Рішення № 139984647, 23.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 вересня 2026 року №520/5934/26

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:

1) визнати протиправними рішення Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо відмови у звільненні з оперативного військового резерву ОСОБА_1 на підставі підпункту 12 пункту 124, "Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України" у зв`язку з бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації" яке оформлено листом від 14.03.2026 року №08/3775-26-Вих;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної Служби України звільнити ОСОБА_1 з військового оперативного резерву на підставі підпункту 12 пункту 124 "Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України" у зв`язку з бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся із рапортом до відповідача у якому просив виключити його з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві Збройних Сил України на підставі на підставі підпункту 12 пункту 124 "Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України" у зв`язку з бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації". Однак відповідач, листом від 14.03.2026 року №08/3775-26-Вих фактично відмовив у звільненні, чим порушив право позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив су відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) не приймала рішень щодо звільнення позивача з військової служби, не здійснювала оцінку підстав такого звільнення та не наділена повноваженнями змінювати або скасовувати рішення інших військових частин.

Позивач надіслав суду відповідь на відзив, в якій не погодився з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, вказуючи на те, що відповідач є належним відповідачем у справі, оскільки предметом даного позову є відмова НОМЕР_2 прикордонного загону прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військового оперативного резерву.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , категорія обліку - військовозобов`язаний, звання - молодший лейтенант, має відстрочку від проходження військової служби на період мобілізації в умовах воєнного стану за пунктом 10 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (опікун особи, визнаної судом недієздатною), що підтверджується витягом з військово-обліковому документі з застосунку "Резерв+".

Відповідно до витягу з наказу ректора ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) №1362-ОС від 07.10.2025, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , курсового офіцера курсу базової загальновійськової підготовки відділу спеціальної підготовки та підвищення кваліфікації факультету професійної освіти та лідерства, призваного на військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період, звільнений з військової служби у запас наказом ректора НАДПСУ від 01 жовтня 2025 року №1345-ОС згідно з підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключено за списків особового складу та всіх видів забезпечення з 15.10.2025 року.

Також вказаним наказом відповідно до частини першої статті 26-2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" молодшого лейтенанта ОСОБА_1 зараховано на службу у військовому оперативному резерві НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Позивач звернувся із рапортом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, у якому просив виключити його з військового оперативного резерву та звільнити зі служби у військовому резерві Збройних Сил України на підставі підпункту 12 пункту 124 "Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України" у зв`язку з бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації".

Не отримавши відповіді на рапорт, 10.03.2026 представник позивача звернулась до відповідача із адвокатським запитом стосовно розгляду рапорту.

Листом від 14.03.2026 року №08/3775-26-Вих Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України повідомила представника позивача, що рапорт ОСОБА_1 залишений без реалізації керівництвом НОМЕР_2 прикордонного загону.

Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив йому у звільненні з оперативного військового резерву, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На час розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до ч.11 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) для взяття на військовий облік. Звільнені з військової служби особи, які за станом здоров`я придатні для військової служби, можуть зараховуватися до військового оперативного резерву у порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.

Частиною 4 статті 26-1 Закону № 2232-XII передбачено, що особливості проходження служби у військовому резерві, в тому числі виконання резервістами обов`язків служби у військовому резерві, визначаються цим Законом та відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

За змістом частини 1 статті 26-2 Закону № 2232-XII в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 3 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29.10.2012 №618/2012 (далі - Положення №618/2012), визначено, що громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов`язковому порядку.

Відповідно до пункту 8 Положення №618/2012 початком проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день видання наказу керівника органу військового управління, командира (начальника) військової частини (установи) (далі - командир (начальник) військової частини (установи)) про прийняття (зарахування) громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду, яка комплектується резервістами. Закінченням проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день закінчення строку контракту або інший день, зазначений у пункті 30, абзаці другому пункту 120-1 цього Положення, але не раніше дня видання наказу командира (начальника) військової частини (установи) про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.

Згідно із пунктом 12 Положення № 618/2012 в особливий період звільнені з військової служби особи, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, зараховуються на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку.

Відповідно до п.п.8 п.107-1 Положення №618/2012 резервіст, зарахований до військового оперативного резерву, підлягає виключенню з військового оперативного резерву та звільненню зі служби у військовому резерві, зокрема, у зв`язку з виникненням обставин, передбачених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", внаслідок яких резервіст не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі рапорту резервіста.

Згідно із пунктом 107-2 Положення №618/2012 виключення резервіста з військового оперативного резерву та його звільнення із служби у військовому резерві здійснюється у порядку, визначеному пунктом 108 цього Положення.

У відповідності до пункту 108 Положення № 618/2012 звільнення резервіста зі служби у військовому резерві на підставах, передбачених пунктом 28, пунктом 107-1, абзацом другим пункту 120-1 цього Положення, здійснюється командиром (начальником) військової частини (установи) шляхом видання відповідного наказу. Командир (начальник) військової частини (установи) у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг з наказу та особову справу резервіста до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому резервіст перебуває на військовому обліку. Датою звільнення зі служби у військовому резерві є день видання командиром (начальником) військової частини (установи) відповідного наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.

