Вирок № 139993026, 23.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Номер справи 175/13590/26

Номер провадження 1-кп/175/1154/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №42025042150000051 від 08.05.2025, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпро (Дніпропетровськ), громадянин України, освіта вища, одружений, працює виконуючим обов`язки генерального директора ТДВ «АТП 11205», зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 з метою отримання особистого прибутку від надання рекреаційних послуг, самовільно, за допомогою невстановлених у ході досудового розслідування осіб (будівельників), побудував навіс із залізобетонним фундаментом, загальною площею 38,048м2 та металевий паркан на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні річки Оріль, площа якої складає 1060,47 м2, яка знаходиться в межах прибережної захисної смуги шириною 50 метрів від урізу води річки Оріль.

Статтею 14 Конституції України проголошено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 статті 60 Земельного кодексу України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено підстави набуття права на землю із державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, статтею 88 Водного кодексу України визначено ширину прибережних захисних смуг по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води, відповідно до якої прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів.

Відповідно до наказу №1/1 - к від 24.06.2016 ОСОБА_4 призначено на посаду заступника генерального директора Товариства із додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205».

Крім того, наказом генерального директора Товариства із додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» № 7/1-к від 21.03.2022 на ОСОБА_4 покладено обов`язки генерального директора підприємства, передбачені Статутом.

Разом з тим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності Товариства із додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» перебувала база відпочинку «Зелений вогник», розташована на земельній ділянці із кадастровим номером 1221455400:01:012:0037, за адресою: вул.Некрасова, 12, селище Обухівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше травня 2025 року, більш точного часу слідством не встановлено, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні прибережної захисної смуги річки Оріль, що розташована поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 1221455400:01:012:0037, на якій знаходиться база відпочинку «Золотий вогник», на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області за адресою: вул. Некрасова, 12, селище Обухівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, шляхом розміщення на ній металевого навісу із залізобетонним фундаментом, з метою отримання особистого прибутку від надання рекреаційних послуг.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел на спрямований на самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні прибережної захисної смуги р. Оріль, усвідомлюючи відсутність у нього правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 1221455400:01:012:0037, на якій знаходиться база відпочинку «Золотий вогник», на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, із корисливих мотивів, не пізніше травня 2025 року, більш точного часу слідством не встановлено, перебуваючи на землях Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області поряд із адресою: вул. Некрасова, 12, селище Обухівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, діючи всупереч вимогам ст.ст. 112, 113, 115, 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації передачі йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також в порушення статей 60, 61 Земельного Кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах, які є частиною водоохоронних зон, уздовж річок, навколо водойм та на островах, забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надав невстановленим у ході досудового розслідування особам (будівельникам) вказівку на будівництво металевого навісу із залізобетонним фундаментом, загальною площею 38,048м2 та металевого паркану на земельній ділянці в охоронній зоні річки Оріль, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 1221455400:01:012:0037, на якій знаходиться база відпочинку «Золотий вогник», на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, які будучи впевнені у законності та правомірності наданої вказівки ОСОБА_4 , не пізніше травня 2025 року, більш точного часу слідством не встановлено, побудували металевий навіс із залізобетонним фундаментом, загальною площею 38,048 м2 та металевий паркан на земельній ділянці в охоронній зоні річки Оріль, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 1221455400:01:012:0037, на якій знаходиться база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Тим самим, ОСОБА_4 з метою отримання особистого прибутку від надання рекреаційних послуг, самовільно, за допомогою невстановлених у ході досудового розслідування осіб (будівельників), побудував навіс із залізобетонним фундаментом, загальною площею 38,048 м2 та металевий паркан на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні річки Оріль, площа якої складає 1060,47 м2, яка знаходиться в межах прибережної захисної смуги шириною 50 метрів від урізу води річки Оріль.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.197-1 КК України як самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка розташована в зоні особливого режиму використання земель.

Під час досудового розслідування між прокурором та обвинуваченим за участю захисника укладена угода про визнання винуватості від 21.08.2026 відповідно до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України.

В угоді викладено формулювання підозри та правову кваліфікацію за ч.4 ст.197-1КК України, яка ніким не оспорюється, зазначено істотні обставини для цього кримінального провадження, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України. Сторони узгодили покарання за ч.4 ст.197-1 КК України у виді одного року позбавлення волі, і передбачили застосування ст. 75 КК України судом - звільнення обвинуваченого від відбуття призначеного покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. В угоді також роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України, визнав повністю та підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, він не заперечує інкриміновані обставини, розуміє наслідки затвердження угоди, характер покарання. Обвинувачений просив затвердити угоду.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена сторонами добровільно, за безпосередньої участі захисника, тому просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні прокурор просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Суду представлено письмову згоду представника потерпілої юридичної особи Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 на укладення угоди про визнання винуватості.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд, вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, доходить висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч.4 ст.197-1 КК України кваліфіковано правильно, це кримінальне правопорушення згідно з положеннями ст.12 КК України є нетяжким злочином, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення та може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді одного року позбавлення волі.

Згідно ч.2 ст.75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Під час судового розгляду до обвинуваченого запобіжний захід не застосовано, відповідних клопотань учасники не заявили.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21.08.2026, укладену між прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 33 893 (тридцять три тисячі вісімсот дев`яносто три) гривні 40 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1