Рішення № 139983279, 21.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8263/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі також ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій просить суд:

- визнати бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у неприйнятті командиром ВЧ НОМЕР_1 рішення про виплату ОСОБА_1 належної частки грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення) його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зник безвісти 26 грудня 2025 року в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, та не доведенні про це рішення у письмовій формі до відома заявника ОСОБА_1 , протиправною;

- зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 належної частки грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення) його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зник безвісти 26 грудня 2025 року в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, та довести про це рішення у письмовій формі до відома заявника ОСОБА_1 ;

- визнати бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у неповідомленні ОСОБА_1 при виплаті 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року належної частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зник безвісти 26 грудня 2025 року в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, про такі дані: періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення; загальна сума грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із грошового забезпечення; сума грошового забезпечення, що належить до виплати, визнати протиправною;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 повідомити ОСОБА_1 щодо виплат належної частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зник безвісти 26 грудня 2025 року в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, проведених 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року на банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» про такі дані: періоду, за який проведені кожна з цих виплат грошового забезпечення; загальні суми грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із грошового забезпечення; суми грошового забезпечення, що належить до виплати, а також повідомляти ОСОБА_1 ці дані при кожній виплаті відповідної частки грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 до дати виключення його зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач є батьком ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ). 26.12.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат, стрілець 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , зник безвісти в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, що підтверджується сповіщенням від 27.12.2025 вих. № 17435 сім`ї (близьких родичів) безвісті зниклого (полоненого) за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_3 . 05.01.2026 позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою про виплату грошового забезпечення. 08.02.2026 командиром ВЧ НОМЕР_1 на адвокатський запит від 02.02.2026 вих. № 05/26-02.02-02 в інтересах ОСОБА_1 , надано відповідь вих. № 1776/2/66, про те, що у ВЧ НОМЕР_1 проводиться погоджувальна процедура виплати батькові та матері по 25% грошового забезпечення, належного їх сину, солдату ОСОБА_2 , зокрема 14 січня 2026 року це питання на погодження передано до фінансового відділу, після чого інформація про виплати буде внесена в наказ про виплату. Зазначає, що всупереч вимогам абзацу шостого пункту 4 Порядку № 884 поєднанні з абзацом першим пункту 4 Порядку № 884 командиром ВЧ НОМЕР_1 за результатами розгляду заяви від 05.01.2026 рішення про виплату або відмову у виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення) його сина, солдата ОСОБА_2 , не прийнято і у письмовій формі не доведено до відома позивача, ні протягом 15 календарних днів з дня подання заяви від 05.01.2026, тобто в термін до 20 січня 2026 року, ні станом на дати надання відповіді від 02.02.2026 та відповіді від 08.02.2026, ні до поточної дати. У зв`язку із наведеним звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

09.05.2026 від позивача за вх. №39422 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 18.05.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

