Ухвала суду № 139988958, 21.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50964/26-к

пр. 1-кс-48979/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, не адвоката, не депутата,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 , підозрюваний - ОСОБА_4 , захисник - адвокат ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Головним слідчим управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024.

У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 13.08.2024, ОСОБА_7 ігноруючи вимоги статті 68 Конституції України щодо обов`язку кожного громадянина неухильно додержуватися Конституції України та законів України, діючи з корисливих мотивів, вирішив розробити план злочинних дій, який у подальшому буде доведено до осіб, яких він планував залучити в якості учасників організованої ним злочинної групи.

Відповідно до плану створення та діяльності організованої групи ОСОБА_7 , розподілив ролі та функції між майбутніми співучасниками вчинення злочинів, а також розробив механізм підпорядкування учасників організованої групи.

У невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 13.08.2024, з метою ефективного функціонування організованої групи ОСОБА_7 , переслідуючи корисливі мотиви, розуміючи необхідність залучення до її складу великої кількості осіб, для досягнення максимального злочинного результату та уникнення викриття правоохоронними органами, у невстановлений час але не пізніше 13.08.2024, за невстановлених обставин, вирішив залучити до її складу шляхом переконань, матеріальної зацікавленості та свого особистого авторитету, як співорганізатора з яким підтримував тісні, довірливі відносини: ОСОБА_8 .

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 13.08.2024, з метою забезпечення діяльності створеної організованої злочинної групи, ОСОБА_7 , у тому числі за порадою ОСОБА_8 з огляду на особисті якості, вміння та навики у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та безпосередньому збуті наркотичних засобів, до складу вже створеної організованої злочинної групи залучив ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших невстановлених досудовим розслідуванням на даний час осіб.

Зазначені вище особи, усвідомлюючи протиправність даної пропозиції, водночас бажаючи систематично отримувати власну матеріальну вигоду від здійснення злочинної діяльності, керуючись при цьому корисливим мотивом, добровільно і свідомо увійшли до складу організованої групи під керівництвом ОСОБА_7 , надавши свою згоду на спільну злочинну діяльність.

Так, в різний проміжок часу, ОСОБА_7 довів до цих осіб розроблений план та механізм учинення злочинів, визначивши хто і які ролі буде виконувати у організованій групі, на що отримав добровільну згоду вказаних осіб на участь у організованій групі, її діяльності та дотримання визначених правилам поведінки і дисципліни у ній, тим самим створив стійке злочинне об`єднання - організовану групу.

Відповідно до розробленого, ОСОБА_7 плану на ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інших невстановлених слідством осіб були покладені такі функції: виконання вказівок співорганізатора групи ОСОБА_8 ; незаконне отримання (придбання) наркотичних засобів, від організатора чи співорганізатора, чи від осіб, на яких вони вкажуть; безпосередній збут наркотичних засобів та психотропних речовин; передача коштів, одержаних від їх збуту співорганізатору організованої групи; звітування перед співорганізатором організованої групи щодо обсягів збутих наркотичних засобів та необхідності їх поповнення.

Створена на тривалий період часу ОСОБА_7 організована злочинна група характеризувалася: стійкістю, стабільністю і згуртованістю свого складу; наявністю узгодженого плану злочинної діяльності та методів вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганні з метою збуту та безпосереднього збуту наркотичних засобів; наявністю загальновизначених правил поведінки; підпорядкованістю її членів керівнику організованої групи та учасникам групи, які виконували функції співорганізаторів; домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами організованої групи у будь-який час.

Для швидкого та оперативного зв`язку, обміну інформацією та координацією дій між учасниками організованої групи використовувався мобільний зв`язок, а з метою конспірації і недопущення бути викритими правоохоронними органами, учасники групи узгодили спілкування між собою за допомогою месенджерів «Telegram» по спеціально підготовленим мобільним терміналам.

Поряд із цим, для мобільності під час готування та вчинення злочинів, учасниками організованої групи використовувалися різні типи і марки автомобілів, як з числа належних їм, так і інших автомобілів які брали в оренду.

Такі автомобілі використовувалися для транспортування членів організованої групи як до місця незаконного перевезення наркотичних засобів до місця його незаконного зберігання.

Так у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.03.2025, ОСОБА_11 незаконно придбав та з метою подальшого незаконного збуту, зберігав наркотичний засіб - канабіс. В подальшому не пізніше 09 год. 21 хв. цього ж дня ОСОБА_11 вказаний наркотичний засіб передав іншому учаснику організованої групи - ОСОБА_4 який, своєю чергою, перебуваючи біля магазину EVA, що за адресою: м. Дніпро вул. Данила Галицького, 29, діючи з відома співорганізатора ОСОБА_8 умисно, відповідно до спільно розробленого та відомого всім учасникам організованої групи плану, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, незаконно збув ОСОБА_12 1 (один) паперовий згорток, в середині якого знаходився незаконно придбаний наркотичний засіб, обіг якої обмежено - канабіс масою 2,9018 г., за що отримав кошти в сумі 1000 гривень.

Отже, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 як активні учасники створеної ОСОБА_7 організованої групи, з відома співорганізатора ОСОБА_8 , вчинили незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засосу, обіг якого обмежено - канабіс.

