Рішення № 139983411, 23.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 рокусправа № 380/7296/26Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, за участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ», про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, 20, м. Львів; код ЄДРПОУ 26256659) звернувся з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 45813957), за участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (місцезнаходження: вул. Ульянова, 24/9, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39689459), в якій просить суд:

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.04.2026, якою накладено штраф у сумі 5100 грн на офіс охорони культурної спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказує на безпідставність прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Позивач вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 160/21705/25 визнано протиправною відмову Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025; зобов`язано Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради надати всі документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025.

Повідомляє, що 04.02.2026 від офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про роз`яснення судового рішення, в якій останній просив надати роз`яснення, чи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в частині зобов`язання надання всіх документів та письмової інформації, запитуваних в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025, слід розуміти в контексті ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема, щодо обов`язкового відшкодування запитувачем інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів. Проте, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про роз`яснення судового рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, офіс охорони культурної спадщини звернувся з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №160/21705/25.

Однак, незважаючи на вказані вище обставини, 06.04.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батюк Мар`яною Василівною винесено постанову про накладення штрафу на офіс охорони культурної спадщини в розмірі 5100 грн.

Позивач вважає постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що винесена передчасно, без урахування того, що на момент її прийняття тривав судовий розгляд питання щодо змісту та способу виконання судового рішення у справі №160/21705/25.

Звертає також увагу, що орієнтовна вартість робіт з копіювання (у випадку надання документів окремими аркушами) становитиме 390 064,00 грн. У випадку надання для копіювання документів у вигляді зшитих та прошнурованих справ, що вимагатиме ручного сортування та окремого (не пакетного) копіювання та сканування аркушів, вартість виконання згідно розцінок складатиме 1 880 301,50 грн (розрахунки проведені станом на 2025). Отже, дії, які згідно оскаржуваних рішень, має вчинити відповідач, потребують залучення значних людських та часових ресурсів, а також вирішення питання про виділення коштів, які, згідно Бюджетного Кодексу України, не можуть належати до видатків місцевих бюджетів.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 07.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача 14.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №80286040 з виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 у справі №160/21705/25 про зобов`язання Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради надати всі документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025.

19.02.2026 державним виконавцем Батюк Мар`яною Василівною, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VІІІ», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання за вихідними № 2726. Постанова доставлена в електронний кабінет боржника того ж дня о 23:25 год (повідомлення №12173245 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету). Поштовий конверт (трекінговий номер RO 671 0567 0920) повернуто до Відділу як такий, що невручений боржнику. Згідно постанови про відкриття боржнику було надано термін 10 робочих днів для того щоб виконати рішення суду чи повідомити державного виконавця про причини невиконання такого.

Повідомляє, що 12.03.2026 виконавцем було складено акт державного виконавця яким здійснено перевірку виконання рішення суду та засвідчено факт невиконання рішення суду з поважних причин, а саме: звернення до суду, що видав виконавчий документ із заявою про роз`яснення судового рішення.

В процесі перевірки виконання рішення суду, було встановлено, що 04.02.2026, боржником подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про роз`яснення резолютивної частини рішення суду від 10.10.2025 з питань здійснення оплати, передбаченої ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачем інформації.

Листом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради від 16.03.2026 повідомлено Відділ про те, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду, однак не може виконати таке з об`єктивних причин та просить відкласти вчинення виконавчих дій до прийняття рішення за результатами розгляду судом заяви про роз`яснення рішення суду.

20.03.2026 за клопотанням боржника та у відповідності до ст. 32 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем відкладено проведення виконавчих дій на термін до 03.04.2026. Постанова доставлена до електронного кабінету ЄСІТС боржника та стягувача 20.03.2026 о 21:50 (повідомлення №12911768 та №12911743).

25.03.2026 на електронну адресу Відділу надійшла заява про накладення штрафу датована 23.03.2026, згідно якої стягувач повідомляє про невиконання рішення суду боржником станом на 23.03.2026. Також стягувач зазначив, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у задоволенні заяви Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) за номером справи №160/21705/25 було встановлено, що в Реєстрі 23.03.2026 опубліковано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026, якою відмовлено Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради в роз`ясненні судового рішення.

