Ухвала суду № 139984802, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 вересня 2026 року Справа № 520/29724/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., одержавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: Донецька область, Краматорський район, місто Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у відмові в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, буд.3) провести з 01.03.2026 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 15118,74 грн. (13559,41 грн. х 1,115) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Суд залишає позовну заяву без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 160-161 КАС України, враховуючи наступне.

Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача, які полягають у відмові в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з 01.03.2026.

У той же час, позивач звернулась до суду із даним позовом 16.09.2026.

При вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Таким чином, з урахуванням останніх висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.07.2024 по справі № 380/13537/21 адміністративне провадження № К/990/12303/24, від 08.05.2024 по справі № 400/11403/23 адміністративне провадження № К/990/4359/24, від 08 серпня 2024 року у справі №460/19702/23, які стосуються дослідження судом строків звернення до суду у спорах щодо не нарахування та невиплати пенсії у повному обсязі, яка є щомісячною виплатою, а також із врахуванням висновків щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, позивачем пропущено строк звернення в частині заявлених позовних вимог.

Зокрема, із врахуванням дати звернення позивача до суду (16.09.2026), позивачем пропущено 6 місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.03.2026 до 15.03.2026 включно.

При цьому заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем не подано.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у частині зобов`язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 15118,74 грн. (13559,41 грн. х 1,115) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» з 01.03.2026 до 15.03.2026 включно, із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску.

Також, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено 1 вимогу майнового та немайнового характеру.

Враховуючи, що позовну заяву подано через підсистему "Електронний Суд", при застосуванні коефіцієнту 0,8 позивачу необхідно було сплати 1 064,96 грн.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, натомість позивачем окремо заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідно до частини першої статті 133 КАС України через скрутний матеріальний стан.

Так, позивач, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, посилається на те, що пенсійна виплата не є доходом, а є одним із різновидів соціальних виплат, не підлягає оподаткуванню та не може враховуватись, як отримання позивачем саме доходу.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень статті 8 Закону № 3674-VI та статті 133 КАС України, саме заявник, крім клопотання про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, має надати суду докази на підтвердження заявленого клопотання та обґрунтувати неможливість, з урахуванням його майнового стану, сплатити судовий збір в установленому законом порядку.

Водночас окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан, докази мають обґрунтовувати об`єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.

Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Суд звертає увагу, що додані до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, не підтверджує скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, оскільки не позбавляє останнього права та можливості отримання також і інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.

Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, окрім довідки про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків, є також довідка про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.04.2024 у справі № 990/310/23.

Оскільки позивачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, з яких можливо встановити, що розмір судового збору за подання цього позову перевищує 5 відсотків розміру його сукупного річного доходу за попередній календарний рік, не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Крім того, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що пенсія не є доходом.

Так, предметом розгляду Конституційного Суду України у справі № 1-р/2018 були положення абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, щодо оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів. При цьому, у рішенні від 27.02.2018 № 1-р/2018 зазначено, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності. Тому, вирішуючи питання щодо неконституційності вказаних положень закону, Конституційним Судом України не вирішувалось питання щодо визначення поняття доходу.

Слід зауважити, що згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Отже, твердження позивача, що пенсія не є доходом, спростовується нормами чинного законодавства.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 521/940/17.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави відстрочення/звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 1 064,96 грн на рахунок Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: Донецька область, Краматорський район, місто Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у частині зобов`язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 15118,74 грн. (13559,41 грн. х 1,115) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» з 01.03.2026 до 15.03.2026 включно, із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску;

- документів, які підтверджують підстави відстрочення/звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 1 064,96 грн на рахунок Харківського окружного адміністративного суду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Зеленов А.С.