02.06.2026 від відповідача за вх. №46923 надійшов відзив на позову заяву, в якому представник відповідача пояснив, що умови та порядок виплати грошового забезпечення зниклих безвісти військовослужбовців визначено п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядком виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок №884), розділом XXX Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260), та постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2024 № 550 «Про затвердження Порядку та строків передачі військовослужбовцем оригіналу особистого розпорядження командиру військової частини, командиру/керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі». Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» цей визначає закон основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Пунктом 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) визначено чіткий перелік осіб, які мають право на виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, а саме: 1) Особи зазначені в особистому розпорядженні з визначенням розміру частки таких осіб у відсотках (абз. 2 п. 6 ст. 9 Закону №2011); 2) У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується (абз. 4 п. 6 ст. 9 Закону №2011):- дружині (чоловіку);- законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей;- дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам- батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. 3) У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону №2011, грошове забезпечення виплачується (абз. 5 п. 6 ст. 9 Закону №2011): повнолітнім дітям; рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. Згідно з абз. 9 п. 6 ст. 9 Закону №2011 у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини. Згідно з п. 3 Порядку №884, До заяви про виплату грошового забезпечення (далі- заява про виплату) додаються такі документи: копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України); копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові); копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців; копія документа, що підтверджує:- призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку);- призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;- встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам; копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців; копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців; копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення; інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі. Згідно з п. 4 Порядку №884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення. Рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам приймається на підставі: документів, визначених у пункті 3 цього Порядку; інформації, отриманої з державних реєстрів; копії особистого розпорядження на випадок полону (за наявності). Так, батьки військовослужбовця подали заяви від 05.01.2026 про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. У зв`язку з відсутністю у поданих документах інформації та документів про наявність або відсутність у військовослужбовця дружини та дітей, які теж мають право на частину грошового забезпечення, військовою частиною був направлений запит №1776/1/546 від 08.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб та народження дітей військовослужбовця. Листом №565 від 13.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 буди надані наступні витяги: про народження військовослужбовця; про відсутність актових записів про народження дітей, усиновлення та встановлення батьківства; про відсутність актових записів про укладення шлюбу військовослужбовцем; про відсутність актових записів про відсутність актових записів про смерть батьків військовослужбовця. За результатами опрацювання отриманих документів та інформації, командуванням військової частини НОМЕР_1 було прийняте рішення про виплату грошового забезпечення на користь батьків військовослужбовця: ОСОБА_1 (25%) та ОСОБА_4 (25%), тобто рівними частками, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань (п. 6 ст. 9 Закону №2011 та п. 6 Порядку №884). Факт прийняття рішення про виплату та початок виплат підтверджується витягами з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2026 №55, від 12.03.2026 №71 (додатки 4, 5) та карткою особового рахунку військовослужбовця (додаток 6) - графа «Приватбанк родичам». Факт початку виплат підтверджуються і самими позивачами в позовній заяві: «На банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти з призначенням: «Зарплата, ВЧ НОМЕР_1 . Коментар: Zarobitna plata-FIRTsAK Prtro Omelianovych», у розмірі 12.03.2026 - 5983,09 грн., 17.03.2026 - 51425,59 грн., 20.03.2026 - 25091,11 грн., 11.04.2026 - 5983,09 грн., 24.04.2026 - 25091,11 грн., що підтверджується випискою від 28.04.2026 № U5UGAER327E7EK6N АТ КБ «ПриватБанк». Первісні платежі здійснені враховуючи суми грошового забезпечення недоотриманого військовослужбовцем після моменту зникнення безвісти і до початку виплат батькам військовослужбовця, при цьому, в подальшому виплата грошового забезпечення здійснюватиметься наступним чином: 25% грошового забезпечення кожному з батьків (разом 50%) в першій половині поточного місяця за минулий; 25% додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, кожному з батьків (разом 50%) в другій половині поточного місяця за минулий. Розмір та складові щомісячного грошового забезпечення та додаткової винагороди зазначено в картці особового рахунку військовослужбовця (додаток 6), та є сталими до зміни статусу військовослужбовця або внесення змін до законодавства України. Окремо звертаємо увагу суду, що виплата грошового забезпечення здійснюється рідним військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2018 № 260. Застосування до таких правовідносин трудового законодавства некоректне, зважаючи на те, що норми спеціального законодавства, яке регулює порядок виплати І, грошового забезпечення на випадок захоплення військовослужбовця в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, а саме Закону №2011 та Постанови №884, не містять положень щодо обов`язку військової частини надавати щомісячні розшифровки щодо здійснених виплат. Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

08.06.2026 від позивача за вх. №48913 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача пояснив, що доводи відповідача фактично спрямовані на необґрунтоване звуження обсягу прав позивача та суперечать ст. ст. 8, 22 Конституції України, Закону № 5207-VI, протоколу до Конвенції від 04.11.1950, ст. 14 Конвенції від 04.11.1950, 24, ст. 1 Першого протоколу, а також правовим підходам Європейського суду з прав людини щодо неприпустимості безпідставного обмеження прав осіб лише через їх спеціальний правовий статус.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 01.09.2000.