Окрім того, відповідно до положень ч.ч. 4, 5 статті 19 Закону №1404-VІІІ встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Постановою від 20.03.2026 про відкладення вчинення виконавчих дій виконавцем відкладено вчинення виконавчих дій до 03.04.2026 (що припало на п`ятницю останній робочий день), оскільки боржником не надано станом на 06.04.2026 (перший робочий день) жодних пояснень щодо поважності причин невиконання рішення суду, а стягувачем письмово повідомлено про невиконання рішення суду заявою про накладення штрафу від 23.03.2026, то 06.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії в порядку ст. ст. 63, 75 Закону №1404-VІІІ в розмірі 5100 грн. та роз`яснено право на оскарження процесуального документу до суду у строки визначені Законом №1404-VІІІ.

Станом на день накладення штрафу у виконавця була відсутня будь-яка інформація щодо відкриття апеляційного провадження на ухвалу від 19.03.2026, як вбачається із відомостей наданих самим позивачем така ухвала була відсутня.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу.

Від позивача 27.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги.

Ухвалою від 28.05.2026 клопотання представників відповідача та ГО «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» щодо залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено. Залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Громадську організацію «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (місцезнаходження: вул. Ульянова, 24/9, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39689459).

Від третьої особи до суду 08.06.2026 надійшли письмові пояснення, у яких зазначає, що заява про роз`яснення судового рішення за своїм змістом не є заявою про зміну способу чи порядку виконання та не спрямована на встановлення нового способу виконання. Як зазначив сам суд першої інстанції в ухвалі від 19.03.2026 у справі №160/21705/25, роз`яснення рішення є засобом усунення текстуальних недоліків резолютивної частини, а не способом її зміни. Резолютивна частина рішення від 10.10.2025 викладена однозначно і не допускає кількох варіантів тлумачення.

При цьому постанова про накладення штрафу винесена 06.04.2026, тобто після постановлення цієї ухвали. Вважає, що сам лише факт оскарження позивачем цієї ухвали в апеляційному порядку не змінює наведеного висновку. Незгода учасника справи з рішенням суду, що набрало законної сили, не може бути підставою для невиконання іншого рішення суду у тій самій справі, а реалізується виключно у спосіб, передбачений процесуальним законом, тобто шляхом апеляційного та касаційного оскарження.

Доводи позивача про необхідність здійснення значних видатків із місцевого бюджету, вартість копіювання у розмірі 390 064,00 грн або 1 880 301,50 грн та неможливість виконання рішення без оплати запитувачем фактичних витрат ґрунтуються на припущеннях і виходять за межі предмета цього спору. Зазначені розрахунки та документи не подавалися до суду першої інстанції під час розгляду справи № 160/21705/25 і не були предметом судового дослідження при ухваленні рішення від 10.10.2025.

Окремо третя особа звертає увагу, що відмова у наданні інформації через несплату витрат на копіювання взагалі неможлива за відсутності виставленого запитувачу рахунку. Стаття 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» закріплює імперативний алгоритм дій розпорядника і не передбачає можливості відмовити у наданні інформації з підстави несплати тих витрат, які ніколи не нараховувалися і не пред`являлися запитувачу. Не можна відмовити через несплату коштів, якщо вимога про таку сплату ніколи не виставлялася.

26.06.2026 від третьої особи до суду надійшли додаткові письмові пояснення, у яких зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768, документообіг, пов`язаний з укладенням, зміною та припиненням охоронного договору, здійснюється в електронній та/або паперовій формі. Після укладення або зміни охоронного договору відповідний орган охорони культурної спадщини створює в установленому порядку електронну копію паперового оригіналу охоронного договору.

Із наведеної норми випливає, що Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради зобов`язаний мати в наявності електронні копії охоронних договорів з відповідними додатками. Запитувана стягувачем інформація щонайменше в частині відомостей з охоронних договорів уже існує в електронній формі і може бути надана без витрат на друк, папір чи копіювання, на які посилається позивач.

Отже, посилання позивача на вартість копіювання паперових документів та пов`язані з нею бюджетні видатки не можуть вважатися поважною причиною невиконання рішення у справі №160/21705/25.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №160/21705/25 визнано протиправною відмову Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025; зобов`язано Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради надати всі документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025.

Вказане рішення набрало законної сили 22.01.2026.

10.02.2026 Дніпропетровський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі № 160/21705/25 про зобов`язання Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради надати всі документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025.

19.02.2026 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80286040, яку скеровано сторонам до відома та виконання.

