Рішення № 139984437, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р. справа №520/10988/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 00615260906 від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким до ТОВ «Ретто, ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54 060,00 грн.;

2. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00615310706 від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким ТОВ «Ретто, ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 343 515,06 грн, з яких 274 812,05 грн - за податковими зобов`язаннями та 68 703,01 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

3. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00615270706 від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким ТОВ «Ретто, ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1 081 085,19 грн, з яких 864 868,15 грн - за податковими зобов`язаннями та 216 217,04 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зазначив, що податкове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №00615310706 від 30.10.2024 визначено за період, у якому не були чинними положення Закону України № 3050-ІХ, а саме: за період 2023 рік, січень-березень 2024 року, що суперечить нормам статті 58 Конституції України. У даному випадку застосування податковим органом положень Закону України № 3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій. Просив позовні вимоги задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00615310706 від 30.10.2024, видане ГУ ДПС у Харківській області. Стосовно податкового повідомлення-рішення № 00615270706 від 30.10.2024 року (заниження орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 864868,15 грн.) позивач зазначив, що в частині визначення податкових зобов`язань за 2023 рік вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, із неправильним застосуванням підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, без урахування його редакції у відповідний період та всупереч дії норми права у часі, а відтак підлягає скасуванню. Стосовно податкового повідомлення-рішення № 00615260906 від 30.10.2024 року позивач зазначив, що таке рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, при неправильному застосуванні пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, підпунктів 8.4, 8.5 Порядку № 1588, пунктів 102.1 та 113.1 Податкового кодексу України, без встановлення фактичних обставин, що свідчать про наявність у позивача обов`язку подання повідомлення за формою № 20-ОПП, а також із перевищенням строків давності, у зв`язку з чим, таке рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять календарних днів для подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 17744,00 грн та заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 03.06.2026 відкрито позовне провадження у вказаний адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Ухвалою суду від 14.07.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення справи до судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи, а також про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД» строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Представник Відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що перевіркою правильності нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлено порушення п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1 п.266.2, п.п. 266.3.3 п.266.3, п.266.9 ст.266, з урахуванням підпункту 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Ретто, ЛТД» занижено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 274 812,05 грн., у тому числі по періодах: за 2023 рік у сумі 217 255,54 грн., за січень - березень 2024 року у сумі 57 556,51 грн. Окрім того, ТОВ «Ретто, ЛТД» заяви про неможливість виконання платником податків податкового обов`язку, відповідно вимог Наказу Міністерства Фінансів України від 29.07.2022 року №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1, 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та переліків документів на підтвердження не надавало, також фактів пошкодження нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна до ГУ ДПС не подавало. Отже, у підприємства відсутні законодавчі підстави щодо ненарахування та несплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за період 2023 рік, січень - березень 2024 року. Також зазначив, що перевіркою встановлено порушення п.п.269.1.1.2 п.269.1.1. ст.269, п. 288.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, з урахуванням підпункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 864 868,15 грн., в т.ч. по періодах: за 2023 рік у сумі 684 908,52грн., за 2024 рік (січень-березень) у сумі 179 959,63 грн., оскільки у підприємства відсутні законодавчі підстави щодо ненарахування та несплати орендної плати за землю за період 2023 рік, січень - березень 2024 року. Окрім того, у відповідності із п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, ТОВ «Ретто, ЛТД» повідомлення за Формою №20-ОПП по 53 договорам оренди нежитлових приміщень до органу ДПС не подано, чим порушено п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України, підпункт 8.5 п.8. розділу VIII Порядку №1588.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 12.09.2024 року № 4096-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД» (далі - ТОВ «Ретто, ЛТД», Товариство), а також направлень на перевірку від 17.09.2024 року №№ 7857, 7858, 7859, 7860, посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ретто, ЛТД».

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт від 30.09.2024 року № 45447/20-40-07-06-05/14099261 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ретто, ЛТД».

Відповідно до акта, предметом зазначеної перевірки були питання дотримання ТОВ «Ретто, ЛТД» вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 року по 16.09.2024 року, валютного законодавства за період з 01.01.2018 року по 16.09.2024 року, а також законодавства з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 16.09.2024 року.

