Ухвала суду № 139985414, 23.09.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 495/8702/26

Номер провадження 2/495/5745/2026

23 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В. , розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК«Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2026 року справу передано судді Геллі С.В.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, перевіривши додані до неї матеріали, суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі та підписується позивачем або його представником чи іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За змістом статей 14, 43 ЦПК України процесуальні документи можуть подаватися до суду як у паперовій, так і в електронній формі. При цьому, процесуальні документи в електронній формі подаються виключно з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у порядку, визначеному процесуальним законом та Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Відповідно до пункту 24 Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує створення, надсилання та отримання процесуальних документів між судом та учасниками судового процесу.

Згідно з пунктом 26 Положення електронні процесуальні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора підсистеми «Електронний суд», підписуються кваліфікованим електронним підписом підписувача та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Пунктом 27 Положення передбачено право користувача додавати до створеного процесуального документа інші файли (додатки), які підписуються кваліфікованим електронним підписом разом із самим процесуальним документом.

Таким чином, процесуальний документ повинен бути сформований саме засобами підсистеми «Електронний суд», тоді як документи у форматі PDF можуть виступати лише додатками до такого процесуального документа.

Сам по собі факт накладення кваліфікованого електронного підпису на окремий PDF-файл не свідчить про те, що процесуальний документ створений та підписаний у спосіб, передбачений процесуальним законом. У такому випадку кваліфікований електронний підпис лише підтверджує справжність електронного файлу як додатка, однак не підтверджує створення та підписання процесуального документа засобами підсистеми «Електронний суд».

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25 березня 2025 у справі № 380/25348/23, відповідно до якого процесуальний документ, поданий до суду лише як PDF-додаток у підсистемі «Електронний суд», не може вважатися належним чином підписаним процесуальним документом та не відповідає вимогам статей 14, 43, 175 ЦПК України. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України зазначений правовий висновок підлягає врахуванню судом.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява подана до суду не шляхом її створення засобами підсистеми «Електронний суд», а як окремий файл у форматі PDF, долучений до електронного звернення. Причому, зі змісту позовної заяви не встановлено, в чому саме полягає неможливість формування позивачем позовної заяви в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 січня 2026 № 26/0/15-26 пункт 26 Положення доповнено положенням про можливість створення електронних документів із використанням корпоративної системи документообігу у разі підключення користувача до підсистеми «Електронний суд» за допомогою розширеного клієнтського доступу. До пакета документів у такому випадку додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків.

Разом з тим, саме по собі посилання на зазначені зміни або наявність у матеріалах справи протоколу перевірки кваліфікованого електронного підпису не свідчить про використання заявником розширеного клієнтського доступу та корпоративної системи документообігу у розумінні пункту 26 Положення. Такий протокол лише містить відомості про перевірку кваліфікованого електронного підпису електронних файлів, однак не підтверджує спосіб формування процесуального документа.

Положення пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС не вказують на те, що створення електронних документів з використанням корпоративної системи документообігу клієнта звільняє особу від обов`язку виконання вимоги щодо створення оригіналів документів в системі «Електронний суд» шляхом заповнення форм документів із застосуванням вбудованого текстового редактора.

Матеріали позовної заяви не містять доказів підключення позивача до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу.

Суд також враховує, що можливість створення процесуальних документів із використанням корпоративної системи документообігу є спеціальним порядком подання документів, який застосовується виключно за умови використання відповідного функціоналу ЄСІТС. Обов`язок доведення наявності підстав для застосування такого спеціального порядку покладається на особу, яка посилається на відповідні обставини. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач використовує розширений клієнтський доступ до підсистеми «Електронний суд» та корпоративну систему документообігу. Отже, підстави для застосування передбаченого пунктом 26 Положення спеціального порядку подання процесуальних документів, у даному випадку, відсутні.

Крім того, зовнішній вигляд поданої позовної заяви, її реквізити, формат файлу та відсутність характерних ознак документа, сформованого засобами підсистеми «Електронний суд», свідчать про те, що процесуальний документ створено поза межами ЄСІТС та подано до суду як окремий PDF-файл, тобто у спосіб, який не відповідає вимогам статей 14, 43, 175 ЦПК України та пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Документи, сформовані засобами підсистеми «Електронний суд», містять характерні технічні реквізити їх створення, зокрема дату та час формування процесуального документа в ЄСІТС.

Таким чином, відомості про сформування представником позивача саме позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду по справах № 380/22653/21 та № 160/16266/22.

Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення КЕП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.

Засвідчення КЕП позовної заяви як її додатку не нівелює обов`язку заявника сформувати і підписати процесуальний документ у відповідності до вимог процесуального закону та Положення.

Аналогічні висновки містяться і в ухвалах Верховного Суду від 11.11.2024 у справі № 201/3322/24, від 22.10.2024 у справі № 320/11462/21, від 16.10.2024 у справі № 320/11462/21, від 09.10.2024 у справі № 380/29104/23, від 27.09.2024 у справі № 320/11462/21, від 12.07.2024 у справах №№ 160/17336/23 420/10945/22, 360/1086/23, 520/24528/23, від 27 червня 2024 у справі № 4823/1488/20, від 11.04.2025 у справі № 758/2119/25, від 30.06.2025 у справі № 570/1189/25.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 у справі № 9901/82/21 та від 21 липня 2021 у справі № 9901/76/21 зроблено висновок, що звернення до суду способом, не передбаченим процесуальним законом, є підставою для повернення заяви як такої, що не підписана у встановленому законом порядку.

При постановленні даної ухвали судом ураховується практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Одночасно практика Європейського суду з прав людини свідчить, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати процесуальному регулюванню державою за умови, що такі обмеження мають законну мету та є пропорційними.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовна заява подана у спосіб, який не відповідає вимогам статей 14, 43 та 175 ЦПК України, п.26 Положення про ЄСІТС, а саме в якості додатка в PDF-форматі до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а тому не може вважатися належним чином підписаним процесуальним документом.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України суд повертає позовну заяву, якщо її не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи, що позовну заяву подану з порушенням порядку, встановленого Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, суд дійшов висновку про повернення заяви, в порядку пункту першого частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Одночасно суд звертає увагу позивача, що повернення заяви не є перешкодою для доступу до правосуддя, оскільки не позбавляє його права на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.14, 43, 175, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути позивачу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження якого зареєстроване за адресою:79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, код ЄДРПОУ 35234236, судовий збір у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), сплачений відповідно до платіжної інструкції № 55246 від 01.09.2026 року.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а також можливість повернення сплаченого судового збору за наявності поданого клопотання.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.

Суддя Гелла С.В.