Згідно із пунктами 109 - 113 Положення № 618/2012 резервіст, який бажає звільнитися зі служби у військовому резерві, подає за наявності підстав, передбачених цим Положенням, рапорт та документи, які підтверджують підставу звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення зі служби у військовому резерві та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

Перед звільненням резервіста уточнюються дані про проходження ним служби у військовому резерві, документально підтверджуються періоди служби.

Резервіст за три місяці до досягнення граничного віку перебування у військовому резерві направляється на медичний огляд до військово-лікарської комісії, висновки якої враховуються під час визначення підстав звільнення зі служби у військовому резерві.

Днем звільнення резервіста зі служби у військовому резерві є день, визначений у пункті 30 цього Положення, про що зазначається в наказі про звільнення зі служби у військовому резерві. Такий наказ видається на підставі затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку займав резервіст, та (або) рапорту безпосереднього начальника.

Частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на те, що Положення №618/2012 не визначає механізму оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення про прийняте рішення за результатами розгляду рапортів, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин аналогію закону, а саме приписи Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року №531, якими визначений порядок організації роботи із рапортами.

Згідно із пунктами 1, 3 розділу II Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року №531, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 р. за №1214/42559 (далі - Порядок №531), рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації. Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку. Відповідь на усний рапорт надається усно.

Відповідно до приписів пунктів 1 - 6, 8, 9 розділу III Порядку №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "Рапорт"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Отже, резервіст, зарахований до військового оперативного резерву, має право подати рапорт про виключення з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві, зокрема, й шляхом направлення рапорту засобами поштового зв`язку. За результатами розгляду рапорту відповідні посадові особи зобов`язані видати наказ про виключення резервіста з військового оперативного резерву та його звільнення зі служби у військовому резерві або надати мотивовану відмову в задоволенні рапорту.

Суд зауважує, що рапорт вважається розглянутим у разі прийняття за ним рішення та належного доведення цього рішення (відповіді) до відома особи, яка його подала.

Наслідком подання рапорту про виключення резервіста з військового оперативного резерву та його звільнення зі служби у військовому резерві є прийняття відповідного наказу про звільнення зі служби у військовому резерві або надання відмови у задоволенні такого рапорту.

Судом встановлено, що позивач звернувся із рапортом до відповідача у якому просив виключити його з військового оперативного резерву та звільнити зі служби у військовому резерві Збройних Сил України.

Рапорт було надіслано засобами поштового зв`язку "Укрпошта" на адресу відповідача.

Позивач стверджує, що у зв`язку із ненаданням відповіді на його рапорт, його представник 10.03.2026 звернувся до відповідача із адвокатським запитом.

Листом від 14.03.2026 №08/3775-26 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що рапорт ОСОБА_1 "залишений без реалізації керівництвом НОМЕР_2 прикордонного загону".

Суд відхиляє посилання позивача, що за наслідком розгляду рапорту позивача відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено у його задоволенні, оскільки зміст формулювання "залишення рапорту без реалізації" вказує на відсутність підстав для розгляду рапорту по суті.

Суд звертає увагу, що лист від 14.03.2026 №08/3775-26 не містить чіткого та зрозумілого формулювання чи відповідають подані позивачем документи тим підставам звільнення з військової служби, які передбачені підпунктом 12 пункту 124 "Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України" у зв`язку з бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації".

Отже, військовою частиною НОМЕР_1 не здійснено належним чином розгляду рапорту ОСОБА_1 , не прийнято мотивованого рішення.

Враховуючи наведене, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо звільнення позивача зі служби у військовому резерві, після отримання рапорту про виключення з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві був зобов`язаний розглянути його у встановленому порядку та прийняти відповідне рішення за наслідками такого розгляду.

Оскільки, рапорт позивача належним чином не розглянуто та не прийнято будь-якого рішення, чим допущено протиправну бездіяльність, то суд в контексті спірних правовідносин дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду рапорту позивача про виключення його з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві; зобов`язання відповідача розглянути рапорт позивача про виключення його з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві на підставі підпункту 12 пункту 124 "Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України" у зв`язку з бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації" та прийняти відповідне рішення (наказ).

Таким чином, вимога позивача про зобов`язання відповідача звільнити його з військового оперативного резерву на підставі підпункту 12 пункту 124 "Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України" у зв`язку з бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації" задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною, адже відповідачем не здійснено розгляд поданого позивачем рапорту та не прийнято відповідного рішення, яке могло б бути предметом оцінки суду.

Окремо суд звертає увагу відповідача на те, що позивача звільнено з військової служби згідно з підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а не за станом здоров`я (підпункт "б" пункту 2 частини четвертої статті 26) як зазначається відповідачем у листі від 14.03.2026 року №08/3775-26-Вих. Вказана обставина повинна враховуватися під час розгляду командиром військової частини рапорту позивача по суті при наданні йому належної правової оцінки.

Суд ураховує, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України..

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про виключення його з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про виключення його з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві на підставі підпункту 12 пункту 124 "Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України" у зв`язку з бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації" та прийняти відповідне рішення (наказ).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО