді плечолопаткового періартрозу (ПФ-другого ступеня), періартрозу ліктьових і колінних суглобів (ПФ-другого ступеня), помірним парезом розгиначів лівої стопи. Стан після оперативного втручання: 10.10.2024р.- лазерна вапоризація дисків L4-L5, L5-S1 (п. 14 Акта).

Вказане професійне захворювання встановлено Позивачу Лікарськоекспертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ВП «НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ`Я НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ ім. П.Л.ШУПИКА» 14.01.2026р., медичний висновок № 1/4, на підставі інформаційної довідки про умови праці від 08.08.2025р. № ПС/3.1/15431-25, складеної Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області.

Згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», умови праці в яких працював ОСОБА_1 на посаді учня електрогазозварника, електрогазозварника відносяться до: по важкості праці 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»; загальна оцінка 3 класу 1 ступеня «Шкідливі» (п. 13 Акта, п. 12 Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 ).

Згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», умови праці в яких працював ОСОБА_1 на посаді машиніста відносяться до: по важкості праці 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (останній абзац Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 ).

За результатами виникнення у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання, експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «КМЛ № 16» КМР 07.05.2026р.прийняла рішення про встановлення йому 50% втрати професійної працездатності з 20.02.2026р. та присвоїла третю групу інвалідності, безстроково (Витяг із рішення ЕКОПФО № 125/26/747/Р від 07.05.2026р., № Витягу 125/26/747/В). Разом із цим, ЕКОПФО визначила ОСОБА_1 потребу у забезпеченні ортезами на попереково-крижовий відділ хребта, необхідність у постійному застосуванні бандажів, поясів.

На виконання ухвали про витребування доказів з КНП «КМЛ №16» КМР надійшла відповідь, відповідно до якої рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №125/26/747/Р від 07.05.2026 встановлено 50% втрати працездатності по професійному захворюванню радикулопатія, акт П-4 від 20.02.2026 безстроково.

У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та інших поясненнях.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення з підстав, зазначених у відзиві та інших поясненнях.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Конституцією України в ст. 43 передбачається, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У ст. 173 КЗпП України закріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Вина власника не вказана серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу правопорушення, який є підставою для відшкодування моральної шкоди. В таких правовідносинах перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявності моральних страждань працівника. При цьому презюмується обов`язок власника на створення належних, безпечних, здорових умов праці, слідкування за їх дотриманням усіма працівниками та відповідальність за шкоду, завдану особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 225/4242/21).

У Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» було зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

На підставі ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши докази, надані сторонами на підтвердження зазначених ними обставин, проаналізувавши акти чинного законодавства України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено правовий зв`язок між позивачем та відповідачем, який полягає не тільки у трудових відносинах, а і в тому, що професійне захворювання, втрата професійної працездатності та встановлення інвалідності відбулося саме у зв`язку із умовами праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до п. 99 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених, зокрема у інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння).

Отже, наявність професійного захворювання та його зв`язок з умовами праці доведено належними та допустимими доказами.

Неможливість встановити в Акті розслідування осіб, які порушили законодавство про охорону праці з об`єктивних причин, не є підставою вважати причинно-наслідковий зв`язок між професійним захворюванням та умовами праці недоведеним.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд доходить обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних і нешкідливих умов праці, позивачу була встановлена втрата професійної працездатності на 50% та встановлена ІІІ (третя) група інвалідності. Отже, позивачу заподіяна моральна шкода, яку роботодавець зобов`язаний відшкодувати в силу зазначених вище норм закону.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок втрати професійної працездатності на 50%, суд врахує обставини, які мають суттєве значення, зокрема ступінь втрати працездатності, встановлену групу інвалідності, кількість професійних захворювань, які вразили відразу декілька систем організму (нервова, опорно-рухова), тривалість трудових відносин, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, а також дотримується засад розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

При оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 350 000,00 грн, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, що він зазнає у зв`язку з погіршенням здоров`я.

Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20, від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21.

Як видно з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві, а отже заподіяння шкоди життю та здоров`ю найвищого ступеня, отже зміни внесені до підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, що набрали чинності з 23.05.2020, не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві, у зв`язку з чим, суд вважає, що стягнення має проводитись без утримання податку з доходу фізичних осіб.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 350 000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно. У зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави у розмірі 3500,00 грн.

Керуючись ст.ст.3,43,46 Конституції України, ст. ст.23,1167,1168 ЦК України, ст. ст.153,173,237-1 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. ст. 7, 12, 13, 19, 79-81, 89, 141, 247 ч.2, 258, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану втратою професійної працездатності у зв`язку із професійним захворюванням, у розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп., без утримання податку з доходу фізичних осіб.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» в дохід держави судовий збір у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та проголошено 22.09.2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190905, місцезнаходження: 50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47.

Суддя О.М. Нестеренко