Вказаною постановою повідомлено боржника про необхідність виконання судового рішення у справі № 160/21705/25 протягом 10 робочих днів, про що письмово повідомити державного виконавця.

Постанова доставлена в електронний кабінет боржника того ж дня 19.02.2026 о 23:25 год, що підтверджується повідомленням №12173245 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради.

11.03.2026 на адресу Відділу надійшла заява про накладення штрафу від стягувача, датована 05.03.2026, згідно якої останній повідомив, що станом на 05.03.2026 рішення суду боржником не виконано, документи запитувані у інформаційному запиті №897/25 від 02.06.2025 від боржника на офіційну електронну адресу не надходили.

Листом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради від 16.03.2026 повідомлено Відділ про те, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду, однак не може виконати таке з об`єктивних причин. Зазначено, що боржником 04.02.2026 подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про роз`яснення резолютивної частини рішення суду від 10.10.2025 з питань здійснення оплати, передбаченої ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачем інформації.

Просив відкласти вчинення виконавчих дій до прийняття рішення за результатами розгляду судом заяви про роз`яснення рішення суду у справі № 160/21705/25.

20.03.2026 за клопотанням боржника та у відповідності до ст. 32 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем відкладено проведення виконавчих дій на термін до 03.04.2026, про що прийнято постанову від 20.03.2026 ВП № 80286040. Згідно з вказаною постановою роз`яснення рішення має істотне значення для забезпечення його реального виконання.

Постанова доставлена до електронного кабінету ЄСІТС боржника та стягувача 20.03.2026 о 21:50 год, що підтверджується повідомлення №12911768 та №12911743.

25.03.2026 на електронну адресу Відділу надійшла заява про накладення штрафу датована 23.03.2026, згідно якої стягувач повідомив про невиконання рішення суду боржником станом на 23.03.2026. Також стягувач зазначив, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 160/21705/25 у задоволенні заяви Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Оскільки боржником не надано станом на 06.04.2026 (перший робочий день після 03.04.2026) жодних пояснень щодо поважності причин невиконання рішення суду, а стягувачем письмово повідомлено про невиконання рішення суду заявою про накладення штрафу від 23.03.2026, то 06.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії в порядку ст. ст. 63, 75 Закону №1404-VІІІ в розмірі 5100 грн.

Окрім того, пунктом 2 постанови про накладення штрафу повторно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, про що письмово повідомити Відділ та попереджено останнього про кримінальну відповідальність за умисне невиконання такого рішення.

Не погодившись з такою постановою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно частини 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Як встановлено судом вище, зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80286040 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 10.02.2026 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/21705/25, про зобов`язання Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради надати всі документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025.

19.02.2026 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VIII, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80286040. Вказаною постановою повідомлено боржника про необхідність виконання судового рішення у справі № 160/21705/25 протягом 10 робочих днів, про що письмово повідомити державного виконавця.

Постанова доставлена в електронний кабінет боржника того ж дня 19.02.2026 о 23:25 год, що підтверджується повідомленням №12173245 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради.

Листом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради від 16.03.2026, тобто поза мажами наданого десятиденного строку повідомлено Відділ про те, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду, однак не може виконати таке з об`єктивних причин. Зазначено, що боржником 04.02.2026 подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про роз`яснення резолютивної частини рішення суду від 10.10.2025 з питань здійснення оплати, передбаченої ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачем інформації.

Зокрема, як на основну причину невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №160/21705/25 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради посилався на те, що згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Отже, орієнтовна вартість робіт з копіювання запитуваної інформації (у випадку надання документів окремими аркушами) становитиме 390 064,00 грн. У випадку надання для копіювання документів у вигляді зшитих та прошнурованих справ, що вимагатиме ручного сортування та окремого (не пакетного) копіювання та сканування аркушів, вартість виконання згідно розцінок складатиме 1 880 301,50 грн (розрахунки проведені станом на 2025 рік).

Тому вважає, що потребує роз`яснення, чи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в частині зобов`язання надання всіх документів та письмової інформації, запитуваних в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025, слід розуміти в контексті ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема, щодо обов`язкового відшкодування запитувачем інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів.

Просив відкласти вчинення виконавчих дій до прийняття рішення за результатами розгляду судом заяви про роз`яснення рішення суду у справі № 160/21705/25.