26.12.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат, стрілець 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , зник безвісти в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, що підтверджується сповіщенням від 27.12.2025 вих. № 17435 сім`ї (близьких родичів) безвісті зниклого (полоненого) за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_3 .

05.01.2026 позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою про виплату грошового забезпечення.

08.02.2026 командиром ВЧ НОМЕР_1 на адвокатський запит від 02.02.2026 вих. № 05/26-02.02-02, надано відповідь за вих. № 1776/2/66, про те, що у ВЧ НОМЕР_1 проводиться погоджувальна процедура виплати батькові та матері по 25% грошового забезпечення, належного їх сину, солдату ОСОБА_2 , зокрема, 14.01.2026 це питання на погодження передано до фінансового відділу, після чого інформація про виплати буде внесена в наказ про виплату.

Позивач стверджує, що всупереч вимогам абз. 6 п. 4 Порядку № 884 в поєднанні з абз. 1 п. 4 Порядку № 884 командиром ВЧ НОМЕР_1 за результатами розгляду заяви від 05.01.2026 рішення про виплату або відмову у виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення) його сина, солдата ОСОБА_2 , не прийнято і у письмовій формі не доведено до відома позивача, ні протягом 15 календарних днів з дня подання заяви від 05.01.2026, тобто в термін до 20.01.2026, ні станом на дати надання відповіді від 02.02.2026 та відповіді від 08.02.2026, ні до поточної дати. Виплати, які в подальшому були здійснені на його рахунок, зокрема призначення платежів, які відображені у Банківській виписці від 24.04.2026, відповідач при виплаті ОСОБА_1 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року належної частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не дотримався, висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду про практику застосування ст. 110 КЗпПУ не врахував, позаяк не повідомляв ОСОБА_1 про такі дані: - періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення; - загальна сума грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат;- розміри і підстави відрахувань та утримань із грошового забезпечення; - сума заробітної плати, що належить до виплат. Внаслідок бездіяльності відповідача, у ОСОБА_1 відсутня повна, своєчасна та зрозуміла інформація про: період, за який проведені відповідачем 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року виплати грошового забезпечення; - загальну сума грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат; - розміри і підстави відрахувань та утримань із грошового забезпечення; - суму грошового забезпечення, що належить до виплати.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається із Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та інших нормативно-правових актів.

Частиною 6 ст. 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

- дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» зазначену вище правову норму викладено в наступній редакції: Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення."

Дані зміни до п. 6 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01.02.2025.

Відповідно до п. 2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу; надбавки; доплати;

винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;

допомоги.

Згідно з п. 8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Пунктом 3 розділу ХХХ Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, зокрема безвісно відсутніми (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок №884).

Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).

Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Згідно з п. 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов`язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.

Відповідно до п. 6 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:

- військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;

- військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Судом встановлено, що 05.01.2026 позивач, як батько військовослужбовця ОСОБА_2 , який зник безвісті, подав заяву від 05.01.2026 про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.

У зв`язку з відсутністю у поданих документах інформації та документів про наявність або відсутність у військовослужбовця дружини та дітей, які теж мають право на частину грошового забезпечення, військовою частиною був направлений запит №1776/1/546 від 08.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб та народження дітей військовослужбовця.

Листом №565 від 13.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 буди надані наступні витяги: про народження військовослужбовця; про відсутність актових записів про народження дітей, усиновлення та встановлення батьківства; про відсутність актових записів про укладення шлюбу військовослужбовцем; про відсутність актових записів про відсутність актових записів про смерть батьків військовослужбовця.

