Ухвала суду № 139990745, 22.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 6/760/643/26

В справі 760/21244/25

У Х В А Л А

І. Вступна частина

22 вересня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.,

розглянув у судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року у справі № 760/21244/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до них про стягнення заборгованості.

ІІ. Описова частина

18 червня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про розстрочення виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року у справі № 760/21244/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до них про стягнення заборгованості.

Заявники вказують, що зазначеним рішенням з них солідарно стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги з опалення в загальному розмірі 84.983,03 грн. Вони не заперечують проти виконання рішення суду, визнають свій обов`язок щодо погашення заборгованості та не мають наміру ухилятися від його виконання, однак їх матеріальне становище не дозволяє сплатити всю суму боргу одноразово.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що з 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 проходить службу у складі добровольчого формування територіальної громади міста Києва та на постійній основі залучається до виконання заходів із протидії повітряним атакам Російської Федерації на місто Київ у складі мобільних вогневих груп.

У 2025 році ОСОБА_1 проведено кардіохірургічне втручання - протезування мітрального клапана серця механічним протезом, після якого він потребує постійного медичного нагляду, лабораторного контролю показників згортання крові та безперервного прийому антикоагулянтної терапії, що потребує значних щомісячних витрат. За результатами огляду МСЕК йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання серцево-судинної системи.

ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець і, відповідно до форми ОК-7, за 2025 рік отримав дохід у розмірі 96.000,00 грн, а за січень-квітень 2026 року - 70.354,00 грн. ОСОБА_2 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , 15 років, понад чотири роки проживає у Чеській Республіці, не працює та отримує соціальне забезпечення, яке покриває лише частину витрат на її потреби та потреби дитини, яка навчається у навчальному закладі.

Крім того, заявники вказують, що ОСОБА_1 звертався до КП «Київтеплоенерго» з проханням про розстрочення заборгованості, однак отримав відмову.

З урахуванням наведеного заявники просили розстрочити виконання рішення суду на строк 12 місяців шляхом щомісячної сплати рівними частинами по 7.081,92 грн до 30 числа кожного місяця.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 та представник стягувача у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Заперечень на заяву від стягувача до суду не надходило. Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

ІІІ. Мотивувальна частина

Встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року у справі № 760/21244/25 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість у розмірі 84.983,03 грн, а також судовий збір у розмірі 3.028,00 грн.

Зазначеним рішенням встановлено, що заборгованість виникла за період з 01 травня 2018 року по 30 червня 2025 року, а її розмір, окрім вартості спожитих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку та плати за абонентське обслуговування, включає також нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року). За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява № 22774/93). Існування заборгованості, підтвердженої обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь їх ухвалено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43).

Тому з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку виконання рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи національним законодавством компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання ухваленого на її користь судового рішення та індексація присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17 зазначив, що наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, заявники посилаються насамперед на стан здоров`я ОСОБА_1 та матеріальне становище сім`ї.

З наданих заявниками копії посвідчення особи з інвалідністю та медичних документів вбачається, що у 2025 році ОСОБА_1 проведено протезування мітрального клапана серця механічним протезом та встановлено ІІ групу інвалідності. Наявність у фізичної особи тяжкого захворювання прямо віднесена п. 2 ч. 4 ст. 435 ЦПК України до обставин, які суд враховує при вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до наданих відомостей форми ОК-7 дохід ОСОБА_1 за 2025 рік становив 96.000,00 грн, тобто в середньому 8.000,00 грн на місяць, а за січень-квітень 2026 року - 70.354,00 грн, тобто в середньому близько 17.588,00 грн на місяць. Суд погоджується, що за такого рівня доходів, з урахуванням необхідності постійного лікування, одноразова сплата присудженої суми є для боржника істотно ускладненою.

Разом з тим суд враховує, що заборгованість утворилася за період з 01 травня 2018 року по 30 червня 2025 року, тобто значна її частина виникла ще до введення воєнного стану в Україні та до погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , а до звернення стягувача до суду боржники заходів щодо погашення заборгованості не вживали. Відтак ступінь вини боржників у виникненні спору є значним, що виключає можливість надання розстрочення на умовах, які б надмірно відтерміновували отримання стягувачем присуджених коштів.

Суд також враховує, що стягувач є комунальним підприємством, яке забезпечує надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому тривале невиконання рішення суду впливає на його фінансову спроможність виконувати свої функції.

Водночас розстрочення виконання судового рішення не звільняє боржників від обов`язку його виконати, а лише визначає порядок виконання. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання, а отже права стягувача, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з розстроченням не припиняються.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що розстрочення виконання рішення суду шляхом сплати присудженої суми рівними щомісячними платежами дозволить забезпечити реальне виконання рішення суду в розумний строк з дотриманням справедливого балансу інтересів сторін, оскільки стягувач отримуватиме кошти щомісяця та в повному обсязі до спливу граничного строку, встановленого законом.

Однак строк розстрочення, про який просять заявники, не може бути визначений судом у повному обсязі з огляду на таке.

Частиною 5 ст. 435 ЦПК України встановлено, що розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Оскільки рішення, про розстрочення виконання якого просять заявники, ухвалене 20 травня 2026 року, гранична дата розстрочення його виконання - 20 травня 2027 року. Відтак розстрочення на 12 місяців з дня постановлення цієї ухвали вийшло б за межі строку, визначеного законом.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду на строк до 20 травня 2027 року шляхом сплати заборгованості у розмірі 84.983,03 грн вісьмома щомісячними платежами: сімома платежами по 10.622,88 грн та останнім платежем у розмірі 10.622,87 грн.

Суд також зазначає, що заявники просили розстрочити виконання рішення лише в частині стягнення заборгованості у розмірі 84.983,03 грн, а тому питання щодо розстрочення виконання рішення в частині стягнення судового збору у розмірі 3.028,00 грн судом не вирішується.

За таких обставин заява підлягає частковому задоволенню.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 12, 81, 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року у справі № 760/21244/25 в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованості у розмірі 84.983,03 грн на строк до 20 травня 2027 року шляхом сплати щомісячних платежів у такому порядку:

- 10.622,88 грн - не пізніше 31 жовтня 2026 року;

- 10.622,88 грн - не пізніше 30 листопада 2026 року;

- 10.622,88 грн - не пізніше 31 грудня 2026 року;

- 10.622,88 грн - не пізніше 31 січня 2027 року;

- 10.622,88 грн - не пізніше 28 лютого 2027 року;

- 10.622,88 грн - не пізніше 31 березня 2027 року;

- 10.622,88 грн - не пізніше 30 квітня 2027 року;

- 10.622,87 грн - не пізніше 20 травня 2027 року.

3. В іншій частині вимог заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її складання.

Суддя: