Ухвала суду № 139984067, 23.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

. 23 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11788/26 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить:

стягнути з колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 завдану шкоду державі у розмірі 147 677,40 грн. (сто сорок сім тисяч шістсот сімдесят сім гривень 40 копійок).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України. Підставою залишення позовною заяви без руху стало відсутність сплати судового збору та вирішення питання строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем надано квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач наполягав на відсутності пропуску звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав дізнався 30.05.2026, з дати закінчення службового розслідування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11788/26 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

21.09.2026 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в зв`язку з пропуском звернення до суду. Відповідач зазначає, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 15.07.2025, оскільки саме в цей день комісією проведено перевірку постановки бойових завдань за період з 01.12.2024 по 31.03.2025.

Визначаючись з дотриманням позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зважає на таке.

За приписами частин першої та шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Строк звернення до суду 3 місяця не є спірним в даній справі та підтверджується судовою практикою, викладеною в постановах Верховного Суду від 06 грудня 2019 року по справі №825/1463/16, від 31 березня 2021 року у справі №620/3857/19, від 26 січня 2021 року у справі № 620/1720/20, від 28 січня 2021 року у справі №140/6315/20.

Визначальним моментом, з якого необхідно підліковувати строк звернення до суду, є момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Як свідчать матеріали справи, Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони України 2 територіального управління внутрішнього аудиту було проведено перевірку використання коштів та майна у сфері ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами якої було видано Аудиторський звіт від 01.08.2025 № 535/29/16.

З аудиторського звіту командуванню військової частини НОМЕР_1 стало відомо, що вході перевірки використання коштів військовою частиною НОМЕР_2 встановлено порушення вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та п.2 п.4 розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 № 260 внаслідок безпідставного включення до наказів на виплату додаткової винагороди військовослужбовців, яким бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) бойові (спеціальні) завдання не ставилися, чим допущено незаконних витрат 4-ом військовослужбовцям на загальну суму 614, 37 тисяч гривень.

Факт незаконних виплат був встановлений 01.08.2025 відповідно до аудиторського звіту № 535/29/16.

Як зазначає позивач, винні посадові особи аудитом не встановлювалися. Також не встановлювалося суми збитків завданих державі внаслідок незаконних дій кожної посадової особи окремо, внаслідок чого неможливо було визначити суму позовних вимог для подання позовної заяви до суду.

Посилаючись на військовий стан, позивач зазначив, що можливість призначити службове розслідування виявилася тільки 12.05.2026.

Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2026 року № 389 «Про призначення службового розслідування», заступником командира частини з психологічної підтримки персоналу начальником відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , було проведено службове розслідування, з метою з`ясування обставин безпідставного нарахування і виплати додаткової винагороди за дні, коли військовослужбовці не виконували бойові (спеціальні) завдання у період 01.12.2024 по 31.03.2025 а також встановлення ступеня вини посадових осіб, дії яких безпосередньо завдали державі матеріальних збитків.

Дане службове розслідування було закінчене 30.05.2026, за результатами якого видано наказ від 30.05.2026 № 612 «Про результати службового розслідування». Відповідно цим службовим розслідуванням встановлено суму збитків завданих державі неправомірними діями кожної посадової особи, в тому числі капітана ОСОБА_3 в розмірі 147 677,40 (сто сорок сім тисяч шістсот сімдесят сім гривень 40 копійок), гривень.

Таким чином, як зазначає відповідач, обізнаність позивача стосовно суми збитків завданих державі відповідачем настала саме 30.05.2026.

Надаючи вищезазначеним доводам оцінку, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" визначений порядок проведення службового розслідування.

Посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів (ч.1).

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника) (ч.2).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць (ч.3).

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом .

Розслідування може не призначатися, якщо шкоду завдано діями противника під час воєнних (бойових) дій, внаслідок ракетних (авіаційних) атак чи інших проявів збройної агресії проти України та/або у зв`язку з виконанням особами, зазначеними у частині першій статті 2 цього Закону, бойового (спеціального) завдання (ч.4).

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України (ч.5).

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності (ч.6).

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис (ч.7).

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди (ч.8).

Як було зазначено вище, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача, що підставою звернення до суду став наказ від 30.05.2026 № 612 «Про результати службового розслідування», який був винесений за результатами службового розслідування, яким встановлено суму збитків та винні особи.

Таким чином, обізнаність позивача стосовно суми збитків завданих державі відповідачем настала саме 30.05.2026.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за наявності службового розслідування перебіг строку починається з дня затвердження акта (висновку) службового розслідування, яким офіційно встановлено факт завдання збитків, їхній розмір та винну особу. Без службового розслідування (якщо факт очевидний): відлік стартує з дня, коли військове майно було перевірено й виявлено нестачу/пошкодження наприклад, у день підписання акта ревізії, інвентаризації або аудиту.

Також суд вважає необхідним зазначити, що предметом даного спору не є підстави, порядок та строки проведення службового розслідування.

З огляду на ненадання відповідачем доказів на спростування таких доводів позивача, суд вважає достатніми підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 121, 122, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова