Рішення № 139993502, 22.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/15668/25

Провадження № 2/201/1662/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання відсутніми (припиненими) грошових зобов`язань за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

23.07.2010 між ОСОБА_1 і АТ «ПриватБанк» укладено кредитний договір №Д055Г/С на суму 961 065 грн з кінцевим терміном повернення 23.07.2012. Кошти узяті в кредит на придбання автомобіля BMW X5. На забезпечення виконання умов кредитного договору Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Новофарм-Інвест»; укладено Договір застави автотранспорту №Д055Г/С від 23.07.2010, предметом якого є забезпечення кредитного зобов`язання заставою автомобіля BMW X5 (VIN НОМЕР_1 ). Автомобіль BMW X5 передано у заставу із заставною вартістю 961 065 грн та максимальним розміром забезпеченої вимоги 2 883 195 грн.

Позивач стверджує, що про існування цього договору дізнався лише у 2015 році з Єдиного реєстру судових рішень, ознайомившись із заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2013 у справі №202/34155/13-ц, яким з нього на користь банку стягнуто 2 454 599,69 грн (в т.ч. 951 065 грн тіла кредиту, 49 019,26 грн відсотків, 1 336 915,44 грн пені, штрафи). У подальшому ухвалою від 14.09.2015 заочне рішення скасовано, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015 з відповідача та ПАТ «Акцет Банк» солідарно суму 1 110 084,26 грн (961 065 грн боргу, 49 019,26 грн відсотків, 100 000 грн пені.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 рішення суду першої інстанції скасоване в частині солідарного стягнення заборгованості із ПАТ «Акцет Банк» в сумі 100000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 скасоване та справо направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015 залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.01.2022 постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 залишено без змін.

Позивач вважає, що стягнуті судом грошові кошти покриваються за рахунок майнового забезпечення, оціненого сторонами за договором застави. Оскільки розрахунки за кредитом фактично проведені й заборгованість стягнута судовим рішенням, що набрало законної сили, правовідносини між сторонами є виконаними й припиненими у відповідності до умов договору та вимог статей 598, 599 Цивільного кодексу України.

Незважаючи на фактичне виконання та наявність судових рішень, АТ КБ «ПриватБанк» не визнає факт припинення зобов`язань за кредитним договором. З метою усунення правової невизначеності у відносинах між сторонами, позивач звернувся до суду для підтвердження відсутності будь-яких боргових зобов`язань за вказаним кредитом.

Позивач вказує, якщо припустити, що він дійсно підписував кредитний договір і отримав кошти, його зобов`язання у випадку неповернення мали повністю покриватися вартістю предмета застави (2 883 195 грн), яка значно перевищує суму, стягнуту судовим рішенням (1 110 084,26 грн). Тому звернення банку до суду в 2013 році з вимогами про стягнення грошових коштів не відповідає умовам договору, оскільки сума боргу повністю покривалася вартістю застави, а отже зобов`язання за кредитним договором слід вважати виконаними/припиненими договором застави.

Окремо зазначає, що ні кредитного договору, ні заявки на отримання кредитних коштів він не підписував і жодних коштів за договором не отримував.

Предмет позову

Визнання припиненими (відсутніми) грошових (фінансових) зобов`язань за кредитним договором №Д055Г/С від 23.07.2010, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк», забезпеченим договором застави автотранспорту №Д055Г/С від 23.07.2010, укладеним між Акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Новофарм-Інвест».

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Інші заяви учасників справи

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Кізима О.В. надав пояснення по справі (а.с. 86-89), у яких вказав, що проти позовних вимог заперечує.

Так, 23.07.2010 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Д055Г/С, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 961065 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 9,00% на рік з кінцевим терміном повернення 23.07.2012. Зобов`язання за кредитним договором забезпечено порукою згідно договору поруки, укладеного 20.10.2010 з ПАТ «А-Банк».

