Рішення № 139984663, 23.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 вересня 2026 року № 640/26073/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 30 березня 2018 року №825/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позову зазначено, що спірним у цій справі рішенням було протиправно виключено його з реєстру платників єдиного податку з відстав наявності податкового боргу. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Також позивачем до суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що про існування оскаржуваного рішення стало відомо лише після дзвінка податкового інспектора відповідача та подальшого звернення адвоката позивача із запитом про надання копії спірного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2020 року у справі № 640/26073/20 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача вказано, що оскаржуване позивачем рішення було прийнято з врахуванням положень п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України за недотримання позивачем як платником єдиного податку вимог п.п.8 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України. Також представником відповідача вказано, що рішення було направлено на податкову адресу позивача, проте лист було повернуто з поштовою відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», а отже у відповідності до приписів п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вважається належним чином врученим.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу №640/26073/20.

Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. 19.02.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи відповідно до протоколу від 19.02.2025.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 25.02.2025 року адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення - прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; замінено відповідача Головне управління ДПС у місті Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП - 44116011; адреса вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 22.05.2026 року витребувано від Головного управління ДПС у місті Києві облікову картку платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2017-2018 роки; витребувані документи вказано надати до Харківського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду.

На виконання ухвали суду представником відповідача до суду подано додаткові пояснення у справі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є суб`єктом господарювання, який зареєстрований у відповідності до норм діючого законодавства як фізична особа-підприємець 02.03.2017 року та взятий на облік ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДПС у м. Києві як фізична особа підприємець на спрощеній системі оподаткування З групи платників зі ставкою 5% доходу.

У позовній заяві позивачем вказано, що в подальшому ним здійснювалася індивідуальна підприємницька діяльність, основним видом якої була діяльність у сфері права.

При цьому, позивачем вказано, що у вересні 2020 року йому зателефонував податковий інспектор ГУ ДПС України у м. Києві та повідомив про те, що його реєстрація як платника єдиного податку була анульована з квітня 2018 року на підставі наявності податкового боргу.

У відповідь на запит представника позивача відповідач листом від 07.09.2020 року №3245/ФВД/26-15-33-16-15 повідомив про підстави прийняття рішення від 30 березня 2018 року №825/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, а саме за недотримання платником єдиного податку вимог п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України. Також зазначено, що згідно із даними інтегрованих карток на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наявний податковий податку, а саме: борг з єдиного 01.10.2017 - 654,00 гpн, 01.11.2017 - 654,00 грн, 01.12.2017 - 654,00 грн, 01.01.2018 - 654,00 грн, 01.02.2018 - 654,00 грн, 01.03.2018 - 652,75 грн. На момент винесення рішення 30.03.2018 в ІКП платника по єдиному податку був наявний податковий борг в сумі 652,75 грн. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 09.08.2017 до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві подана податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за півріччя 2017 (реєстраційний № 1700127866), по якій платником самостійно визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 654,00 грн. Інформація відсутня про сплату суми податкового зобов`язання в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) з єдиного податку в розмірі 654.00 грн по терміну сплати на 19.08.2017 по наведеній декларації. Заборгованість по єдиному податку була погашена 17.11.2017 при сплаті суми податку у розмірі 8545,28 грн (платіжне доручення №@2PL265493 від 17.11.2017). При цьому, станом на 19.11.2017 знову виникає податковий борг 654,00 грн, після настання граничного терміну сплати по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2017 (реєстраційний №161951 від 09.11.2017). Заборгованість по єдиному податку була погашена 19.02.2018 при сплаті суми податку в розмірі 8275,00 грн (платіжне доручення №@2Р836139 від 19.02.2018). Після сплати заборгованості розрахувалась пеня в розмірі 0,57 грн. При цьому, станом на 19.02.2018 знову виникає податковий борг 652,75 грн, після настання граничного терміну сплати по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік (реєстраційний №39118 від 09.02.2018). Заборгованість та пеня по єдиному податку була погашена 18.05.2018 при сплаті суми податку в розмірі 13486,00 грн (платіжне доручення №@2PL010047 від 18.05.2018). При цьому, станом на 20.05.2018 знову виникає податковий борг 653,32 грн, після настання граничного терміну сплати по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2018 (реєстраційний №32847843 від 10.05.2018). Заборгованість по єдиному податку була погашена 17.08.2018 при сплаті суми податку в розмірі 13486,00 грн (платіжне доручення №@2PL190081 від 17.08.2018). При цьому, станом на 19.08.2018 знову виникає податковий борг 653,32 грн, після настання граничного терміну сплати по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2018 (реєстраційний №41307193 від 07.08.2018). Заборгованість по єдиному податку була погашена 19.11.2018 при сплаті суми податку в розмірі 8000,00 грн (платіжне доручення № @2РL595407 від 19.11.2018). Після сплати заборгованості розрахувалась пеня в розмірі 0,64 грн, яка 19.11.2018 погашена (платіжне доручення №@2РL595407 від 19.11.2018). При цьому, станом на 19.11.2018 виникає переплата 113,54 грн, після настання граничного терміну сплати по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2018 (реєстраційний №138064 від 19.11.2018).

В якості додатка до вказаного листа було долучено прийняте стосовно позивача 30 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві рішення №825/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2018 року.

Підставою для виключення з реєстру платників податку слугував абз.8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду із позовом у цій справі.

Стосовно поданого до суду позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.