За висновками Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про наявність у діях ТОВ «Ретто, ЛТД» наступних порушень податкового законодавства:

- порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, підпунктів 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, яке, на думку контролюючого органу, полягало в тому, що товариством не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку про всі об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття, якщо такі об`єкти є власними, орендованими або переданими в оренду;

- порушення підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.3 пункту 266.3, пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням підпункту 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, внаслідок чого, за висновком контролюючого органу - ТОВ «РЕТТО, ЛТД» занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 274 812,05 грн., у тому числі: за 2023 рік 217 255,54 грн.; за січень - березень 2024 року 57 556,51 грн.;

- порушення підпункту 269.1.1.2 пункту 269.1.1 статті 269, пункту 288.1, пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, з урахуванням підпункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що, за твердженням контролюючого органу, призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 864 868,15 грн., у тому числі: за 2023 рік 684 908,52 грн.; за 2024 рік (січень - березень) 179 959,63 грн.;

- порушення підпункту 176.2 б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та підпункту 2 пункту 4 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, яке, на думку контролюючого органу, полягало у неподанні Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4ДФ) за ІІ квартал 2022 року.

На підставі вказаного Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області 30.10.2024 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 00615260906 від 30.10.2024 року, яким на підставі пункту 54.3 статті 54 та пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України до ТОВ «Ретто, ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54 060,00 грн. за неповідомлення контролюючого органу про об`єкти оподаткування та/або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, шляхом неподання повідомлень за формою № 20-ОПП;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00615310706 від 30.10.2024 року, яким на підставі висновків Акту перевірки збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на загальну суму 343 515,06 грн, з яких: 274 812,05 грн за податковими зобов`язаннями та 68 703,01 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00615270706 від 30.10.2024 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1 081 085,19 грн, з яких: 864 868,15 грн за податковими зобов`язаннями та 216 217,04 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодившись з вказаними податковими повідомленнями рішеннями, скориставшись процедурою адміністративного оскарження, звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

Згідно рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги від 15.01.2025 року №1165/6/99-00-06-03-02-06, спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно поштового повідомлення рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги від 15.01.2025 №1165/6/99-00-06-03-02-06 вручено 20.01.2025 року - ОСОБА_1 .

Разом із тим, наказом директора ТОВ «Ретто, ЛТД» № 12 від 29.11.2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера 29 листопада 2024 року за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України.

Отже, починаючи з 29.11.2024 року ОСОБА_1 припинила перебувати у трудових відносинах із товариством, не була його працівником та не здійснювала жодних функцій, пов`язаних із забезпеченням діяльності підприємства.

Тобто, на момент отримання зазначеного рішення ОСОБА_1 вже майже два місяці не перебувала у трудових відносинах із ТОВ «Ретто, ЛТД» та фактично не здійснювала жодних повноважень щодо представництва інтересів Товариства або організації його господарської діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд висновує, що позивач реалізував передбачене статтею 56 Податкового кодексу України право на адміністративне оскарження спірних податкових повідомлень-рішень та обґрунтовано очікував отримання рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду поданої скарги.

Водночас, доказів отримання рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду поданої скарги уповноваженим представником товариства матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що директор ТОВ «Ретто, ЛТД» не отримував рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду адміністративної скарги, у зв`язку із чим був об`єктивно позбавлений можливості дізнатися про завершення процедури адміністративного оскарження та, відповідно, про початок перебігу процесуального строку на звернення до суду.

Як зазначає позивач, лише після закриття ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 лютого 2026 року провадження у справі № 922/1675/24 про банкрутство ТОВ «Ретто, ЛТД» директору товариства стало відомо про існування рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду адміністративної скарги.

В свою чергу, рішення Державної податкової служби України фактично отримане особою, яка вже не була працівником позивача та не повідомила керівництво товариства про його надходження.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги від 15.01.2025 року №1165/6/99-00-06-03-02-06 вважається належним чином врученими платнику 20.01.2025 року, суд вважає необґрунтованими та відхиляє їх, оскільки вказане рішення Державної податкової служби України вручено неуповноваженій на це особі і не передано директору ТОВ «Ретто, ЛТД», що об`єктивно унеможливило своєчасне звернення до суду із відповідним адміністративним позовом.

