Рішення № 139984680, 23.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р. №520/22652/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Скасувати відмову Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 19.12.2025 щодо нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_1 спадкоємиці після смерті ОСОБА_2 за період з 01.09.2022 по 22.03.2023.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві, які спричинили втрату працездатності ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.09.2022 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та виплатити нараховані кошти ОСОБА_1 , як спадкоємцю за законом.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що чоловік позивачки ОСОБА_2 до 01.09.2022 отримував страхові виплати за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві, які спричинили втрату працездатності. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Вважає, що відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплатити їй страхові виплати у зв`язку із нещасним випадком на виробництві ОСОБА_2 за період 01 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року, на які він мав право за життя, але не отримував через не нарахування цих вказаних виплат, тому позивач як спадкоємиця має право на всю суму недоотриманих страхових виплат, оскільки суми недоотриманих за життя застрахованої особи виплат входять до складу спадщини.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до сум, що належали ОСОБА_2 за життя, відносяться кошти нараховані, але не виплачені за період з 01.05.2022 по 30.08.2022. Зазначені кошти були виплачені на підставі свідоцтва про право на спадщину за Законом. Стосовно страхових виплат за період з 01.09.2022 по 22.03.2023 повідомлено, що оскільки страхові виплати за зазначений період не були нараховані ОСОБА_2 за життя, то ці кошти не включаються до складу спадщини.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що за життя ОСОБА_2 отримував страхові виплати за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві, які спричинили втрату працездатності.

На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині передачі носіїв інформації, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (далі Управління) передало до Головного управління справу про страхові виплати, які ОСОБА_2 отримував у зв`язку з нещасним випадком на виробництві. Одночасно, на виконання вищезазначеного Порядку Управління передало до Головного управління реєстр осіб, яким було припинено/затримано виплати відділеннями Управління за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 року.

Згідно з даних зазначених в реєстрі, щомісячна страхова виплата ОСОБА_2 припинена з 01.09.2022. Рішення, протоколи, постанови на підставі яких було припинено виплати до Головного управління не передавались. Рішення про відмову у нарахуванні та виплати страхових виплат з 01.09.2022 року Головним управлінням не приймалось.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Також, Головному управлінню на користь ОСОБА_2 передано кредиторську заборгованість по страхових виплатах за період з 01.05.2022 по 31.08.2022.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 онук спадкодавця отримав у спадщину кредиторську заборгованість по страховим виплатам у розмірі 18711,52 грн., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.

19.12.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про виплату страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві, які спричинили втрату працездатності ОСОБА_2 , за період з 01.09. 2022 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом від 12.01.2026 року Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надано, в якій зазначено, що до сум, що належали ОСОБА_2 за життя, відносяться кошти нараховані, але не виплачені за період з 01.05.2022 по 30.08.2022. Зазначені кошти були виплачені на підставі свідоцтва про право на спадщину за Законом. Стосовно страхових виплат за період з 01.09.2022 по 22.03.2023 повідомлено, що оскільки страхові виплати за зазначений період не були нараховані ОСОБА_2 за життя, то ці кошти не включаються до складу спадщини.

Не погоджуючись з відмовою щодо нарахування та виплати страхових виплат за період з 01.09.2022 по 22.03.2023, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV (далі - Закон № 1105-ХIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 1105-ХIV (в чинній редакції), страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Нарахування та проведення страхових виплат урегульовано у декількох нормативних актах:

1) статті 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;

2) статті 173 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України), відповідно до якої шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку;

3) Законі України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діяв в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIIта має назву "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", визначає відповідно доКонституції Українита основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

У статті 27 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат:а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування;д) в інших випадках, передбачених законами.

У відповідності до вимог ст. 46 Закону № 1105-ХIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1467 (далі Порядок №1467), визначено, що страхові виплати здійснюються щомісяця: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Судом з матеріалів справи встановлено, що на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині передачі носіїв інформації, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області передало до Головного управління справу про страхові виплати, які ОСОБА_2 отримував у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Одночасно, на виконання вищезазначеного Порядку Управління передало до реєстр осiб, яким було припинено/затримано виплати відділеннями Управління за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 року. Згідно даних зазначених в реєстрі, щомісячна страхова виплата ОСОБА_2 припинена з 01.09.2022.

Також, Головному управлінню на користь ОСОБА_2 передано кредиторську заборгованість по страхових виплатах за період з 01.05.2022 по 31.08.2022.

Перевіряючи правовідносини, які виникли між позивачем та пенсійним органом в частині права позивача як спадкоємця на ненараховані пенсійні виплати спадкодавцю за період з 01.09.2022 по 22.03.2023, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За змістом статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми пенсії, а також соціальних виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №2-а-2691/2009, в якій суд, зазначив: "колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку статті 52 Закону №1058-IV та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статі 1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва".

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №428/12730/19 вказано, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Отже, не нараховані за життя суми пенсії, не можуть увійти до складу спадщини.

Водночас матеріали справи свідчать про те, що за життя померлий ОСОБА_2 не набув права на отримання конкретно визначених сум страхових виплат, які могли б увійти до складу спадщини, оскільки питання щодо поновлення страхових виплат за період з 01.09.2022 по 22.03.2023 не було вирішене уповноваженим органом за його життя.

Також, як вже зазначалося, що для виплати пенсії (страхових виплат) членам сім`ї померлого мають бути дотримані певні умови, зокрема такі виплати повинні бути призначені, обчислені, нараховані до виплати, тобто встановлене право на її отримання за життя особи (наявність рішення суду про спонукання Пенсійного органу до нарахування страхових виплат і виплати боргу).

Утім матеріали справи не містять відомостей про те, що за спірний період (з 01.09.2022 по 22.03.2023 року) померлому чоловіку позивачки нараховані страхові виплати, однак не виплачувалося саме з вини Пенсійного органу.

Посилання позивачки на протиправність припинення виплати страхових виплат її чоловіку є незмістовними, оскільки відповідні дії (бездіяльність) або рішення щодо припинення виплат ОСОБА_2 не оскаржувались, а позивач не може бути суб`єктом звернення з позовом щодо перевірки правомірності припинення виплати пенсії, оскільки це стосується права на страхові виплати, які не входить до складу спадщини, та таке право належало виключно спадкодавцю (чоловіку позивачки), а не позивачці.

Тож за даним позовом не перевіряється правомірність припинення виплати пенсії чоловіку позивачці - ОСОБА_2 .

Отже, за наведеного нормативно-правового регулювання та встановлених у цій справі обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування відмови Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 19.12.2025 щодо нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_1 спадкоємиці після смерті ОСОБА_2 за період з 01.09.2022 по 22.03.2023 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві, які спричинили втрату працездатності ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.09.2022 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та виплатити нараховані кошти ОСОБА_1 , як спадкоємцю за законом.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування відмови та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.