Положеннями ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено умови, за яких та чи інша позовна заява підлягає прийняттю до розгляду та такі вимоги стосуються форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивачем зазначено, що ним 09.09.2020 року було отримано відповідь контролюючого органу від 07.09.2020 року №3245/АВД/26-15-33-16-15, а до суду останній звернувся із позовом шляхом направлення його засобами поштового зв`язку 24.10.2020 року, а отже слід дійти висновку, що останнім не було пропущено строк на звернення до суду із позовом у цій справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Згідно із п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до пп. 8 п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Положеннями пункту 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

При цьому, відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Водночас, суд зазначає, що згідно із п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні планові або позапланові, виїзні або невиїзні та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Положеннями пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, та даних відповідних систем електронного адміністрування і реєстрів. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій, своєчасність реєстрації податкових та акцизних накладних і розрахунків коригування, виправлення помилок у податкових накладних та своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються та опрацьовуються у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність і повнота нарахування та сплати передбачених цим Кодексом податків і зборів, а також дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового і бухгалтерського обліку, первинних документів, а також отриманих у встановленому законодавством порядку документів та податкової інформації.

Положеннями п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на проведення перевірки та його присутність під час її проведення не є обов`язковими.

Відповідно до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірним у цій справі рішенням від 30 березня 2018 року №825/26-15-13-02-26/2858518272 позивача було виключено з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2018 року.

При цьому в якості підстави для прийняття спірного рішення контролюючим органом визначено наявність у позивача податкового боргу з єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а в якості правової підстави анулювання реєстрації зазначено пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що положеннями пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України передбачено, що наявність у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зумовлює його обов`язок перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

З аналізу положень норм п. 299.10 та п.299.11 ст. 299 Податкового кодексу України вбачається, що прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв`язку з наявністю податкового боргу передбачає дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури, яка включає виявлення відповідного порушення під час проведення перевірки, оформлення її результатів актом та прийняття на підставі такого акта рішення про анулювання реєстрації.

Отже, відомості про наявність податкового боргу не є самостійною правовою підставою для прийняття рішення про виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку без дотримання законодавчо встановленої процедури прийняття такого рішення, а саме проведення передбаченої законом перевірки та складання відповідного акта.

Вказане правове регулювання свідчить, що встановлена п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України процедура анулювання реєстрації платника єдиного податку має обов`язковий характер та є необхідною передумовою для прийняття контролюючим органом відповідного рішення. Проведення перевірки забезпечує встановлення фактичних обставин допущеного порушення, а складений за її результатами акт є документом, у якому фіксуються виявлені порушення та на підставі якого контролюючий орган вирішує питання про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Таким чином, акт перевірки не є виключно формальним документом, а становить передбачену законом правову та фактичну підставу для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Відомості інформаційних систем контролюючого органу, дані інтегрованої картки платника, службові листи чи інші інформаційно-аналітичні матеріали можуть використовуватися під час здійснення податкового контролю, але не можуть замінювати акт перевірки, обов`язковість складення якого прямо передбачена п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а та від 19.02.2019 у справі №826/7216/17, анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з відповідного реєстру можливе лише за результатами проведеної перевірки та на підставі акта, яким встановлено порушення вимог податкового законодавства, що унеможливлює подальше перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

Також у постанові від 19.11.2019 у справі №200/5738/19-а Верховний Суд дійшов висновку про те, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. При цьому, встановивши, що контролюючим органом не було проведено перевірки фізичної особи-підприємця та складено акта про порушення вимог законодавства, а рішення про анулювання реєстрації прийнято на підставі картки особового рахунку платника податку, а не акта перевірки, як це передбачено п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, Верховний Суд погодився з висновком про прийняття такого рішення всупереч установленому порядку та без дотримання вимог спеціального законодавства, що свідчить про відсутність законних підстав для його прийняття.

Відтак, враховуючи викладене вище слід дійти висновку про те, що дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури підлягає перевірці незалежно від наявності у платника податкового боргу, оскільки саме результати належно проведеної перевірки, оформлені відповідним актом, можуть слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Під час розгляду справи судом встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що наявність у позивача податкового боргу підтверджена даними інтегрованих карток на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

При цьому доказів проведення перевірки позивача з приводу вказаного питання представником контролюючого органу до суду надано не було.

На виконання ухвали суду від 22.05.2026 року представником відповідача було подано до суду належним чином завірену інтегровану картку єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2017 - 2018 роки.

Інформація, викладена у завіреній інтегрованій картці єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2017 - 2018 роки, на думку контролюючого органу, підтверджує правомірність прийняття спірного у цій справі рішення.

Враховуючи викладене судом вище у судовому рішенні у цій справі, суд доходить висновку про те, що відомості інформаційної системи «Податковий блок» та інтегрованої картки платника фактично використано контролюючим органом як безпосередню підставу для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку, що в свою чергу не відповідає положення п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, яким прийняття такого рішення пов`язується з виявленням порушення під час перевірки та оформленням її результатів у вигляді акту перевірки.

Доказів протилежного до суду контролюючим органом надано не було.

Відтак, матеріали справи не містять в супереч положенням податкового законодавства доказів проведення контролюючим органом перевірки позивача з питань дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування та наявності порушення, передбаченого пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, а також акту перевірки, в якому було б за1фіксовано наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про помилковість доводів представника відповідача щодо правомірності спірного у цій справі рішення.

Враховуючи, що відповідач протиправно прийняв рішення від 30 березня 2018 року №825/26-15-13-02-26/2858518272 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, то наявні підстави для скасування такого.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 30 березня 2018 року №825/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.