Позивач вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятими не у порядку та не у спосіб, що передбачені законом, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 00615310706 від 30.10.2024 року.

Як встановлено судом, в Акті документальної позапланової виїзної перевірки від 30.09.2024 року № 45447/20-40-07-06-05/14099261 контролюючий орган виснував про порушення ТОВ «Ретто, ЛТД» вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, у зазначеному акті перевірки встановлено, що у період з 01.01.2018 року по 16.09.2024 року ТОВ «Ретто, ЛТД» було платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розумінні вимог розділу XII Податкового кодексу України.

За результатами аналізу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також на підставі наданих первинних документів, контролюючий орган встановив наявність у Товариства об`єктів нежитлової нерухомості, які, на його думку, підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До таких об`єктів, відповідно до акту перевірки, віднесено, зокрема: будівлю громадський будинок літ. «Б-1» загальною площею 73,2 кв.м за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, буд. 61, право власності на який зареєстровано 26.07.2017 року; нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 2302,5 кв.м за адресою: м. Харків, проспект Косіора, буд. 61, право власності на яку зареєстровано 10.01.2014 року; нежитлові приміщення 3-го поверху № 56 59 у будівлі літ. А-3 загальною площею 648,1 кв.м за тією ж адресою; а також інші об`єкти, що утворилися внаслідок поділу нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, проспект Жукова Маршала, буд. 7/2, зокрема нежитлові будівлі літ. «АБ-1» (143,1 кв.м) та «АВ-1» (141,6 кв.м), право власності на які зареєстровано 27.04.2020 року.

Контролюючий орган зазначив, що станом на дату перевірки вказані об`єкти обліковуються на балансі Товариства на рахунку № 103 «Будівлі та споруди».

Разом з тим, за результатами перевірки правильності визначення податкових зобов`язань, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.3 пункту 266.3 та пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням підпункту 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, ТОВ «Ретто, ЛТД» занижено податок на нерухоме майно на загальну суму 274 812,05 грн., у тому числі за 2023 рік - 217 255,54 грн. та за січень - березень 2024 року - 57 556,51 грн.

В обґрунтування своїх висновків контролюючий орган послався на положення статті 266 Податкового кодексу України, зокрема щодо визначення платників податку, об`єкта та бази оподаткування, порядку обчислення податкових зобов`язань юридичними особами, а також на рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (зі змінами), яким встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості залежно від їх виду.

Окремо в акті перевірки наведено положення підпункту 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким передбачено особливості справляння податку на нерухоме майно в умовах воєнного стану, а також зазначено, що Харківська міська територіальна громада включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, при цьому віднесена до підрозділу «Території можливих бойових дій».

Разом із тим контролюючий орган зазначив, що ТОВ «Ретто, ЛТД» не подавало заяв про неможливість виконання податкового обов`язку відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, а також що за даними Реєстру майна відсутні відомості про пошкодження або знищення об`єктів нерухомості Товариства.

Крім того, в акті зазначено, що Товариству було направлено запит від 17.09.2024 року щодо причин ненарахування та несплати податку за 2023 рік та січень-березень 2024 року, на який Товариством надано пояснення з посиланням на обставини воєнного стану, ведення бойових дій у місті Харкові, фінансові труднощі та положення підпункту 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Водночас контролюючий орган визнав такі пояснення необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами. У зв`язку з цим, у акті перевірки зроблено висновок про те, що дії Товариства щодо ненарахування та несплати податку на нерухоме майно є умисними, оскільки, на думку контролюючого органу, платник податків мав можливість дотриматися вимог податкового законодавства, однак не вжив достатніх заходів для їх виконання, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

На підставі викладених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00615310706 від 30.10.2024 року, яким ТОВ «Ретто, ЛТД» визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 343 515,06 грн., з яких 274 812,05 грн. - за основним податковим зобов`язанням та 68 703,01 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Згідно зі статтею 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 266.7.5. пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу - платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжений відповідними Указами та діє по теперішній час.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу ХX ПК України підпунктом 69.22, відповідно до якого тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема: за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Водночас, відповідно до підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції що діє з 06 травня 2023 року згідно Закону № 3050-IX) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Верховний Суду у свої постанові від 25 жовтня 2025 року у справі № 200/673/25 звернув увагу на те, що редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 травня 2023 року) передбачала, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не нараховується та не сплачується, у тому числі їх частки, за об`єкти, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Тоді як редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції чинній з 06 травня 2023 року) передбачає звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій.