Суд зауважує, що за клопотанням боржника та у відповідності до ст. 32 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем відкладено проведення виконавчих дій на термін до 03.04.2026, про що прийнято постанову від 20.03.2026 ВП № 80286040. Згідно з вказаною постановою роз`яснення рішення має істотне значення для забезпечення його реального виконання.

Постанова доставлена до електронного кабінету ЄСІТС боржника та стягувача 20.03.2026 о 21:50 год, що підтверджується повідомлення №12911768 та №12911743.

З матеріалів справи та відомостей ЄДРСР судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №160/21705/25 у задоволенні заяви Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Як слідує зі змісту вказаної ухвали, така набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

При цьому суд у справі №160/21705/25 дійшов висновку, що рішення у цій справі є повністю зрозумілим, із наданням відповідної оцінки всім обставинам справи, резолютивна частина рішення відповідає вимогам чинного законодавства є чіткою та зрозумілою за своїм змістом, в тому числі щодо порядку її виконання.

Так, відповідно до положень ч.ч. 4, 5 статті 19 Закону №1404-VІІІ сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Постановою від 20.03.2026 про відкладення вчинення виконавчих дій виконавцем відкладено вчинення виконавчих дій до 03.04.2026, що припало на п`ятницю (останній робочий день), оскільки боржником не надано станом на 06.04.2026 (наступний робочий день) жодних пояснень щодо поважності причин подальшого невиконання судового рішення, суд дійшов висновку про правомірність винесення державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії в порядку ст. ст. 63, 75 Закону №1404-VІІІ в розмірі 5100 грн.

При цьому суд враховує, що у заяві про відкладення вчинення виконавчих дій від 16.03.2026 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради просив відкласти вчинення виконавчих дій саме до прийняття рішення за результатами розгляду судом його заяви про роз`яснення рішення суду у справі №160/21705/25 та не зважаючи на прийняття судом рішення за результатом розгляду такої заяви ще 19.03.2026, жодним чином не повідомив виконавця щодо поважності причин подальшого невиконання судового рішення, намірів оскаржити таке рішення, не клопотав про подальше відкладення виконавчих дій до завершення апеляційного перегляду ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №160/21705/25, незважаючи на набрання нею законної сили.

Водночас, станом на дату прийняття державним виконавцем оскаржуваної у цій справі постанови про накладення штрафу від 06.04.2026, в ЄДРСР були відсутні будь-які відомості про оскарження Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №160/21705/25, апеляційне провадження відкрито лише від 27.04.2026.

З огляду на вказані обставини, суд критично оцінює аргументи позивача про те, що відповідачем передчасно винесена оскаржувана постанова, без урахування того, що на момент її прийняття тривав судовий розгляд питання щодо змісту та способу виконання судового рішення у справі №160/21705/25, адже накладення штрафу було зумовлене власне пасивною поведінкою боржника.

Більше того, щодо доводів позивача про незрозумілість судового рішення, суд звертає увагу, що в подальшому, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі №160/21705/25 апеляційну скаргу Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради - залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року - залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради заява про роз`яснення судового рішення фактично направлена на доповнення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 новими вказівками щодо порядку виконання, а саме в частині обов`язкового відшкодування запитувачам інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що не було предметом судового розгляду. Наведене свідчать про намагання відповідача отримати новий правовий висновок щодо прав та обов`язків сторін, що виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок та порушує принцип правової визначеності.

За таких обставин, суди обох інстанцій у справі №160/21705/25 дійшли висновку про зрозумілість судового рішення та необхідність його виконання Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради.

Аргументи позивача про неможливість виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №160/21705/25 без сплати Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль» витрат на копіювання суд також оцінює критично, адже як слушно зауважив представник третьої особи, відмова у наданні інформації через несплату витрат на копіювання неможлива за відсутності виставленого запитувачу рахунку.

Стаття 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» закріплює імперативний алгоритм дій розпорядника і не передбачає можливості відмовити у наданні інформації з підстави несплати тих витрат, які ніколи не нараховувалися і не пред`являлися запитувачу.

Водночас, позивачем жодним чином не підтверджено, що до моменту прийняття оскаржуваної постанови, стягувачу виставлявся будь-який рахунок на оплату за копіювання.

Більше того, суд звертає уваги, що відповідні обставини щодо необхідності сплати витрат на копіювання вже отримали свою правову оцінку в межах справи №160/21705/25.