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2013 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № Д055Г/С від 23 липня 2010 року у розмірі 2 454 599 грн. 69 коп., де 951 065 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом; 49 019 грн. 26 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 336 915 грн. 44 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 250 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 117 349 грн. 99 коп. - штраф (процентна складова). Стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму 10 000 грн. 00 коп. Стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір у розмірі 3 441 грн. 00 коп.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2015 вищевказане заочне рішення було скасовано та справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент- Банк», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № Д055Г/С від 23.07.2010 у розмірі 10000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № Д055Г/С від 23.07.2010 у розмірі 1110084,26 грн., що складається з: 961065 грн. - заборгованість за кредитом, 49019,26 грн. заборгованість по процентам за користуванням кредиту, 100000 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір у розмірі 3312 грн. 10 коп.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 07.12.2015 в частині солідарного стягнення з ПАТ «А-Банк» та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 10 000,00 грн. та стягнення з ПАТ «А-Банк» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судового збору в розмірі 243,60 грн. скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до ПАТ «А-Банк» про стягнення кредитної заборгованості скасовано. Провадження у цій частині вимог закрито.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

01.04.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015 залишено без змін.

Станом на 27.02.2026 сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № Д055Г/С від 23.07.2010 становить 1097228,13 грн.

Позивач не надав до суду доказів для підтвердження виконання ним належним чином в повному обсязі зобов`язання за кредитним договором № Д055Г/С від 23.07.2010, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», тому відсутні підстави для визнання виконаним вищевказаного кредитного договору.

Окрім того, позивач зазначає у своїй позовній заяві, що ані кредитний договір № Д055Г/С від 23.07.2010, ані заявку на отримання кредитних коштів він не підписував, а також не отримував жодних коштів за кредитним договором № Д055Г/С від 23.07.2010, проте, останній не звертався до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним.

В апеляційній скарзі та в заяві від 27.01.2020, поданій при новому розгляді справи в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 просив суд призначити судову почеркознавчу експертизу. Для вирішення питання щодо призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28.01.2020 було витребувано у АТ КБ «Приватбанк» оригінал кредитного договору № Д055Г/С від 23.07.2010 та усі наявні матеріали кредитної справи за зазначеним договором, що є невід`ємною частиною кредитного договору № Д055Г/С від 23.07.2010, у тому числі письмові докази отримання кредитних грошових коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору № Д055Г/С від 23.07.2010 в розмірі 961 065,00 грн.

АТ КБ «ПриватБанк» було виконано вимоги зазначені в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 28.01.2020.

Проте, в судовому засіданні 04.03.2021 ОСОБА_1 подав заяву про відмову від підтримання клопотання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи

Ухвалою судді від 11.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 24).

Підготовче засідання закрито 12.03.2026 та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 66).

Ухвалою суду від 14.07.2026 за клопотанням позивача витребувано докази (а.с. 79).

Позивач у судове засідання не з`явився. Про дату, місце і час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Позивач неодноразово надавав заяви про відкладення розгляду справи, вирішуючи які суд виходить з того, що 04.05.2026 позивач подав заяву про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 12.05.2026. Разом із заявою про відкладення подано клопотання про витребування доказів щодо реєстраційних даних по автомобілю BMW X5, яке судом розглянуте і задоволене. 08.07.2026 позивач зонову подав заяву напередодні судового засідання, призначеного на 14.07.2026. Одночасно звернувся із новим клопотанням про витребування доказів щодо витребування даних про реєстраційні дії з тим самим автомобілем. В обґрунтування заяв про відкладення розгляду справи позивач не надав жодних доказів причин неявки. У заявах позивач також просить розглядати справу за його відсутності у разі відмови в задоволенні клопотання про відкладення. Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частина третя цієї статті прямо відносить до ознак зловживання, зокрема: подання клопотання для вирішення питання, яке вже було вирішено судом (без нових підстав чи обставин); вчинення інших дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Суд зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 197 ЦПК України відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду; питання про відкладення вирішується з урахуванням наявності поважних причин та думки інших учасників справи. А частина 6-9 статті 84 ЦПК України визначає порядок і строки подання клопотань про витребування доказів, зокрема обов`язку заявника обґрунтувати неможливість самостійного отримання доказів та своєчасність такого клопотання, чого позивачем не дотримано. За таких обставин, суд розцінює заяви про відкладення розгляду справи і клопотання позивача справи як такі, що не обґрунтовані поважними причинами, є повторюваними за своєю суттю та спрямовані на невиправдане затягування розгляду справи, а не на реалізацію процесуальних права на подання доказів. Відтак, суд відмовляє у задоволенні цих заяв та продовжує розгляд справи по суті.