За таких обставин, вирішальне значення для правильного застосування цієї норми має її редакція у відповідний період.

У даній справі нерухоме майно належне позивачу розміщене у Харківській міській територіальній громаді.

Так, відповідно до пункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Постанова № 1364) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Постановою № 1364 затверджено форму Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, яка складається з двох розділів: І. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії та ІІ. Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. В свою чергу перший розділ має два підрозділи: Території можливих бойових дій та Території активних бойових дій.

Постановою № 1364 також передбачено, що безпосередньо перелік територій затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за цією формою. У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

При цьому, території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

В свою чергу Мінреінтеграції наказом від 22.12.2022 р. № 309 затвердила зазначений перелік (далі - Перелік № 309).

Харківська міська територіальна громада (код території UA63120270000028556) включена до підрозділу «Території можливих бойових дій», який є невід`ємною частиною розділу І. «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією № 309.

У відповідності з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (із змінами), відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією І. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії, Території Можливих бойових дій, віднесено: UA63120270000028556, Харківська міська територіальна громада, дата виникнення можливих бойових дій - 24.02.2022, а згідно зміни Наказу від 11.07.2023 № - 15.09.2022 року.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією Харківська міська територіальна громада не відноситься до територій на яких ведуться активні бойові дії, відтак ключовим питанням, яке постає у цій справі, це необхідність визначити чи підлягають звільненню від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичної особи у власності, на яких знаходяться об`єкти нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії з урахуванням положень підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (з урахуванням усіх редакції цього підпункту).

Після внесення змін до Податкового кодексу України в частині доповнення цього Кодексу підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» позивач звільняється за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Проте, внесення змін в підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Законом від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року зобов`язує позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти нежитлової нерухомості, як особу у власності якої є нерухоме майно, що розташоване на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, тобто фактично позивач зобов`язаний сплатити податок від сплати якого раніше звільнявся.

Верховний Суд у постанові від 25 жовтня 2025 року у справі № 200/673/25 акцентував увагу на тому, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, має застосовуватись до правовідносин, що виникли після 06 травня 2023 року.

Суд наголосив на тому, що досліджені у цій справі обидві редакції підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» не суперечать одна одній, а розповсюджують свою дію у часі на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке знаходиться на територіях, визначених у вказаному пункті в залежності від дати отримання відповідно статусу - до 06 травня 2023 року - території, на яких ведуться (велися) бойові дії, після 06 травня 2023 року - території активних бойових дій. Ці території не обов`язково співпадали (співпадають) за площею та місцем розташування об`єктів стосовно яких надається пільга.

У контексті спірних правовідносин це означає, що при визначенні податкових зобов`язань ТОВ «Ретто, ЛТД» за 2023 рік контролюючий орган був зобов`язаний чітко розмежувати правове регулювання, яке діяло у період з 01.01.2023 до 05.05.2023, та правове регулювання, чинне з 06.05.2023.

Такий обов`язок прямо випливає як із приписів податкового законодавства, так і з правової позиції Верховного Суду щодо необхідності застосування норми права саме у тій редакції, яка діяла на момент виникнення відповідних правовідносин.

Натомість, як вбачається зі змісту Акту перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган здійснив донарахування податку на нерухоме майно за весь 2023 рік як за єдиний податковий період, визначивши суму заниження у розмірі 217 255,54 грн без будь-якого розподілу за вказаними часовими межами, без виокремлення періоду до 06.05.2023 та періоду після цієї дати, а також без наведення окремого правового та розрахункового обґрунтування щодо кожного з таких періодів.

Такий підхід свідчить про те, що контролюючий орган фактично проігнорував зміну нормативного регулювання, яка мала місце протягом 2023 року, та не врахував її вплив на обсяг податкового обов`язку позивача.

Отже, контролюючий орган фактично застосував положення підпункту 69.22 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 06.05.2023 року, до правовідносин, які виникли до цієї дати, що є прямим порушенням принципу незворотності дії закону в часі та суперечить наведеній правовій позиції Верховного Суду.