Так, з відомостей ЄДРСР судом також встановлено, що 21 квітня 2026 року від Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення порядку виконання рішення у справі №160/21705/25 шляхом визначення, що обов`язок Офісу охорони культурної спадщини ЛМР щодо надання документів виникає після пред`явлення стягувачем (ГО «Платформа Громадський Контроль») підтвердження оплати фактичних витрат на копіювання та друк документів у розмірі, визначеному згідно з чинними тарифами.

Однак, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у справі №160/21705/25 відмовлено у задоволенні заяви Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №160/21705/25.

За змістом вказаної ухвали суд зазначив, що «відповідач до прийняття оскаржуваного рішення про відмову в наданні інформації та документів не виставляв позивачу рахунку на оплату витрат, а оскаржувана відмова від 09.06.2025 мотивована іншими підставами, не пов`язаними з відсутністю погодження позивача на здійснення оплати фактичних витрат на копіювання. Також, з наданої відповідачем відповіді на запит не вбачалося, що обсяг запитуваних позивачем документів перевищує 10 сторінок, що вимагало б від позивача сплати витрат на копіювання таких документів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», питання відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк повинно бути вирішено розпорядником під час опрацювання запиту. Якщо суб`єкт владних повноважень раніше не скористався цим правом належним чином (наприклад, неправомірно відмовив у наданні інформації взагалі, замість того щоб надіслати рахунок), то судове рішення про надання документів є безумовним. На переконання суду, за викладених обставин розпорядник інформації не може виправдовувати невиконання рішення суду на стадії його виконання відсутністю оплати».

Також в ухвалі від 08 червня 2026 року у справі №160/21705/25 суд звернув увагу про можливість боржника виконати рішення суду в альтернативний спосіб, з мінімізацією власних витрат та без необхідності встановлення порядку виконання рішення суду, зокрема зазначив, що розпорядник не позбавлений можливості відсканувати документи та надіслати їх на електронну пошту громадської організації, що також не заперечує стягувач.

Окрім цього, суд звертає увагу, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у справа №160/21705/25 задоволено заяву представника Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» - адвоката Сиромятникова Едуарда Олександровича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/21705/25. Зобов`язано Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради подати до суду у 30-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі 160/21705/25.

Ухвалою від 10 вересня 2026 року у справі №160/21705/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд, розглянувши звіт Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії встановив, що 17.06.2026 Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради прийнято наказ №58 «Про організацію заходів з виконання рішення суду», яким вирішено щотижнево надавати Громадській організації «Платформа Громадський Контроль» копії охоронних договорів зі знеособленням персональних даних. 19.06.2026 Офісом через систему «Електронний суд» подано заяву, якою суд повідомлено про вжиті організаційні заходи з виконання рішення суду. 03.07.2026 Офісом подано звіт про виконання судового рішення, згідно з яким станом на зазначену дату Офісом підготовлено та скеровано на електронну адресу Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» листи №0004-вих-93629 від 26.06.2026 (додатки на 1705 стор.) та №0004-вих-97230 від 03.07.2026 (додатки на 1471 стор.), якими надано копії близько 30 охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини. Офіс просив суд прийняти звіт, зобов`язуючись щотижнево надавати опрацьовану інформацію до її повного надання.

Такими чином встановленими судом обставинами додатково підтверджується про можливість виконання Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №160/21705/25, однак жодних дій, спрямованих на виконання такого рішення позивачем до винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу не було вчинено.

Відповідно до п. 4 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, після укладення або зміни охоронного договору відповідний орган охорони культурної спадщини створює електронну копію паперового оригіналу охоронного договору.

Отже, обов`язок мати електронні копії охоронних договорів виник в Офісу не в момент отримання інформаційного запиту чи в момент набрання судовим рішенням законної сили, а значно раніше - на момент укладення кожного окремого договору.

За таких обставин великий обсяг інформації не є фактором, що виник раптово чи потребував тривалого часу на підготовку, пошук або створення нової інформації, а отже не може розглядатися як обставина, що об`єктивно ускладнює виконання рішення.

Аналогічних висновків дійшов Дніпропетровський окружний адміністративний суд у вже згаданій вище ухвалі від 10 вересня 2026 року у справі №160/21705/25, якою також відмовлено у прийнятті звіту Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради від 22.06.2026 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №160/21705/25. Зобов`язано Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради відповідно до статті 382 КАС України в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі № 160/21705/25.

Таким чином, з наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали виконанню судового рішення у справі №160/21705/25, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають як безпідставні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, то відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна