Ухвала суду № 139993564, 28.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13019/26

Провадження № 1-кс/201/3557/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення 1 відділу СУ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, особи з інвалідністю 3 групи, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000772 від 25 липня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що з березня 2024 року до теперішнього часу громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram», у відкритих для загального доступу спільнотах користувачів здійснює виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією.

В ході досудового розслідування призначено судову лінгвістичну експертизу, в результаті чого експертом надано висновок, яким підтверджено попередню кваліфікацію злочину, а також виявлено наявність повторного вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 436-2 КК України, тобто наявні ознаки вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Крім того виявлено наявність заклику до вчинення дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які в той же час поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, тобто наявні ознаки вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.

Відомості про вищевказані кримінальні правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000772 від 25 липня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

27 серпня 2026 року, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.

Того ж дня ОСОБА_4 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкі злочини, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, у зв`язку з чим, останній може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на відсутність достатніх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим, просили відмовити в задоволенні клопотання або визначити підозрюваному мінімальний розмір застави.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.

Так, відповідно до Наказу № 47 від 05 лютого 2026 року визначено тимчасове місце дислокації слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на території Соборного району в м. Дніпрі, на період дії воєнного стану, або до прийняття окремого рішення Головою Служби безпеки України..

З матеріалів клопотання встановлено, що 25 липня 2025 року були внесені відомості до ЄРДР за № 22025050000000772 , за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

27 серпня 2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, про що складено відповідний протокол.

27 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, а також інших осіб у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 15 липня 2025 року, рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 15 липня 2025 року, протокол огляду від 23 грудня 2025 року, протоколи огляду від 24 грудня 2025 року, протокол огляду від 25 грудня 2025 року, висновок експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи № СЕ26-31/Л/1/8 від 17 червня 2026 року, протокол обшуку від 27 серпня 2026 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 серпня 2026 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій, що є предметом судового провадження.

Також, на думку слідчого судді, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, у зв`язку з чим, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду до окупованої території, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, визначених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з підстав їх необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження їх існування.

В той же час, прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, вчинив вказані діяння у період дії воєнного стану, тож, з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальним законом обов`язків.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; майновий стан підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним або іншою юридичною чи фізичною особою застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , а також майновий та сімейний стан останнього, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680,00 гривень, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення 1 відділу СУ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком дії до 25 жовтня 2026 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 25 жовтня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680,00 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680,00 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 16.10 годині 01 вересня 2026 року.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1