Зазначене свідчить про надання новій редакції закону ретроспективної дії, яка прямо не передбачена ані самим Законом України № 3050-ІХ, ані іншими положеннями Податкового кодексу України, що є неприпустимим у сфері публічно-правових, зокрема податкових, відносин.

Крім того, з урахуванням того, що Харківська міська територіальна громада була включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, що прямо встановлено нормативними актами Кабінету Міністрів України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, контролюючий орган був зобов`язаний надати належну правову оцінку статусу відповідної території у кожному окремому періоді 2023 року та співвіднести його з редакцією підпункту 69.22 Податкового кодексу України, чинною на той момент.

Проте, такого аналізу проведено не було, що свідчить про формальний характер проведеної перевірки, неповноту встановлення обставин справи та необґрунтованість зроблених висновків.

За наведених обставин, висновок контролюючого органу про заниження ТОВ «Ретто, ЛТД» податку на нерухоме майно за весь 2023 рік не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, є передчасним та юридично неспроможним, оскільки зроблений без урахування дії норми права у часі та без належного аналізу фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 00615310706 від 30.10.2024 року в частині визначення податкових зобов`язань за 2023 рік є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, із неправильним застосуванням підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, без урахування його редакції у відповідний період та всупереч правовій позиції Верховного Суду щодо дії норми права у часі, а відтак підлягає скасуванню в частині визначення податкових зобов`язань за 2023 рік.

Щодо нарахування грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за період січень-березень 2024 року суд погоджується з висновками контролюючого органу про заниження позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за січень - березень 2024 року 57 556,51 грн.

Отже, в іншій частині податкове повідомлення-рішення № 00615310706 від 30.10.2024 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми «Р» №00615270706 від 30.10.2024 року.

Як встановлено судом, в Акті перевірки контролюючий орган виснував про порушення ТОВ «Ретто, ЛТД» вимог податкового законодавства в частині повноти декларування та своєчасності сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Як зазначено в Акті перевірки, за період з 01.01.2018 року до 16.09.2024 року ТОВ «Ретто, ЛТД» користувалося на умовах оренди двома земельними ділянками, а саме: земельною ділянкою площею 0,2186 га за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, земельна ділянка 61, кадастровий номер 6310138500:07:023:0003, та земельною ділянкою площею 0,0675 га за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 7/2, кадастровий номер 6310138500:07:003:0040.

Контролюючий орган послався на дані державних реєстрів, договори оренди землі, додаткові угоди до них, а також витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

За висновками Акту перевірки, ТОВ «Ретто, ЛТД» подавало розрахунки суми орендної плати за землю до контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок. При цьому за 2022 рік Товариством поданий уточнюючий розрахунок із коригуванням за період з березня по грудень 2022 року у зв`язку із застосуванням положень підпункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Разом із тим, контролюючий орган виснував, що Товариством не нараховано орендну плату за землю за 2023 рік та за січеньберезень 2024 року, хоча, на думку відповідача, обов`язок зі сплати такої плати у позивача існував.

Так, за висновком Акта перевірки, щодо земельної ділянки площею 675 кв.м сума орендної плати за 2023 рік мала становити 393 756,93 грн, а щодо земельної ділянки площею 2186 кв.м - 291 151,59 грн. Отже, загальна сума орендної плати за землю за 2023 рік, на думку контролюючого органу, складала 684 908,52 грн.

Щодо січняберезня 2024 року, відповідач зазначив, що сума орендної плати за земельну ділянку площею 675 кв.м мала становити 103 459,64 грн, а за земельну ділянку площею 2186 кв.м 76 499,99 грн. Відтак, за висновком контролюючого органу, загальна сума орендної плати за землю за січеньберезень 2024 року складала 179 959,63 грн.

Отже, в Акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «Ретто, ЛТД» підпункту 269.1.1.2 пункту 269.1.1 статті 269, пункту 288.1, пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, з урахуванням підпункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що, на думку контролюючого органу, призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 864 868,15 грн, у тому числі: за 2023 рік - 684 908,52 грн, за січеньберезень 2024 року - 179 959,63 грн.

В обґрунтування своїх висновків контролюючий орган послався на положення Податкового кодексу України щодо правової природи орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, порядку її нарахування, значення договору оренди як підстави для визначення податкового обов`язку, а також на положення щодо індексації нормативної грошової оцінки земель.

