Рішення № 139984985, 23.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12053/25

РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області від 23.05.2025 №221350006607;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.11.1987 по 30.11.2005 на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції згідно трудової книжки НОМЕР_1 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), однак, отримав відмову в її призначенні у зв`язку з відсутністю необхідних страхового та пільгового стажу роботи. Вважає спірне рішення протиправним, оскільки наявність необхідних страхового та пільгового стажу підтверджується доданими до заяви документами, зокрема, трудовою книжкою.

До суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу (необхідним є стаж не менше 20 років, а в позивача - 15 років 2 місяці). Вважає дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України повноваження щодо призначення та виплати пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом подати відзив не скористалося.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 15.07.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до відомостей трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , заповненої 11.07.1987, позивач:

- 01.11.1987 прийнятий трактористом в колгосп «Комунар»;

- 20.09.1996 переведений в «Дружба народів»;

- 31.12.2000 звільнений з роботи по переводу в СТОВ «Прислучанське»;

- 01.01.2001 прийнятий на роботу в СГТОВ «Прислучанське» по переводу трактористом;

- 30.06.2003 звільнений по переводу в СГТОВ «Фактор».

- 01.07.2003 прийнятий в СГТОВ «Фактор» по переводу трактористом;

- 30.11.2005 звільнений з СГТОВ «Фактор» згідно поданої заяви за згодою сторін.

Згідно з довідкою від 04.04.2025 № 1/43, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач проходив військову службу у Збройних Силах з 24.05.1988 по 10.05.1991.

У довідці від 05.03.2025 № 10, виданій Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей», зазначено, що позивач навчався в Новоселицькому СПТУ-41 з 02.11.1987 (наказ № 25 від 02.11.1987) по 29.04.1988 (наказ № 05 від 29.04.1988) за професією тракторист-машиніст с/г виробництва. Новоселицьке СПТУ-11 перейменовано в Новоселицьке ПТУ-41 (згідно наказу по управлінню освіти № 325 від 10.08.1984) та реорганізовано в Новоселицький професійний аграрний ліцей згідно наказу Міністерства освіти і науки № 377 від 13.06.2003. Відповідно наказу Міністерства освіти і науки України № 166 від 13.02.2019 Новоселицький професійний аграрний ліцей припинив свою діяльність шляхом приєднання до Старокостянтинівського професійного ліцею. З 11.09.2020 Старокостянтинівський професійний ліцей перейменований на Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей».

За змістом історичної довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» загальними зборами правління (протокол від 26.12.1963 № 11) прийнято рішення про об`єднання сільськогосподарських артілей «Комунар» с. Сахнівці та «Шлях до комунізму» с. Заслуч в одну сільськогосподарську артіль «Комунар» з центральною садибою в с. Сахнівці. До складу артілі увійшли бригадні села: Сахнівців, Красносілка, Заслуч. З 1969 року за сільськогосподарською артіллю офіційно закріплено назву «колгосп», який продовжував свою діяльність до 1990 року. В часи перебудови 26.01.1990 колгосп «Комунар» став однойменною агрофірмою. З 12.02.1993 аргофірма перейменовується в акціонерне товариство (АТ) «Україна». Основним виробничим напрямком колгоспу стало відгодівля молодняка ВРХ, виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції. АТ «Україна» 20.09.1996 реорганізовується в «Дружба народів». Останній 28.12.2000 реформується в сільськогосподарське ТОВ «Прислучанське» до якого входили села: Красносілка, Сахнівці, Немирівка, Заслуч. Надалі, 26.12.2002 утворилось нове підприємство - ТОВ «Фактор», яке з 2007 року знаходиться у стані ліквідації.

Позивач, 18.04.1970 р.н., звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою від 16.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, від 23.05.2025 № 221350006607 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи. Зазначено, що: вік - 55 років; страховий стаж - 25 років 5 місяців 10 днів; стаж на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції - 15 років 2 місяці 0 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.11.1987 по 30.11.2005, так як рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи № 3 від 01.05.2025 не підтверджено даний період роботи на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції (не підтверджено первинними документами, наданими на розгляд комісії).

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також, наявність відповідного стажу.

