Рішення № 139991910, 16.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2906/26

Номер провадження2-а/173/12/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

повне

16 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участі:

секретаря Салтикової С.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7722265 від 15.08.2026, винесену інспектором ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Ткаченком Романом Володимировичем, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 15 серпня 2026 року інспектором ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову серії ЕНА № 7722265 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 3 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом, який, на думку поліцейського, не пройшов обов`язковий технічний контроль.

Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись, зокрема, на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу, відсутність у неї обов`язку забезпечувати проходження автомобілем обов`язкового технічного контролю, неналежну фіксацію обставин події, недоведеність факту адміністративного правопорушення, порушення процедури розгляду справи та її права на подання клопотань і ознайомлення з доказами.

Провадження у справі відкрито 20.08.2026.

Ухвалою суду від 27.08.2026 до участі у справі як другого відповідача залучено Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що під час зупинки її транспортного засобу працівники поліції повідомили, що причиною зупинки є рух із вимкненими фарами. При цьому вона рухалася в межах населеного пункту у світлий час доби та вважала, що порушення Правил дорожнього руху з її боку відсутнє. Позивач також пояснила, що фари на транспортному засобі були увімкнені.

За поясненнями позивача, працівник поліції увімкнув нагрудну відеокамеру лише після того, як вона повідомила про намір звернутися до поліції. Позивач також зазначила, що транспортним засобом, який належить її чоловікові, вона користувалася для особистих потреб, у зв`язку з чим автомобіль не підлягав обов`язковому технічному контролю.

Крім того, позивач пояснила, що її права та обов`язки були роз`яснені лише після винесення постанови.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися.

Представник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

У відзиві представник відповідач зазначив, що 15.08.2026 інспектором ВП № 3 Кам`янського РУП капітаном поліції Ткаченком Р.В. винесено постанову серії ЕНА № 7722265 за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Представник відповідача вважає постанову законною та такою, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, а сама постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Також представник відповідача зазначив, що поліцейським було встановлено особу правопорушника, роз`яснено їй права та обов`язки, а на підтвердження правомірності постанови до суду направлено її копію та відеофайл.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та надавши їм оцінку в сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7722265 від 15.08.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою, 15.08.2026 о 07 год. 11 хв. ОСОБА_1 керувала по вул. Новій у м. Верхівцеве Кам`янського району Дніпропетровської області транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі та не пред`явила протокол технічної перевірки транспортного засобу, чим порушила ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

У судовому засіданні судом оглянуто наданий відповідачем відеофайл із місця події. За результатами його огляду встановлено, що відеозапис розпочинається після зупинки транспортного засобу та не містить фіксації обставин його руху безпосередньо перед зупинкою.

Надалі на відеозаписі зафіксовано перевірку працівником поліції документів позивача. Після цього працівник поліції вимагав від позивача надати документи, що підтверджують проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю. У відповідь позивач повідомила, що транспортний засіб використовується нею для особистих потреб, належить її чоловікові, а документів, які підтверджують проходження технічного контролю, у неї немає.

Після цього на відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції здійснює оформлення матеріалів за допомогою технічного пристрою, після чого починає зачитувати позивачу її права та обов`язки та роздруковує постанову у справі про адміністративне правопорушення. При цьому позивач неодноразово звертає увагу працівника поліції на те, що її права та обов`язки, на її думку, повинні бути роз`яснені до розгляду справи, а не після фактичного оформлення постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справи. Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підставі доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Відповідно до принципу презумпції невинності обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Також, згідно абз. 1 та 2 ч. 2 ст. 7 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 3 ст. 121 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасного його не пройшов. Відповідно до п.31.3 «б» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обовязковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно ч.1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

При цьому обов`язковому технічному контролю не підлягають, зокрема, легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку). Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137.