Крім того, за змістом Акту перевірки, відповідач виходив із того, що у 2022 році орендна плата за відповідні земельні ділянки правомірно нараховувалася на рівні 0 %, однак за 2023 рік та за січеньберезень 2024 року підстав для ненарахування орендної плати не існувало, а пільга у розмірі 100 % застосовувалася лише починаючи з 01.04.2024 року.

В Акті перевірки також зазначено, що на запит контролюючого органу від 17.09.2024 року ТОВ «Ретто, ЛТД» надало письмові пояснення, в яких послалося на обставини воєнного стану, ведення бойових дій у місті Харкові, відсутність орендарів, фінансові труднощі, а також на положення підпункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, вважаючи, що суми орендної плати за земельні ділянки за 2023 2024 роки становлять 0,00 грн.

Однак контролюючий орган визнав такі пояснення необґрунтованими та зазначив, що до перевірки Товариством не надано документів, які, на думку відповідача, могли б свідчити про відсутність наміру посадових осіб підприємства вчиняти дії, спрямовані на ненарахування та несплату орендної плати за землю за 2023 рік та січеньберезень 2024 року.

Відповідач також послався на положення пункту 109.1 статті 109 та пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України і зазначив, що перевіркою не встановлено, а платником податків не надано документів, які б свідчили про відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

На підставі викладених у Акті перевірки висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00615270706 від 30.10.2024 року, яким ТОВ «Ретто, ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1 081 085,19 грн, з яких 864 868,15 грн - за податковими зобов`язаннями та 216 217,04 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.73. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Перелік платників плати за землю, об`єкт оподаткування платою за землю, база оподаткування, пільги із сплати плати за землю, ставка плати за землю, податковий період, порядок обчислення плати за землю, порядок обчислення плати за землю в разі набуття права користування земельною ділянкою, порядок сплати плати за землю, строки сплати плати за землю регулюються статтями 269-289 ПК України.

Судом установлено, що ТОВ "Ретто, ЛТД є платником орендної плати за землю, що не оскаржується сторонами.

Також, судом установлено, що в даній справі спірним є питання правомірності нарахування ГУ ДПС у Харківській області плати за землю за 2023 рік на підставі приписів пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, у редакції Закону від 11.04.2023 № 3050-IX.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений відповідними указами Президента України та продовжує діяти по теперішній час.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року (далі Закон № 2120-ІХ) доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022.

Отже, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній у січні-травні 2023 року) встановлено пільгу на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначено судом вище, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у якому станом на 27.12.2022 перебувала Харківська міська територіальна громада. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

Пунктом 1 даної постанови встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, у якому зазначено, зокрема, що з 15.09.2022 (кінцева на день складання акту перевірки не встановлена) вся територія Харківської міської територіальної громади відносилася до території можливих бойових дій.

11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон № 3050-IX, який набрав чинності 06.05.2023, яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в наступній редакції: «За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території».

Отже, до 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК) пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачав, що в період воєнного стану землекористувачі звільняються від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Разом з тим, з 06.05.2023 змінено редакцію вищенаведеної норми, шляхом зазначення, що з 01.01.2023 пільга щодо сплати орендної плати за землю надається користувачам земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відтак, з моменту набуття чинності Законом № 2120-ІХ, Товариство набуло право на застосування податкової пільги щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, які розташовані в зоні бойових дій, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема у період з 01.01.2023 до 06.05.2023.

При цьому, 11.04.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України №3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023), яким скасовано пільгу по сплаті орендної плати, щодо територій, які віднесені до можливих бойових дій.

Так, податкове зобов`язання визначено за період, у якому не були чинними положення Закону України № 3050-ІХ, а саме за період січень-травень 2023 року, що суперечить нормам статті 58 Конституції України.

Однак, у даному випадку застосування податковим органом положень Закону України №3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.10.2020 у справі № 826/3694/16.

У постанові від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18 Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки.

У постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у взаєминах із державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи - суб`єкта приватного права.