Крім того, 15.08.2025 приблизно о 15 год. 54 хв., ОСОБА_4 незаконно придбав та з метою подальшого незаконного збуту зберігав, та перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , будучи активним учасником створеної ОСОБА_7 організованої групи, діючи з відома співорганізатора ОСОБА_8 , умисно, відповідно до спільно розробленого та відомого всім учасникам організованої групи плану, згідно відведеної безпосередньо їм ролі у спільному злочинному плані, в складі організованої групи, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, незаконно збув ОСОБА_12 2 зіп-пакети, в середині яких знаходився незаконно придбаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс масою 0,4364 г., 0,7283 г. за що отримав кошти в сумі 700 гривень.

Отже, ОСОБА_4 як активний учасник створеної ОСОБА_7 , організованої групи, з відома співорганізатора ОСОБА_8 , вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту а також незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту а також незаконному збуті наркотичних засобів, організованою групою тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

25.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

25.06.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 23.08.2026.

13.08.2026 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 25.09.2026.

19.08.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 25.09.2026.

16.09.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024 продовжено до семи місяців тобто до 25.01.2027.

Слідчий зазначає, що підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, з урахуванням обґрунтованості підозри ОСОБА_4 наявності ризиків, необхідності проведення великого обсягу додаткових слідчих, розшукових дій у кримінальному провадженні, виняткової складності кримінального провадження, орган досудового розслідування просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечила щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики недоведені, просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м`яких запобіжних захід, а саме: домашній арешт, або визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024.

25.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення підозру ОСОБА_4 , зокрема:

- протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 16.08.2025 відносно ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.08.2025, щодо проведення негласної слідчої (розшукової) у формі оперативної закупки відносно ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду від 15.08.2025, перед проведенням негласної слідчої (розшукової) у формі оперативної закупки;

- протоколом огляду від 15.08.2025, про вручення грошових коштів щодо проведення негласної слідчої (розшукової) у формі оперативної закупки;

- протоколом огляду від 15.08.2025, вилучення після проведення негласної слідчої (розшукової) у формі оперативної закупки;

- висновком експерта за результатами проведеної судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 08.09.2025 Дніпропетровського НДЕКЦ № СЕ-19/104-25/35290-НЗПРАП - зразок вилученої 15.08.2025 після проведення негласної слідчої (розшукової) у формі оперативної закупки, речовини рослинного походження зеленого кольору масою 0,4911 г. 0,8271 г. є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 0,4364 г. 0,7283 г.

- протоколом про результати проведення НС(Р)Д (аудіо-, відео контроль особи) від 19.09.2025 - ОСОБА_4 за 15.08.2025;

- протоколом про результати проведення НС(Р)Д (візуальне спостереження за особою) від 22.09.2025 - ОСОБА_4 у період часу з 08.08.2025 по 15.08.2025;

- протоколом про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 02.06.2025 - стосовно ОСОБА_11 у період часу з 06.02.2025 по 21.03.2025;

- протоколом про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.09.2025 - стосовно ОСОБА_9 у період часу з 16.07.2025 по 23.08.2025;

- протоколом про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19.09.2025 - стосовно ОСОБА_11 у період часу з 18.07.2025 по 17.08.2025;

іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Слідчий суддя також враховує, що при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строк його дії слідчим суддею враховувались обставини, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Так, 25.06.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 23.08.2026.

19.08.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 25.09.2026.

13.08.2026 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 25.09.2026.

16.09.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024 продовжено до семи місяців тобто до 25.01.2027.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Таким чином, зібрані час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні докази (матеріали провадження) є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Також слідчим суддею встановлено, на даний час у кримінальному провадженні продовжуються проводитися слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести (закінчити проведення) ще ряд слідчих та процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, існують підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Відповідно до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено.

Слідчий суддя також звертає увагу, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які також перевірялися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватись від органу досудового розслідування, суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній буде переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, набувши після повідомлення йому про підозру іншого процесуального статусу - підозрюваний, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даному етапі не встановленні всі кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_4 , у злочинної організації, а тому перебуваючи на волі останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які зможуть довести вчинення вказаних кримінальних правопорушень, таким чином перешкодити кримінальному провадженню.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні проявляється у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 обізнаний про свідків, інших підозрюваних та учасників кримінального провадження, зокрема їх повні анкетні дані, місце проживання, надані стосовно нього показання, а тому, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти стосовно них фізичний, моральний та психологічний тиск, організованою групою, створеної ОСОБА_7 до складу якої також увійшли інші.

Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів, вчинених організованою групою, що свідчить про те, що він здатний до вчинення такого роду кримінальних правопорушень та, знаходячись на волі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення і продовжити злочину діяльність, оскільки це стало основним джерелом доходів членів організованої групи.

З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, особи підозрюваного та конкретні обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання та продовження строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

З урахуванням вищезазначеного, оцінюючи в сукупності вказані вище обставини, які передбачають застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою, з урахуванням особи підозрюваного та встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків відносно підозрюваного ОСОБА_4 , які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, беручи до уваги, те, що на даний час у вищезазначеному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки підозрюваному визначено право внести заставу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що протягом часу перебування підозрюваного ОСОБА_4 ,. під вартою ступінь ризиків зменшився, а з моменту попереднього строку дії ухвали про тримання під вартою змінилися обставини, які мають вплив при вирішенні питання про запобіжний захід.

Таким чином, з урахуванням часткового зменшення ступеня ризиків, а також враховуючи особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу межах 61 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 203 008 (двісті три тисячі вісім) грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде непомірним для підозрюваного.

При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обґрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідкам та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити у кримінальному провадженні № 12024000000001657 від 13.08.2024в межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 19.11.2026, строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 61 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 203 008 (двісті три тисячі вісім) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ. МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідкам та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19.11.2026 включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1