Даний Порядок визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

- легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

- легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно пп. 15 п. 2 Порядку транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку це транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу та події адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З наведених норм можна зробити висновок, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейський зобов`язаний з`ясувати обставини правопорушення, встановити подію і склад адміністративного правопорушення та у винесеній постанові зазначити докази, якими підтверджується подія і склад адміністративного правопорушення, зокрема, у випадку здійснення запису порушення, зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Таким чином, сам опис адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Лише фіксація вчинення особою адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

З огляду на наведені положення, суд при вирішенні цього спору має встановити не лише сам факт винесення оскаржуваної постанови, а насамперед перевірити, чи були у відповідача передбачені законом фактичні та правові підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, чи встановлено подію та склад адміністративного правопорушення, а також чи підтверджені відповідні висновки належними, допустимими та достатніми доказами.

У даному випадку склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, охоплює, зокрема, встановлення того, що транспортний засіб, яким керувала позивач, належить до транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, та що такий контроль своєчасно не пройдений. Отже, саме ці обставини підлягали встановленню та доказуванню відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови.

Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, на вимогу працівника поліції надати документи про проходження технічного контролю позивач повідомила, що автомобіль належить її чоловікові та використовується нею для особистих потреб.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що зазначені пояснення були перевірені працівником поліції та їм надано належну оцінку під час розгляду справи.

Таким чином суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що приватний легковий автомобіль, яким керувала позивач, використовувався в комерційних цілях, а тому відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» підлягав обов`язковому технічному контролю. При цьому відповідачем не наведено та матеріалами справи не підтверджено конкретних обставин, на підставі яких інспектор дійшов висновку про наявність у позивача обов`язку пройти обов`язковий технічний контроль.

Водночас в оскаржуваній постанові зазначено лише, що позивач «не маючи при собі та не пред`явила протокол технічної перевірки транспортного засобу», чим, на думку поліцейського, порушила ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. Однак наведене формулювання не містить зазначення обставин, на підставі яких зроблено висновок про те, що керований позивачем транспортний засіб взагалі підлягав обов`язковому технічному контролю.

Сам по собі факт непред`явлення водієм документа про проходження технічної перевірки не підтверджує обов`язку відповідного транспортного засобу проходити обов`язковий технічний контроль. Встановлення такої обставини є необхідним для правильного визначення наявності об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, а тому не може ґрунтуватися на припущенні чи презумпції.

При цьому відповідач у відзиві наведені доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував. Представник відповідача, посилаючись на порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, обмежився загальними положеннями щодо порядку складення постанови про адміністративне правопорушення, не зазначивши, на підставі яких саме фактичних даних інспектором було встановлено, що позивач керувала транспортним засобом, який підлягав обов`язковому технічному контролю. Відповідні обставини не зазначені і в оскаржуваній постанові.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено необхідної для притягнення позивача до адміністративної відповідальності обставини - належності керованого нею транспортного засобу до категорії транспортних засобів, що відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю. Відтак висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, не підтверджений належними та допустимими доказами.

Решта доводів позивача, щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, так само не була спростована відповідачем.

Водночас суд не погоджується з доводами позивача про те, що у разі встановлення неправомірності зупинки транспортного засобу всі подальші дії працівника поліції, у тому числі складання протоколу чи винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, є похідними від такої зупинки та не мають юридичної сили.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та припиняє виявлені кримінальні й адміністративні правопорушення, а згідно з п. 8 ч. 1 цієї статті у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення та приймає рішення про застосування адміністративних стягнень.

Отже, встановлення неправомірності первинної зупинки транспортного засобу саме по собі не зумовлює неправомірності подальших дій працівника поліції щодо виявлення та припинення іншого адміністративного правопорушення, встановлення його складу та оформлення відповідних матеріалів, якщо такі дії здійснені в межах наданих законом повноважень та з дотриманням установленої законом процедури.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваної постанови, а висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, у зв`язку з чим оскаржувана постанова не може вважатися обґрунтованою та правомірною.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням установлених судом обставин суд вважає, що наявні підстави для скасування постанови серії ЕНА № 7722265 від 15.08.2026 та закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.5,9,72,74,77,143,252,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Авраменка, буд. 21, ЄДРПОУ 40108866), Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20-А, м. Дніпро, ЄДРПОУ 40108866) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7722265 від 15.08.2026, винесену інспектором ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Ткаченком Р.В., стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 21.09.2026.

Суддя: Є.В. Челюбєєв