Більш того, необхідним є відзначити, що згідно з п. 284.2 ст. 284 ПК України у разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

З урахуванням того, що Закон України № 3050-ІХ набрав чинності 06.05.2023, пільгу по сплаті орендної плати скасовано у травні 2023, тобто, плата за землю у даному випадку мала сплачуватись починаючи з червня 2023.

Суд стверджує, що положення ПК України, застосовані податковим органом при нарахуванні під час перевірки податкового зобов`язання за період січень-травень 2023 не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що виникли до набрання ними чинності, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.

Окремо, слід зауважити, що Законом від 11.04.2023 № 3050-IX не надавалася приписам нової редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ретроактивної дії.

Отже, застосування ГУ ДПС у Харківській області редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка набрала чинності з 06.05.2023, починаючи з 01.01.2023 не відповідає принципу lex retro non agit, та суперечить приписам ст. 58 Конституції України

З урахуванням наведеного, суд вважає, що до спірних правовідносини стосовно сплати орендної плати за період січень-травень 2023 необхідно застосовувати положення, чинного на час їх виникнення та існування, пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким встановлена пільга щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, які розташовані на територіях, на яких, зокрема, велися бойові дії, а не норми цього пункту в редакції, чинній з 06.05.2023 та на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. При цьому, що застосування ГУ ДПС у Харківській області приписів пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.

У рішенні ЄСПЛ від 20.01.2012 у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).

За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43).

За наведених обставин, висновок контролюючого органу про заниження ТОВ «Ретто, ЛТД» орендної плати за землю за весь 2023 рік не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, є передчасним та неправомірним, оскільки зроблений без урахування дії норми права у часі та без належного аналізу фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00615270706 від 30.10.2024 року в частині визначення податкових зобов`язань за 2023 рік є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, із неправильним застосуванням підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, без урахування його редакції у відповідний період та всупереч дії норми права у часі, а відтак підлягає скасуванню в частині визначення податкових зобов`язань за 2023 рік.

Щодо нарахування грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за період січень-березень 2024 року, суд погоджується з висновками контролюючого органу про заниження позивачем орендної плати за землю за 2024 рік (січень - березень).

Отже, в іншій частині податкове повідомлення-рішення № 00615270706 від 30.10.2024 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми «ПС» №00615260906 від 30.10.2024 року.

Як встановлено судом, в Акті перевірки контролюючий орган виснував про порушення ТОВ «Ретто, ЛТД» вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України та підпунктів 8.4, 8.5 пункту 8 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у зв`язку з неподанням повідомлень за формою № 20-ОПП щодо об`єктів оподаткування та змін відомостей про такі об`єкти.

Як зазначено в Акті перевірки, ТОВ «Ретто, ЛТД» 23.12.2011 року подало до податкових органів повідомлення за формою № 20-ОПП щодо наявності двох об`єктів оподаткування за адресами: проспект Маршала Жукова, буд. 7/2 та проспект Косіора, буд. 61. Разом з тим, за твердженням контролюючого органу, відповідно до первинних документів, наданих до перевірки, встановлено, що у періоді, який охоплювався перевіркою, а саме з 01.01.2018 року до 16.09.2024 року, ТОВ «Ретто, ЛТД» здійснювало фінансово-господарську діяльність з надання в оренду власного нерухомого майна.

Разом із цим, в Акті перевірки наведено висновок про те, що протягом зазначеного періоду Товариством було укладено численні договори оренди нежитлових приміщень за адресами: м. Харків, проспект Маршала Жукова, буд. 7/2, м. Харків, проспект Косіора, буд. 61, а в подальшому - м. Харків, проспект Олександрівський, буд. 61 та м. Харків, проспект Петра Григоренка, буд. 7/2.

Контролюючий орган в Акті перевірки навів перелік укладених договори оренди з юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, а також іншими фізичними особами, починаючи з 31.08.2018 року і до 31.01.2024 року, які, на переконання відповідача, підтверджують використання позивачем власного нерухомого майна шляхом передачі його в оренду третім особам.

На підставі викладених обставин та посилаючись на положення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, а також приписи підпунктів 8.1 8.5 пункту 8 розділу VIII Порядку № 1588, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Ретто, ЛТД» не подало до органу ДПС повідомлення за формою № 20-ОПП щодо вищевказаних об`єктів у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме у разі зміни виду права або стану об`єкта оподаткування, за що пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України передбачено відповідальність.