Щодо зазначення у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.05.2025 № 221350006607 про відсутність у позивача необхідного страхового стажу (має бути не менше 30 років, а наявний - 25 років 5 місяців 10 днів), то суд вважає його безпідставним, оскільки наявність у позивача 35 років 5 місяців 10 днів страхового стажу підтверджується формою РС-право, а також, змістом відзиву відповідача.

Отже, спірним у цій справі є наявність у позивача законодавчо визначеного пільгового стажу.

Досягнення позивачем законодавчо встановленого віку не є спірним.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду з 01.11.1987 по 30.11.2005, оскільки не підтверджено цей період роботи на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції, суд зазначає та враховує таке.

Як встановив суд, записами трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , заповненої 11.07.1987, підтверджено, що позивач працював трактористом з 01.11.1987 по 30.11.2005 на одному підприємстві, яке неодноразово реорганізовувалося. Крім того, вказана трудова книжка містить записи про виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві за періоди з 01.07.1987 по 1988 рік, з 10.05.1991 по 30.11.2005. При цьому, суд враховує проходження позивачем військової служби з 24.05.1988 по 10.05.1991.

Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень.

Водночас, трудова книжка позивача містить інформацію про його роботу трактористом.

Тому надані документи підтверджують право позивача на врахування спірних періодів роботи до пільгового стажу.

Слід зазначити, що згідно із Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016, затвердженим постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеними в дію з 01.01.1987, та класифікатором професій ДК 003 2010 на зміну ДК 003 2005, затвердженим та введеним в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, наявна узагальнююча професійна назва роботи - тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Єдина назва професії тракторист-машиніст запроваджена в 1961 році та охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист, комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист, машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора, машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають відповідні посвідчення.

Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Суд встановив, що робота позивача на посаді машиніста-тракториста була безпосередньо пов`язана з виробництвом сільськогосподарської продукції.

Щодо висновку відповідача, зазначеного у спірному рішенні, про не підтвердження рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи № 3 від 01.05.2025 періоду роботи з 01.11.1987 по 30.11.2005 на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції (не підтверджено первинними документами, наданими на розгляд комісії), то суд оцінює його критично, оскільки він спростовується змістом трудової книжки, в якій, серед іншого міститься інформація про роботу позивача трактористом.

Стосовно періоду проходження військової служби, то слід зазначити таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 16.01.2006 № 194/0/14-06/039-6 № 467/02-20 час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або до введення в дію Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, час проходження строкової служби в армії підлягає зарахуванню до пільгового стажу з 24.05.1988 по 10.05.1991.

Щодо періоду навчання, то слід зазначити таке.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР "Про професійну (професійно-технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Оскільки позивач після закінчення професійного технічного училища в строк, який не перевищив 3 місяці приступив до роботи за спеціальністю, то період з 02.11.1987 по 29.04.1988 належить зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Таким чином, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу період з 01.11.1987 по 30.11.2005 до пільгового стажу.

З урахування зарахування вказаних періодів до пільгового стаж та пільгового стажу, зазначеного у спірному рішенні (15 років 2 місяці 0 днів), до якого зараховано періоди з 2006 року (про що свідчить аналіз відомостей, зазначених у оскарженому рішенні та формі РС-право, і здійснення, зокрема, їх калькуляції), пільговий стаж позивача становитиме понад 20 років.

Суд зазначає, що на час звернення позивача до відповідача з заявою від 16.05.2025 в позивача був наявний визначений законодавством пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, від 23.05.2025 № 221350006607 та наявність підстав для його скасування.

Позивач не визначає дату, з якої йому слід призначити пенсію.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що для належного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 , а звернувся з заявою 16.05.2025 (тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку), то пенсія йому має бути призначена з 19.04.2025.

Суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження, суд зазначає таке.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним.

Оскільки відповідач, як встановив суд, протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, то в цьому випадку у територіального органу Пенсійного фонду України відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує таке.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн за одну вимогу немайнового характеру. Тому на користь позивача слід стягнути 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідача, яким фактично відмовлено в призначенні пенсії позивачу). Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.05.2025 № 221350006607.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період з 01.11.1987 по 30.11.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 19.04.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21005 , код ЄДРПОУ - 13322403) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк