Ухвала суду № 139990949, 18.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/4969/22-ц

Провадження № 2/761/4612/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Яцишина А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до члена ТДП ВРП ОСОБА_2, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

До Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до члена ТДП ВРП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Ухвалою судді від 07 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до члена ТДП ВРП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - залишено без руху, для виправлення вказаних судом недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до члена ТДП ВРП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою судді від 18 серпня 2023 року позовну заяву - залишено без руху, для виправлення вказаних судом недоліків.

Ухвалою судді від 18 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до члена ТДП ВРП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 09.06.2025 справу за позовом ОСОБА_1 до члена ТДП ВРП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18..2025 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2025 прийнято до розгляду вказану цивільну справу, розгляд зазначеної цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання 25.06.2026 о 12 год. 45 хв. позивач не з`явився, свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке ОСОБА_1 отримав особисто 19.05.2026. Заяв позивача про розгляд справи у його відсутність, матеріали справи не містять.

В судове засідання 18.09.2026 о 09 год. 30 хв. позивач повторно не з`явився, свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується відстеженням поштового відправлення з інтернет-ресурсу Укрпошти за штрих-кодом конверту - R0 6725 1402 431, де міститься помітка, що відправлення вручено одержувачу.

При цьому, матеріали справи не містять заяви позивача про розгляд справи у його відсутність.

Позивач з часу відкриття провадження у справі, взагалі жодного разу не з`являвся в судові засідання, які були призначені на 13.11.2025, 10.12.2025, 29.01.2026, 11.05.2026, 25.06.2026, 18.09.2026.

Відповідно до клопотання позивача ОСОБА_1 - ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29.01.2026 залучено до участі у даній справі співвідповідача: Державну казначейську службу України.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився, свого представника не направив в судове засідання 18.09.2026 на 09 год. 30 хв., заяви про розгляд справи у його відсутність не подав.

Судом береться до уваги та обставина, що справа вже протягом тривалого часу, перебуває в провадженні суду, проте позивач на розгляд справи не з`являвся, свого представника не направив, хоча сторона позивача, як вже встановлено судом, був належним чином повідомлений про судові засідання, тому, в даному випадку, відкладення судом чергового судового засідання, за вказаних обставин, призведе до порушення ст.2 ЦПК України, якими визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту свобод чи інтересів фізичних осіб.

Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України, передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в суді, що відповідає статті 128 ЦПК України.

До суду не надходила заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Також, суд враховує, що інформація стосовно слухання судом справи є публічною та розміщується на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва в мережі Інтернет.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в судові засідання на 25.06.2026 на 12 год. 45 хв. та 18.09.2026 на 09 год. 30 хв., але у вказані судові засідання повторно не з`явився, свого представника не направив, заяви про розгляд справи у його відсутність не подав, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до члена ТДП ВРП ОСОБА_2, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 18.09.2026.

Суддя: