Ухвала суду № 139984806, 23.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття відзиву на позовну заяву

23 вересня 2026 року Справа № 520/25885/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (м. Святогірськ, Краматорський р-н, Донецька обл.), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/зруйновані об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та надання допомоги для вирішення житлового питання окремим громадянам внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території Святогірської міської військової адміністрації, оформлене рішенням № 43 від 19.02.2026 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна дачного будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Святогірську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області повторно розглянути заяву від 03.02.2026 р ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна з урахуванням висновків суду, актуальних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 313293314120 та зареєстрованого за позивачкою права власності на нього, а також усіх документів, що підтверджують факт знищення зазначеного об`єкта;

- розподілити судові витрати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач виклав заперечення проти позовних вимог.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить повернути відзив на позовну заяву без розгляду.

В обґрунтування такого клопотання представник позивача посилається на те, що поданий відповідачем відзив з пропуском встановленого судом строку.

Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 159 КАС України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до статті 162 КАС України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

З аналізу наведених норм вбачається, що відзив на позовну заяву є заявою по суті справи, за допомогою якої відповідач реалізує своє процесуальне право на подання заперечень проти позову та викладення власної правової позиції у справі.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас зазначена норма не встановлює обов`язку суду автоматично повертати відзив відповідачу у кожному випадку його подання після спливу встановленого судом строку. Наслідки неподання або несвоєчасного подання відзиву оцінюються судом з урахуванням конкретних обставин справи, принципів змагальності сторін, рівності учасників справи перед законом і судом, а також необхідності забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин спору.

Посилання представника позивача на статтю 167 КАС України як на підставу для повернення відзиву без розгляду суд оцінює критично, оскільки зазначена стаття визначає загальні вимоги до письмових заяв, клопотань та заперечень з процесуальних питань. Натомість відзив на позовну заяву є заявою по суті справи, порядок подання та зміст якої спеціально врегульовано статтями 159, 162 КАС України.

При цьому сам факт відсутності у відзиві окремих відомостей, на які посилається представник позивача, зокрема відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету чи зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, не свідчить про неможливість розгляду такого відзиву судом та не є безумовною підставою для його повернення без розгляду.

Суд також враховує, що відзив містить заперечення відповідача проти позову, тобто за своїм змістом спрямований на реалізацію відповідачем права на захист та викладення позиції щодо предмета спору.

Щодо доводів представника позивача про пропуск відповідачем строку для подання відзиву суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом статті 121 КАС України питання поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду та вирішується з урахуванням конкретних обставин справи, тривалості пропуску, причин його допущення, поведінки учасника справи, а також впливу поновлення строку на права інших учасників справи.

Суд бере до уваги, що відповідачем все ж реалізовано право на подання відзиву та викладено позицію щодо заявлених позовних вимог. При цьому матеріали справи не містять даних, що прийняття відзиву до розгляду призведе до порушення прав позивача, позбавить його можливості надати відповідь на відзив чи іншим чином перешкоджатиме реалізації процесуальних прав учасників справи.

Водночас повернення відзиву без розгляду виключно з формальних підстав за наявності у ньому позиції відповідача щодо суті спору не відповідало б завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України, щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин.

Суд зазначає, що кваліфікація неподання суб`єктом владних повноважень відзиву як визнання позову є правом суду, а не його обов`язком, та застосовується з урахуванням обставин конкретної справи. Подання відповідачем відзиву, хоча й після спливу встановленого строку, саме по собі свідчить про наявність у відповідача наміру заперечувати проти позову та не може автоматично розцінюватися як визнання позовних вимог.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що підстави для повернення відзиву на позовну заяву особі, яка його подала, без розгляду відсутні, а клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 9, 44, 121, 159, 162, 167, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду в адміністративній справі № 520/25885/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Бадюков Ю.В.