Ухвала суду № 139984578, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

22 вересня 2026 року Справа № 520/27973/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прана-фарм" про залишення без розгляду адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прана-фарм" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд.5, корп.1 , оф.16, м. Харків, 61022) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прана-фарм" (проспект Людвіга Свободи, буд. 46-В, кв. 79, м. Харків, 61202), в якому просить суд:

- стягнути з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПРАНА-ФАРМ (проспект Людвіга Свободи, буд. 46В, кв. 79, м. ХАРКІВ, ХАРКІВСЬКА обл., 61202, Україна Код ЄДРПОУ 35587587) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 6 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/50070400 Код: 37874947,Р/р IBAN: UA408999980313121022000020001 (Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 359 518,99 грн. (триста п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімнадцять грн. 99 коп.)

Ухвалою від 11.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України.

До суду надійшла заява від представника відповідача, в якій він просив позовну заяву залишити без розгляду.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач звернувся до Суду з пропуском строку на звернення з позовом.

Вказує, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що спірні правовідносини виникли та регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 2249-VIII).

Із аналізу норм Закону № 2249-VIII (в чинній редакції) не вбачається, що цим Законом встановлений інший строк для звернення до адміністративного суду, ніж це передбачено абзацом другим частини другої статті 122 КАС України. Тобто, для звернення з позовом по цій справі позивачу встановлений строк три місяці, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Що стосується підстав звернення до суду, зазначає, що подання позову по цій справі обумовлено несплатою Відповідачем адміністративно-господарських санкцій, нарахованих Позивачем, у зв`язку з, начебто, не зайняттям робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році.

Верховний Суд у Постановах від 06.11.2020 у справі № 160/8707/19, від 06.02.2018 у справі №П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі № 809/1933/16 та від 08.08.2019 у справі № 809/1931/16 зазначив, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку.

Аналогічні приписи містилися у ч. 4 ст. 20 Закону № 2249-VIII, в редакції, що діяла до 01.01.2026 р.

Отже, у вказаних постановах Верховного Суду викладено правовий висновок щодо тримісячного строку звернення до суду у справах за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який поширюється, у тому числі, і на вимоги про стягнення пені.

Таким чином, строк звернення до Суду з даним позовом розпочався з 16 квітня 2026 та закінчився 16 липня 2026 р. Отже, Позивач звернувшись у вересні 2026 року з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік по цій справі пропустив строк звернення до Суду.

Представником позивача подані до суду заперечення, та вказано, що спеціальний строк встановлено частиною четвертою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Законом України від 21.08.2024 № 3911-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сферах охорони здоров`я, реабілітації, соціального захисту та державної реєстрації» частину четверту статті 20 Закону № 875-XII викладено в новій редакції.

Зокрема, Законом № 3911-IX прямо встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу, а позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для їх самостійної сплати. Закон № 3911-IX набрав чинності 18.12.2024.

Отже, законодавець спеціально визначив строк звернення Фонду до суду саме у спорах про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

У цій справі санкції стосуються 2025 року.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII строк для самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік закінчився 15.04.2026. Після закінчення цього строку для Фонду виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені. З цього моменту застосовується встановлений спеціальним законом шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Таким чином зазначає, що твердження відповідача про те, що строк звернення Фонду закінчився 16.07.2026, ґрунтується на неправильному застосуванні загальної норми статті 122 КАС України та ігноруванні спеціальної норми частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII.

Розглянувши заяву відповідача за заперечення позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, статтею 122 КАС України передбачено можливість встановлення спеціального строку звернення до адміністративного суду іншими законами, який підлягає застосуванню до відповідних правовідносин.

Предметом спору у цій справі є стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік.

Правовідносини у цій справі регулюються, зокрема, Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі Закон №875-XII).

Законом України від 21.08.2024 №3911-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сферах охорони здоров`я, реабілітації, соціального захисту та державної реєстрації», який набрав чинності 18.12.2024, внесено зміни до Закону №875-XII.

Зокрема, частину четверту статті 20 Закону №875-XII викладено у новій редакції, якою законодавцем врегульовано порядок сплати адміністративно-господарських санкцій та спеціальний строк звернення до суду з вимогами про їх стягнення.

Так, відповідно до частини четвертої статті 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.

Отже, законодавцем безпосередньо встановлено спеціальний строк звернення до суду саме у спорах про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, пов`язаних із невиконанням нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

За таких обставин доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин тримісячного строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, є помилковими, оскільки зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, тоді як частиною четвертою статті 20 Закону №875-XII встановлено спеціальний строк для пред`явлення відповідної категорії позовів.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 20 Закону №875-XII перебіг спеціального шестимісячного строку пов`язаний із закінченням строку для самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки спірні адміністративно-господарські санкції нараховані за 2025 рік, встановлений законом строк для їх самостійної сплати закінчився 15 квітня 2026 року.

Відтак шестимісячний строк для пред`явлення позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені почав перебіг після закінчення встановленого законом строку для їх самостійної сплати, тобто з 16 квітня 2026 року.

З огляду на наведене, звернувшись до суду у вересні 2026 року, позивач звернувся в межах спеціального шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 20 Закону №875-XII.

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 06.11.2020 у справі № 160/8707/19, від 06.02.2018 у справі №П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі № 809/1933/16 та від 08.08.2019 у справі № 809/1931/16 суд не приймає як підставу для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки зазначені судові рішення прийняті за іншого нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Зокрема, вказані постанови Верховного Суду ухвалені до набрання чинності Законом України №3911-IX, яким законодавцем було внесено зміни до частини четвертої статті 20 Закону №875-XII та безпосередньо встановлено шестимісячний строк для пред`явлення позовів про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені.

Таким чином, правові висновки, викладені у наведених відповідачем постановах Верховного Суду, не можуть бути безпосередньо застосовані до спірних правовідносин, що виникли за іншого законодавчого регулювання.

Суд також враховує, що положення частини четвертої статті 20 Закону №875-XII є спеціальною нормою щодо строку звернення до суду у справах про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, тоді як положення частини другої статті 122 КАС України визначає загальний строк звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відтак у даному випадку застосуванню підлягає спеціальний шестимісячний строк, встановлений частиною четвертою статті 20 Закону №875-XII.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду у вересні 2026 року, тобто до спливу шестимісячного строку, який обчислюється після закінчення строку для самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що позивач звернувся до суду в межах установленого законом спеціального строку, передбачені пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

За таких обставин заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями ст. 5, 12, 122, 248, 256, 257, 259, 260, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прана-фарм" про залишення без розгляду адміністративного позову відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бадюков Ю.В.