Ухвала суду № 139984808, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 вересня 2026 року Справа № 520/29723/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника, Біленка Євгена Леонідовича, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 в розмірі 83 625,23 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 та утриманням військового збору у розмірі 1,5 відсотка відповідно п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Таким чином, представником сторони по справі, якою є фізична особа, у справах незначної складності може бути фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Дієздатність громадянина, зокрема, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених ст. 43 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (надалі - Закон України «Про нотаріат»), що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Отже, КАС України прямо передбачено, що довіреність на представництво фізичної особи в суді повинна бути завіреною або нотаріусом, або іншою особою у визначених законом випадках (зокрема, начальниками госпіталю, лікувальних закладів, установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів, командирами військових частин тощо).

Вимога процесуального закону щодо нотаріального посвідчення довіреності фізичної особи є імперативною. Винятки із загального правила про нотаріальне посвідчення довіреності фізичної особи становлять прирівняні до нотаріально посвідчених довіреності фізичної особи, посвідчені іншими особами.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про нотаріат», до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:

1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;

2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з`єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з`єднань, установ або військово-навчальних закладів;

3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;

4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Крім цього, винятки із загального правила про нотаріальне посвідчення довіреності фізичної особи становлять прирівняні до нотаріально посвідчених довіреності фізичної особи, посвідчені іншими особами визначені у ч. 3 ст. 245 ЦК України.

При цьому положення ч. 5 ст. 60 КАС України встановлюють, що підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України).

Із наведеного слідує, що інститут представництва інтересів фізичної особи за довіреністю у суді безпосередньо корелює із положеннями цивільного законодавства, яке регламентує порядок виникнення, здійснення та припинення представництва за довіреністю.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Судом встановлено, що 31 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) надійшла позовна заява, підписана Біленком Євгеном Леонідовичем, з додатками, до якої додано документ, сформований в підсистемі «Електронний суд», із назвою «Довіреність на ОСОБА_2 » від 19.05.2025, наступного змісту: «Я, Пліска Ігор Вікторович (РНОКПП НОМЕР_1 ), уповноважую Біленко Євген Леонідович (РНОКПП НОМЕР_3 ) представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.»

Відповідно до ч. 1 та абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Відповідно до ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 ЦК України).

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають.

Долучений до позову документ із назвою «Довіреність на Біленко Євген Леонідович», сформований у підсистемі «Електронний суд», не є належним доказом підтвердження процесуальних повноважень Біленка Євгена Леонідовича у розумінні ч. 2 ст. 59 КАС України, оскільки такий не є нотаріально посвідченим документом та не містить всіх необхідних реквізитів.

Положення ч. 7 ст. 59 КАС України в контексті відсилки до Положення про ЄСІТС зазначено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про ЄСІТС, не означає, що таким положенням унормовано порядок підтвердження повноважень на представництво інтересів фізичної особи у суді.

Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (надалі - Положення № 1845), визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Тобто, Положенням № 1845 унормовано виключно порядок роботи користувачів у окремих підсистемах (модулях) ЄСІТС, зокрема підсистемах «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистемах відеоконференцзв`язку.

При цьому Положенням № 1845 врегламентовано видачу довіреності в електронній формі (пункти 30-35), проте суть довіреності, мова про яку йде в означених пунктах, не можна ототожнювати із довіреністю на представництво інтересів у розумінні ч. 3 ст. 244 ЦК України та, зокрема, ст. 59 КАС України.

Якщо ЦК України та КАС України під поняттям «довіреність» визначено письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, то довіреність, визначена Положенням № 1845, не має такого ж значення.

Так, згідно із приписами п. 32 Положення № 1845 довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду - тобто, правова природа електронної довіреності в розумінні Положення № 1845 полягає в підтвердженні санкціонованого доступу користувача (повіреного) до інформації та роботи в окремих підсистемах (модулях) ЄСІТС.

З наведеного слідує необхідність розмежування понять «довіреність на представництво інтересів у суді» (ч. 3 ст. 244 ЦК України, ст. 59 КАС України) та «довіреність на вчинення дій засобами Електронного суду» (Положення № 1845).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що доказів належного уповноваження Біленка Євгена Леонідовича на вчинення процесуальних дій в адміністративному суді від імені ОСОБА_1 у розумінні ч. 2 ст. 59 КАС України до позову не додано.

Наведена позиція узгоджується із практикою Верховного Суду з цього питання, яка міститься, зокрема, в ухвалі від 23 червня 2026 року у справі № 480/7816/24, а також в ухвалі від 19 травня 2025 року у справі № 420/33139/24.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Керуючись ст.ст. 55, 57, 59, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Зеленов А.С.