Представник відповідача Кізима О.В. у судове засідання 17.09.2026 надав заяву про розгляд справи без його участі, заперечував проти позову в повному обсязі (а.с. 130).

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 23.07.2010 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Д055Г/С, згідно якого позивач отримав кредит у розмірі 961065 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 9,00% на рік з кінцевим терміном повернення 23.07.2012. Зобов`язання за кредитним договором забезпечено порукою згідно договору поруки, укладеного 20.10.2010 з ПАТ «А-Банк».

Також встановлено і не заперечується сторонами, що остаточним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2021 з стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № Д055Г/С від 23.07.2010 у розмірі 1110084,26 грн., що складається з: 961065 грн. - заборгованість за кредитом, 49019,26 грн. заборгованість по процентам за користуванням кредиту, 100000 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015 у справі №202/34155/13-ц, залишене без змін судами апеляційної та касаційної (документ №11) інстанцій, є чинним судовим рішенням, яким встановлено наявність заборгованості позивача за спірним кредитним договором у розмірі 1 110 084,26 грн.

Листом РСЦ ГСЦ МВС від 13.08.2026 та доданими реєстраційними документами, наданими на виконання ухвали суду, підтверджено, що транспортний засіб BMW X5 (VIN НОМЕР_1 , який був предметом застави за договором №Д055Г/С, з 2015 по 2024 рік неодноразово перереєстровувався на інших осіб на підставі договорів купівлі-продажу та комісії (а.с. 105 - 129).

Станом на 27.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № Д055Г/С від 23.07.2010 становить 1097228,13 грн (а.с. 102 103).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються знову при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази (квитанції, платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджували б фактичне погашення позивачем заборгованості, встановленої зазначеним судовим рішенням, у повному обсязі.

Натомість відповідачем надані докази того, що станом на 27.02.2026 сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № Д055Г/С від 23.07.2010 становить 1097228,13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За правилами ст. 599 ЦК України вбачається, що зобов`язання приняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач не надав доказів того, що зобов`язання виконані належним чином.

За правилами статей 590, 593 ЦК України застава має акцесорний характер, застава припиняється у разі припинення забезпеченого нею зобов`язання, але не навпаки.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №320/8618/15-ц від 10.10.2019 зазначено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №320/2852/17-ц від 30.10.2019.

Отже, визнання зобов`язання припиненим є ефективним способом захисту лише за умови, що боржник фактично і належним чином виконав зобов`язання, а кредитор безпідставно це заперечує.

Судом установлено, що стосовно позивача наявне чинне, таке, що набрало законної сили та не було скасоване, судове рішення про стягнення з позивача заборгованості за спірним кредитним договором. У матеріалах справи відсутні докази фактичного погашення позивачем цієї заборгованості. Суд відхиляє твердження позивача про непідписання ним договору, оскільки відповідних доказів позич не надав та не заявляв клопотань про проведення почеркознавчої експертизи.

На підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів та застосовних норм права вбачається, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів», з урахуванням того, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 7681, 89, 141, 263265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання відсутніми (припиненими) грошових зобов`язань за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року.

Суддя О.С. Наумова