Ухвала суду № 139989262, 17.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/224/26

ун. № 759/14499/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015100080000024 від 03.03.2015 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_7 , обвинувачений - ОСОБА_6 , захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з обвинувальним актом, з урахуванням зміненого прокурором обвинувачення, ОСОБА_6 , будучи призначеним на посаду директора ТОВ «Білтек Буд» (код ЄДРПОУ 38690877), діючи на підставі статуту Товариства, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, постійно виконуючою організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, не пізніше 01.12.2024 вчинив зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Білтек Буд», використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди місцевому бюджету територіальної громади міста Києва на загальну суму 895 427 грн.

До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до зміненого прокурором обвинувачення ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів та було вчинено не пізніше 01.12.2014. З моменту вчинення кримінального правопорушення минули строки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з чим ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності з подальшим закриттям кримінального провадження.

Колегією суддів поставлено на обговорення учасників судового провадження питання щодо можливості розгляду вказаного клопотання за відсутності представника потерпілого, від якої надійшла заява, згідно з якою представник Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_8 не заперечує щодо закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності та просила розглянути це питання за її відсутності.

Учасники судового провадження вважали за можливе розглянути клопотання за відсутності представника потерпілого.

Заслухавши думки учасників судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання представника потерпілого та можливість розгляду клопотання про закриття кримінального провадження за її відсутності.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження.

На виконання вимог ч. 4 ст. 286 КПК України суд невідкладно перейшов до розгляду заявленого клопотання по суті.

На виконання вимог ст. 285 КПК України колегією суддів було роз`яснено обвинуваченому право на таке звільнення, було роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. Одночасно колегією суддів роз`яснено обвинуваченому, що звільнення від кримінальної відповідальності та подальше закриття кримінального провадження з цих підстав не потребує доведення винуватості обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_6 повідомив в судовому засіданні, що йому зрозумілі суть пред`явленого обвинувачення та підстави звільнення від кримінальної відповідальності, а також зазначив, що надає згоду на закриття кримінального провадження з цих підстав.

Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з подальшим закриттям кримінального провадження, однак зазначив, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру в порядку, передбаченому КПК України, його законно оголошували в розшук, а постанови про зупинення досудового розслідування відповідали вимогам КПК України. Також прокурор зазначив, що ухвалами слідчих суддів, якими вирішувалися питання щодо застосування запобіжного заходу, не може встановлюватись дата набуття особою статусу підозрюваного. З урахуванням зупинення перебігу давності, передбаченого ст. 49 КК України, через перебування ОСОБА_6 у розшуку, прокурор зазначив, що на момент розгляду клопотання строки давності минули, оскільки з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше 10 років.

На виконання вимог ч. 2 ст. 288 КПК України колегія суддів з`ясувала думку представника потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, викладену в письмовій заяві про розгляд цього питання за її відсутності, відповідно до якої остання не заперечує проти задоволення клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника, матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що дане підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що згідно з обвинувальним актом, з урахуванням зміненого прокурором обвинувачення, ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364-1 КК України, не пізніше 01.12.2014 року.

Інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364-1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч.2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

Колегією суддів враховано, що постановами слідчого від 12.02.2016, 18.02.2016, 02.03.2016, 18.04.2016, 04.08.2016, 16.08.2016, 04.12.2016, 10.01.2017, 03.08.2018 зупинялось досудове розслідування у зв`язку з розшуком ОСОБА_6 , тобто строк перебування ОСОБА_6 у розшуку становив 1 рік 6 місяців.

У зв`язку з чим, строки давності у цьому кримінальному провадженні сплили на початку червня 2026 року.

Згідно п.4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років, у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Щодо доводів захисника стосовно постанов слідчого про оголошення ОСОБА_6 у розшук, колегія суддів зазначає, що вказані постанови винесені у порядку та з дотриманням вимог, передбачених КПК України, порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час їх винесення колегією суддів не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи захисника щодо відсутності необхідності визнання обвинуваченим своєї вини як умови для звільнення від кримінальної відповідальності, з огляду на таке.

За змістом ст.ст. 284-288 КПК, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи із цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням ними своєї винуватості в скоєнні злочину.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) застосовується, незважаючи на невизнання нею своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення. Про згоду особи на звільнення її від кримінальної відповідальності за цією статтею може свідчити чітко сформульована нею вимога в апеляційній скарзі, а також окреме клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності (постанова ВС від 11.11.2020 у справі № 455/229/17, постанова ВС від 29.07.2021 у справі № 552/5595/18).

На підставі викладеного, враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364-1 КК України, згідно з обвинувальним актом, вчинено не пізніше 01.12.2014 та відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, колегія суддів дійшла висновку, що на день розгляду клопотання строки давності, передбачені ст. 49 КК України, сплинули. У зв`язку з цим ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього - закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 2 525 грн. 60 коп. слід віднести на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 01.12.2014 року на суму 742280,40 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 01.12.2014 на суму 398957,60 грн., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, ч. 4 ст. 286, ст. ст. 288, 350, 369-372, 376, 615 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_5 - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364-1 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015100080000024 від 03.03.2015 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України - закрити за п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Речові докази по справі: акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 01.12.2014 року на суму 742280,40 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 01.12.2014 на суму 398957,60 грн., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Витрати на залучення експерта в розмірі 2 525 грн. 60 коп. - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3