Ухвала суду № 139986499, 23.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/16548/26

Провадження №2/522/11430/26

УХВАЛА

23 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування, у якій позивач просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 325,1 кв.м., житлова площа 99,8 кв.м. (реєстраційний номер майна: 38876980);

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 281,6 кв.м., житлова площа 132,0 кв.м. (реєстраційний номер майна: 8549989);

- гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 19,2 кв.м. (реєстраційний номер майна: 8806796).

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою судді Косіциної В.В. від 27 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвала мотивована тим, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та зазначено, що в якості доказу вартості майнового права, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майнового права або цінова довідка.

В якості недоліків позовної заяви судом встановлено:

- відсутність вказівки на ціну позову, що визначена відповідно до дійсної вартості об`єктів нерухомого майна на момент звернення до суду із позовом;

- відсутність доказів на підтвердження сплати судового збору відповідно до ціни позову, що визначена відповідно до дійсної вартості об`єктів нерухомого майна на момент звернення до суду із позовом.

10 вересня 2026 року від представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви шляхом долучення до матеріалів справи звіту про оцінку майна складеного ТОВ «ТВЕЛ ЦЕНТР» від 07.09.2026, в якому зазначено ринкову вартість спірного майна на загальну суму 555 416,00 гривень та квитанцію від 09.09.2026 про доплату судового збору.

Ухвалою судді Косіциної В.В. від 14 вересня 2026 року продовжено строк усунення недоліків позовної заяви у цивільній справі №522/16548/26 за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування строком на 5 днів з моменту отримання копії ухвали. Запропоновано позивачу впродовж п`яти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2026 року у справі №522/16548/26 з урахуванням змісту вказаної ухвали.

17 вересня 2026 року від представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 надійшла заява про виконання ухвали суду від 14.09.2026, у якій заявник просить суд:

- вважати недоліки позовної заяви усунутими;

- визнати визначену позивачем на підставі звіту про оцінку майна від 07.09.2026, інформації з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та рішенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.02.2005 у справі № 2-920-2005, яке набуло законної сили, ціну позову в розмірі 555 416 грн. належно обґрунтованою для цілей подання позовної заяви;

- у разі не взяття судом до уваги звіту ТОВ «ТВЕЛ ЦЕНТР» про оцінку майна від 07.09.2026, інформації з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.02.2005 у справі № 2-920-2005, яке набуло законної сили, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України самостійно визначити розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу та відстрочити сплату такого збору до дня розгляду справи по суті або до ухвалення судового рішення у справі;

- прийняти позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити загальне позовне провадження у справі №522/16548/26.

Відповідно до частини 2 статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Суд зазначає ухвалі судді від 14 вересня 2026 року було встановлено, що з урахуванням всього наведеного загальна мінімальна вартість об`єктів нерухомого майна, яке за чинним законодавством України визнається житлом, вже складає 3 401 160,20 гривень.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 квітня 2014 року № 119 є єдиним нормативно-правовим актом, який передбачає механізм визначення вартості об`єктів нерухомого майна, розташованих на тимчасово окупованих територіях.

Відтак, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору, позивачем подано копію квитанції від 19.08.2026 №3139-1180-5132-4882, відповідно до змісту якої позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5 552,36 гривень.

Також до матеріалів справи було долучено копію квитанції від 09.09.2026 №4061-6260-0016-6700, відповідно до змісту якої позивачем було сплачено 10,00 гривень в якості судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру застосується ставка судового збору у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що 1% від визначеної судом вартості об`єктів нерухомого майна перевищує встановлений законом максимальний розмір судового збору, який відповідає 5 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті судовий збір у максимальному розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Тому, враховуючи зазначені норми, за позовні вимоги майнового характеру, позивач повинен сплатити грошову суму у розмірі 11 077,64 гривень (16 640,00 5 552,36 10,00).

Проте, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували сплату позивачем судового збору у розмірі, визначеному відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 11 077,64 гривень, з урахуванням сплаченої суми, повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Приморський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

За змістом ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч.2ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати зловживань та ухилення від отримання інформації про рух справи.

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) від 28 листопада 1999 року, пункт 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії), пункт 52).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

У справах «Osman v. the United Kingdom» (Осман проти Сполученого королівства) та «Kreuz v. Poland» (Креуз проти Польщі) ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

У заяві про виконання ухвали суду від 17 вересня 2026 року представник позивача просить суд визначити точний розмір судового збору, що підлягає сплаті та відстрочити сплату такого збору до дня розгляду справи по суті або до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 1 статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з відповіді з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи від 23.09.2026 №3364805, ОСОБА_1 є працевлаштованим та має самостійний дохід.

Загальний розмір доходу позивача за 2023 рік склав 240 963,36 гривень, за 2024 рік склав 428 962,38 гривень, за 2025 рік склав 508 734,20 гривень, а з початку 2026 та по дату надходження відповіді складає 338 293,53 гривень.

Тобто, сума судового збору, що підлягає доплаті позивачем скакає 3,3% від його доходу за неповний 2026 рік.

При цьому, будь-які інші докази, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 у скрутному матеріальному становищі до заяви додані не були.

Тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 має самостійний дохід, а сума судового збору, що підлягає доплаті є незначною порівняно з його розміром, беручи до уваги той факт, що будь-які інші докази, що підтверджують скрутне матеріальне становище позивача в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, належного захисту прав, свобод, та законних інтересів, вважає за потрібне продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у цивільній справі №522/16548/26 за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування строком на 5 днів з моменту отримання копії ухвали.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 120, 127, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору до дня розгляду справи по суті або до ухвалення судового рішення у справі залишити без задоволення.

Продовжити строк усунення недоліків позовної заяви у цивільній справі №522/16548/26 за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визнання права власності в порядку спадкування строком на 5 днів з моменту отримання копії ухвали.

Запропонувати позивачу впродовж п`яти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути зазначені в ній недоліки позовної заяви.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява може бути залишена судом без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Косіцина В.В.

23.09.26