За результатами опрацювання отриманих документів та інформації, командуванням військової частини НОМЕР_1 було прийняте рішення про виплату грошового забезпечення на користь батьків військовослужбовця: ОСОБА_1 (25%) та ОСОБА_4 (25%), тобто рівними частками, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань (п. 6 ст. 9 Закону №2011 та п. 6 Порядку №884). Факт прийняття рішення про виплату та початок виплат підтверджується витягами з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2026 №55, від 12.03.2026 №71 (додатки 4, 5) та карткою особового рахунку військовослужбовця (додаток 6) - графа «Приватбанк родичам». ». Факт початку виплат підтверджуються і самими позивачами в позовній заяві: «На банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти з призначенням: «Зарплата, ВЧ НОМЕР_1 . Коментар: Zarobitna plata-FIRTsAK Prtro Omelianovych», у розмірі 12.03.2026 - 5983,09 грн., 17.03.2026 - 51425,59 грн., 20.03.2026 - 25091,11 грн., 11.04.2026 - 5983,09 грн., 24.04.2026 - 25091,11 грн., що підтверджується випискою від 28.04.2026 № U5UGAER327E7EK6N АТ КБ «ПриватБанк».

Як вбачається зі змісту п. 47 Наказу № 55 та п. п. 24, 25 Наказу № 71, то такі не є рішеннями у розумінні Порядку № 884.

Так, виходячи з приписів абз. 6 п. 4 Порядку № 884 рішення про виплату щомісячного грошового забезпечення родичу зниклого безвісті військовослужбовця за результатами розгляду його заяви про виплату, приймається командиром військової частини:- один раз з доведенням цього рішення до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання ним заяви; таке рішення командира військової частини може бути оформленим письмово як у вигляді окремого наказу, так і у вигляді листа.

Пункт 2 Порядку № 884 передбачає, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Натомість, п. 47 Наказу № 55 передбачено відновлення солдату ОСОБА_2 виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 25 % на ім`я батька ОСОБА_1 . З наведеного формулювання вбачається, що рішення прийнято щодо самого військовослужбовця ОСОБА_2 , а не щодо ОСОБА_1 , як члена сім`ї безвісно відсутнього військовослужбовця, хоча Порядок № 884 регулює не питання виплати грошового забезпечення самому військовослужбовцю, а питання виплати належних сум членам його сім`ї у зв`язку із безвісною відсутністю військовослужбовця.

Отже, п. 47 Наказу № 55 не містить чіткого та однозначного рішення про призначення виплати ОСОБА_1 , як батьку безвісно відсутнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 .

Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що формулювання «відновити виплату грошового забезпечення військовослужбовцю на ім`я батька» не передбачене ані Порядком № 884, ані іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини, оскільки грошове забезпечення військовослужбовця та виплата частки такого забезпечення членам його сім`ї є різними за своєю правовою природою правовідносинами.

Тобто рішення командира військової частини повинно містити чіткий висновок про призначення виплати грошового забезпечення саме члену сім`ї безвісно зниклого військовослужбовця; відсутнього військовослужбовця, зазначення особи, якій така виплата призначається; підстави її отримання та правовий статус отримувача.

Натомість п. 47 Наказу № 55 містить лише розпорядження щодо проведення виплат та не підтверджує належного вирішення питання про призначення виплати позивачу за результатами розгляду його заяви від 05.01.2026.

Аналогічно не підтверджує належного розгляду заяви позивача і п. п. 24, 25 Наказу № 71.

Так, п. п. 24, 25 Наказу № 71 передбачено виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення солдату ОСОБА_2 , без зазначення ОСОБА_1 як одержувача відповідних виплат.

Підставою для видання п. п. 24, 25 Наказу № 71 визначено рапорти посадової особи ВЧ НОМЕР_1 , а саме рапорти майора ОСОБА_5 від 12.03.2026 № 17694/р та № 17693/р, а не заява від 05.01.2026.

Отже, п. п. 24, 25 Наказу № 71 прийнято не за результатами розгляду заяви позивача від 05.01.2026, а на підставі внутрішніх службових документів ВЧ НОМЕР_1 .

За таких обставин п. п. 24, 25 Наказу № 71 не підтверджують факт прийняття рішення командиром ВЧ НОМЕР_1 саме за заявою від 05.01.2026 та не можуть розглядатися як доказ виконання відповідачем вимог Порядку № 884.