Саме на підставі наведених висновків, викладених в Акті перевірки, Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 00615260906 від 30.10.2024 року, яким до ТОВ «Ретто, ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54 060,00 грн за неповідомлення контролюючого органу про об`єкти оподаткування та/або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, шляхом неподання повідомлень за формою № 20-ОПП.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Згідно з підпунктами 8.1 8.5 пункту 8 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку про всі об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття, а також у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, зокрема зміни виду права або стану об`єкта.

Системний аналіз наведених норм права у їх взаємозв`язку свідчить про те, що обов`язок платника податків щодо подання повідомлення за формою № 20-ОПП виникає виключно у разі виникнення нових об`єктів оподаткування або зміни відомостей про такі об`єкти, які мають істотне значення для їх ідентифікації як об`єктів оподаткування, а саме: типу об`єкта, його найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ «Ретто, ЛТД» ще 23.12.2011 року подало повідомлення за формою № 20-ОПП щодо об`єктів нерухомого майна за адресами: проспект Маршала Жукова, буд. 7/2 та проспект Косіора, буд. 61, тобто належним чином повідомило контролюючий орган про існування відповідних об`єктів оподаткування.

При цьому, всі подальші обставини, на які посилається контролюючий орган, зокрема, укладення Товариством договорів оренди нежитлових приміщень, не свідчать про виникнення нових об`єктів оподаткування або зміну їх ідентифікаційних характеристик у розумінні пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України та підпунктів 8.4, 8.5 Порядку № 1588.

Сам по собі факт передачі об`єкта нерухомого майна в оренду не змінює ні місцезнаходження такого об`єкта, ні його типу, ні його фізичних характеристик, а також не створює нового об`єкта оподаткування, оскільки об`єктом оподаткування у даному випадку залишається той самий об`єкт нерухомого майна, щодо якого контролюючий орган вже був належним чином повідомлений.

Більше того, зміна правового режиму використання майна (зокрема передача його в оренду) не є тотожною зміні виду права на об`єкт оподаткування у розумінні підпункту 8.5 пункту 8 розділу VIII Порядку № 1588, оскільки право власності на об`єкт нерухомого майна у позивача не змінювалося, а саме воно є визначальним для виникнення податкового обов`язку щодо податку на нерухоме майно.

Отже, висновок контролюючого органу про наявність у ТОВ «Ретто, ЛТД» обов`язку подавати нові повідомлення за формою № 20-ОПП, у зв`язку з укладенням договорів оренди ґрунтується на неправильному тлумаченні та застосуванні норм пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України та підпунктів 8.4, 8.5 Порядку № 1588.

Крім того, контролюючим органом не встановлено жодного конкретного факту створення, відкриття чи реєстрації нового об`єкта оподаткування або зміни його істотних характеристик, які б обумовлювали виникнення у позивача обов`язку подання повідомлення за формою № 20-ОПП, що свідчить про формальний характер зроблених висновків.

Відповідно до пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України відповідальність застосовується за неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі.

Отже, обов`язковою умовою притягнення до відповідальності є наявність передбаченого законом обов`язку щодо подання відповідного документа.

Оскільки у даному випадку такий обов`язок у позивача відсутній, застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.

Враховуючи наведене, суд висновує, що податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00615260906 від 30.10.2024 року є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, при неправильному застосуванні пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, підпунктів 8.4, 8.5 Порядку № 1588, пунктів 102.1 та 113.1 Податкового кодексу України, без встановлення фактичних обставин, що свідчать про наявність у позивача обов`язку подання повідомлення за формою № 20-ОПП, у зв`язку з чим підлягає скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

В даній справі відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, в зв`язку з чим суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 17744,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 12420,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-244, 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00615260906 від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00615310706 від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, в частині визначення податкових зобов`язань за 2023 рік {у тому числі, за податковими зобов`язаннями та за штрафними (фінансовими) санкціями}.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00615270706 від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, в частині визначення податкових зобов`язань за 2023 рік {у тому числі, за податковими зобов`язаннями та за штрафними (фінансовими) санкціями}.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД» (пр.Олександрівський, буд. 61, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 14099261) частину судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 12420,80 (дванадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 80 коп.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 22.09.2026 року, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко