Рішення № 139985349, 17.09.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

17.09.2026

Справа № 494/1293/26

Провадження № 2/494/1009/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Авдєєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розквітівської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

01.06.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Розквітівської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Справу на підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.06.2026 року визначено судді Римарю І.А.

Суд також вважає заначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями, повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвалою суду від 03.06.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року закрито підготовче провадження по справі, призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якої входить земельна ділянка площею 3.16 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121284900:01:001:1156, розташована на території Ставківської сільської ради, масив НОМЕР_1 , діл. НОМЕР_2 . Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка. Після звернення ОСОБА_1 до нотаріуса з питання прийняття спадщини, їй повідомлено, що остання пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, рекомендовано звернутись до суду. Позивач зазначила, що у встановлений законом строк не звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки в Україні оголошено військовий стан, була впевнена, що строки для прийняття спадщини зупинено до закінчення воєнного стану, вважає, що строк на звернення з заявою до нотаріуса пропущено з поважних причин. У зв`язку з вищевикладеним позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 року.

У судове засідання 17.09.2026 року позивач не з`явилась, однак 16.06.2026 року на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити (а.с.21).

У судове засідання 17.09.2026 року представник відповідача також не з`явилась, 19.06.2026 року до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що проти задоволення позову не заперечує (а.с.23).

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Вивчивши матеріали справи, врахувавши заяви позивача та представника відповідача про розгляд справи без їхньої участі, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Саме по собі незаперечення відповідача проти задоволення позову не звільняє позивача від обов`язку довести наявність передбачених частиною третьою статті 1272 ЦК України правових підстав для визначення додаткового строку та не звільняє суд від перевірки того, чи є наведені причини пропуску строку поважними.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №4487 (а.с.5).

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 23.08.2016 року підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є чоловіком та дружиною (а.с.6).

Позивач вирішила оформити на своє ім`я майно після смерті ОСОБА_2 , 19.05.2026 року звернулась до Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса, однак нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду (а.с.7).

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплив 30.01.2026 року.

Встановлено, що позивач у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Згідно із частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 в справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20) вказано, що: «як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 53 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

Позивачкою не надано доказів на підтвердження поважності пропуску нею шестимісячного строку для прийняття спадщини з моменту її відкриття.

Оцінюючи саме період від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, суд не встановив об`єктивних причин, пов`язаних з непереборними, істотними труднощами для подачі такої заяви.

Щодо доводів позивача про те, що у зв`язку з військовим станом на території України вчасно не звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було передбачено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини, однак, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09.05.2023 року вказаний пункт виключено.

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову у справі № 676/47/21 (провадження № 61-18014св22), у якій сформулював наступну правову позицію: «Правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.

Статтею 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України не передбачено допустимості існування такої конструкції, як «зупинення перебігу строку для прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо тривалості строку для прийняття спадщини. Такий правовий висновок викладено у постанові КЦС ВС від 21.06.2023 у справі № 175/1404/19.

Суд також зазначає, що саме по собі запровадження в Україні воєнного стану не звільняє спадкоємця від необхідності дотримання вимог цивільного законодавства щодо прийняття спадщини та без встановлення конкретних обставин, які реально перешкоджали особі звернутися із відповідною заявою, не може автоматично визнаватися поважною причиною пропуску строку.

Позивачем не зазначено та не надано суду доказів того, що протягом шестимісячного строку вона перебувала на тимчасово окупованій території, території активних бойових дій, була позбавлена можливості пересування або зв`язку, тривалий час тяжко хворіла, перебувала за обставин, які виключали можливість звернення до нотаріуса, або існували інші об`єктивні та непереборні перешкоди для подання заяви.

Більше того, із матеріалів справи вбачається, що місце проживання позивачки знаходиться у місті Одесі. При цьому, будь-яких доказів того, що конкретна безпекова ситуація за місцем її проживання протягом періоду з 30.07.2025 року до 30.01.2026 року об`єктивно унеможливлювала подання нею заяви про прийняття спадщини, -суду не подано.

Доказів неможливості звернення до нотаріуса протягом шестимісячного строку з 30 липня 2025 року матеріали справи не містять.

Сама по собі обставина запровадження та продовження воєнного стану, без доведення причинно-наслідкового зв`язку між ним і неможливістю конкретної особи подати заяву про прийняття спадщини, не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів.

Твердження про те, що позивач вважала можливим звернутися за оформленням спадкових прав після завершення воєнного стану, ґрунтується на її суб`єктивному сприйнятті правового регулювання та не може бути розцінене судом як поважна причина у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України.

Звернення позивачки до нотаріальної контори відбулося лише 19.05.2026 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку 30.01.2026 року; водночас жодних доказів існування об`єктивних перешкод упродовж самого шестимісячного строку позивачкою не надано.

Враховуючи те, що позивачка своїм правом на прийняття спадщини у встановлений законом строк не скористалася, доказів наявності перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подала, підстави для визнання поважними обставин, на які посилається позивачка, як на підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відсутні, тому суд доходить висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 206, 258, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Розквітівської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач Розквітівська територіальна громада (адреса: вул. Миру, 1, с. Розквіт Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 40146613).

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.09.2026 року.

Суддя І.А. Римар