Не сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах і зміст п. 47 Наказу № 55 та п. п. 24, 25 Наказу № 71, виходячи із змісту п. 2 розділу І Порядку № 260 , який визначає, що включає в себе грошове забезпечення, а також, що належить до кожного з трьох складових цього грошового забезпечення, та п. 2 Порядку № 884, який визначає, які виплати зберігаються за військовослужбовцями. 1.3.1.16.

Так, в п. 47 Наказу № 55 про відновлення солдату ОСОБА_2 виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі двадцять п`ять відсотків на ім`я батька ОСОБА_1 та п. п. 24, 25 Наказу № 71 про виплату солдату ОСОБА_2 за 2026 рік матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення з приписами п. 2 розділу І Порядку № 260 , п. 2 Порядку № 884 не зазначено, що в себе включає грошове забезпечення солдата ОСОБА_2 за п. 47 Наказу № 55, оскільки п. 2 розділу І Порядку № 260 та п. 2 Порядку № 884 передбачено, що до його складу відносяться як щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, так і одноразові додаткові види грошового забезпечення, складовою яких є також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

Отже, покликання відповідача на п. 47 Наказу № 55 та п. п. 24, 25 Наказу № 71, які визначають здійснення різних видів виплат грошового забезпечення, підтверджують відсутність єдиного рішення командира ВЧ НОМЕР_1 за результатами розгляду заяви від 05.01.2026, щодо виплати позивачу грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення), належного його сину солдату ОСОБА_2 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі н.п. Гуляйполе Пологівського р-ну Запорізької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, на банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти з призначенням: «Зарплата, ВЧ НОМЕР_1 . Коментар: Zarobitna plata-FIRTsAK Ptro Omelianovych», у розмірі 12.03.2026 5983,09 грн., 17.03.2026 - 51425,59 грн., 20.03.2026 25091,11 грн., 11.04.2026 5983,09 грн., 24.04.2026 25091,11 грн., що підтверджується випискою від 24.04.2026 № M8JL6EKSNGO5S4M3 АТ КБ «ПриватБанк».

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 12.12.2025 у справі № 460/7194/24 зробив висновки про практику застосування ст. 110 Кодексу Законів про працю України у поєднанні з нормами Закону № 2011-XII , Порядку № 260, згідно з якими спеціальне законодавство не встановлює обов`язку роботодавця інформувати військовослужбовця про суму нарахованого та виплаченого грошового забезпечення з розшифруванням за видами виплат. Саме тому, з огляду на відсутність такого регулювання у спеціальних нормах, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи загального трудового законодавства, які покладають на роботодавця відповідний обов`язок, тобто положення ст. 110 КЗпП України, передбачають, що при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати; обумовлений приписами ст. 110 КЗпП України обов`язок роботодавця забезпечує працівнику визначеність у нарахованих і виплачених сумах та, у разі виникнення спірних ситуацій, сприяє своєчасному захисту його трудових прав.

Зазначений підхід узгоджується і з міжнародними стандартами. Норми національного законодавства (ст. 110 КЗпП України) повністю відповідають положенням ст. 14 Конвенції про захист заробітної плати 1949 року (№ 95) , ратифікованої Україною 04.08.1961 (далі Конвенція № 95), яка передбачає необхідність ужиття ефективних заходів для забезпечення інформування працівників у належний і зрозумілий спосіб, зокрема, (b) під час кожної виплати заробітної плати- про відомості щодо їхньої заробітної плати за відповідний період оплати праці, якщо такі відомості можуть змінюватися; у розвиток положень Конвенції № 95 Комітет експертів із застосування конвенцій та рекомендацій CEACR (МОП) сформував Рекомендацію щодо захисту заробітної плати 1949 року (№ 85) (далі Рекомендації № 85), п. 7 розділу IV якої конкретизує, що працівників слід інформувати під час кожної виплати заробітної плати про такі відомості, які стосуються відповідного періоду виплати та можуть зазнавати змін: (a) валова сума нарахованої заробітної плати; (b) усі відрахування, які були здійснені, із зазначенням підстав та їхнього розміру; (c) чиста сума заробітної плати, що підлягає виплаті;- як норми національного законодавства, так і міжнародні стандарти покладають на роботодавця чіткий обов`язок забезпечити працівникові повну, своєчасну та зрозумілу інформацію про склад, розмір і підстави нарахування та виплати заробітної плати.

Разом з тим, як це вбачається із змісту призначення платежів, здійснених відповідачем на користь позивача, які відображені у банківській виписці від 24.04.2026, відповідач при виплаті ОСОБА_1 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року належної частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 26.12.2025, вимог ст. 110 КЗпП України , п. b ст. 14 Конвенції № 95, п. 7 розділу IV Рекомендацій № 85, не дотримався, висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду про практику застосування ст. 110 КЗпП України не врахував, також не повідомляв ОСОБА_1 про такі дані: періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення; загальна сума грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із грошового забезпечення; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Поряд з цим, у постанові від 22.07.2026 у справі № 211/3391/20 Верховний Суд підкреслив, що грошове забезпечення, за загальним правилом, виплачується за рахунок асигнувань військової частини саме військовослужбовцю, який проходить військову службу. Грошове забезпечення безвісно відсутніх військовослужбовців може виплачуватися, зокрема: батькам військовослужбовця; військовослужбовцям з дня звільнення захоплених у полон або заручниками; включатися до складу спадщини.

Той факт, що держава виплачує ці кошти членам сім`ї безвісно відсутнього захисника, не змінює правової природи цих коштів як власності самого військовослужбовця.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у неприйнятті командиром ВЧ НОМЕР_1 рішення про виплату ОСОБА_1 належної частки грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення) його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, та недоведенні про це рішення у письмовій формі до відома заявника ОСОБА_1 ; зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 належної частки грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення) його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, та довести про це рішення у письмовій формі до відома заявника ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у неповідомленні ОСОБА_1 при виплаті 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року належної частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, таких даних: періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення; загальної суми грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із грошового забезпечення; суми грошового забезпечення, що належить до виплати; зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 повідомити ОСОБА_1 щодо виплат належної частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, проведених 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року на банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» такі дані: період, за який проведені кожна з цих виплат грошового забезпечення; загальні суми грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із грошового забезпечення; суми грошового забезпечення, що належить до виплати.

Щодо позовної вимоги повідомляти ОСОБА_1 ці дані при кожній виплаті відповідної частки грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 до дати виключення його зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , то така вимога задоволенню не підлягає, як передчасна. Судовому захисту підлягають лише порушені права. При цьому захист права на майбутнє законодавством не передбачений.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неприйнятті командиром військової частини НОМЕР_1 рішення про виплату ОСОБА_1 належної частки грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення) його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі населеного пункту Гуляйполе Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, та недоведенні про це рішення у письмовій формі до відома заявника ОСОБА_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) належної частки грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; одноразових додаткових видів грошового забезпечення) його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі населеного пункту Гуляйполе Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, та довести про це рішення у письмовій формі до відома заявника ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неповідомленні ОСОБА_1 при виплаті 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року належної частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі населеного пункту Гуляйполе Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, таких даних: періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення, загальної суми грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат, розмірів і підстав відрахувань та утримань із грошового забезпечення; суми грошового забезпечення, що належить до виплати.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) повідомити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) щодо виплат належної частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти 26.12.2025 в районі населеного пункту Гуляйполе Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, проведених 12, 17 та 20 березня 2026 року, а також 11 та 24 квітня 2026 року на банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» такі дані: період, за який проведені кожна з цих виплат грошового забезпечення; загальні суми грошового забезпечення з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із грошового забезпечення; суми грошового забезпечення, що належать до виплати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21.09.2026.

Суддя Потабенко В.А.