Рішення № 139983253, 22.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7551/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2026 № 913140151889 про відмову у призначенні позивачу пенсії державного службовця.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області перевести позивача з дати звернення (13.03.2026) на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3732-ХІІ «Про державну службу» та п.10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-ХІІІ «Про державну службу».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих Жидачівською міською радою про складові заробітної плати від 12.03.2026, № 20 від 12.03.2026 та від 12.03.2026 № 22 з урахуванням проведених виплат.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 15.12.2025 позивач особисто звернулась із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви позивачем долучено документи, зокрема і довідки від 15.12.2025 № 184/13-01-10-21, №185/13-01-10-21 про складові заробітної плати для державного службовця. Відповідно до Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.12.2025 № 913310112364 ОСОБА_2 відмовлено щодо переведення з пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" та в резолютивній частині рішення Пенсійним фондом зазначено: Відмовити ОСОБА_2 в проведенні перерахунку з наданими довідками про складові заробітної плати державного службовця, оскільки чинним законодавством не передбачено перерахунок пенсії за новими довідками. Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 27.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 11.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 з 20.09.1976 по 01.02.2026 працювала в органі місцевого самоврядування - Жидачівській міській раді на посадах:

з 20.09.1976 по 27.12.1989 - бухгалтер виконкому міської ради;

з 27.12.1989 по 15.07.1994 - інспектор міськвиконкому;

з 15.07.1994 по 11.01.2021 юрисконсульт;

з 11.01.2021 по 23.10.2023 головний спеціаліст юридичного відділу;

з 23.10.2023 по 01.02.2026 головний спеціаліст з питання управління персоналом.

Після звільнення з роботи (01.02.2026) позивачка звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію державного службовця.

Позивачка звернулася в Пенсійний фонд України, де її звернення було скеровано у Головне Управління Пенсійного фонду у Львівській області про проведення зустрічної перевірки щодо оплати праці та віднесення посад до відповідних категорій посад державних службовців.

Управлінням контрольно-перевірочної роботи Головного Управління Пенсійного фонду у Львівській області проведено перевірку і підтверджено, що стаж на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становить понад 20 років відповідно до листа від 05.02.2026 № 1300-1001-8/17862.

Рішенням відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області від 25.02.2026 № o/p 913140151889 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав невідповідності довідок про оплату праці вимогам додатків 4,5,6 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 823. Цим же рішенням підтверджено, що стаж роботи на посаді державного службовця складає 24 роки 8 місяців 18 днів.

Позивач повторно звернулася із заявою в Пенсійний Фонд України у Львівській області, додала довідки відповідно до постанови КМУ № 823 від 12.07.2024.

Повторний розгляд заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке прийняло рішення від 20.03.2026 № 913140151889 про відмову у призначенні пенсії державного службовця, мотивуючи це тим, що робота в міській раді не відноситься до державної служби, оскільки органи місцевого самоврядування не є органами державної влади.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII) визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, згідно з пунктом 10 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі Закон №3723-ХІІ) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.

Судом встановлено, що позивачка звернулася в Пенсійний фонд України, де її звернення було скеровано у Головне Управління Пенсійного фонду у Львівській області про проведення зустрічної перевірки щодо оплати праці та віднесення посад до відповідних категорій посад державних службовців.

Управлінням контрольно-перевірочної роботи Головного Управління Пенсійного фонду у Львівській області проведено перевірку і підтверджено, що стаж на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становить понад 20 років відповідно до листа від 05.02.2026 № 1300-1001-8/17862.

Рішенням відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області від 25.02.2026 № o/p 913140151889 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав невідповідності довідок про оплату праці вимогам додатків 4,5,6 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 823. Цим же рішенням підтверджено, що стаж роботи на посаді державного службовця складає 24 роки 8 місяців 18 днів.

Позивач повторно звернулася із заявою в Пенсійний Фонд України у Львівській області, додала довідки відповідно до постанови КМУ № 823 від 12.07.2024.

Повторний розгляд заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке прийняло рішення від 20.03.2026 № 913140151889 про відмову у призначенні пенсії державного службовця, мотивуючи це тим, що робота в міській раді не відноситься до державної служби, оскільки органи місцевого самоврядування не є органами державної влади.

В оскарженому рішенні відповідач зазначає, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, до 04.07.2001, по дату набрання чинності закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відтак, з наведеного виплаває, що позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, не зараховано період його роботи в органах місцевого самоврядування, починаючи з 05.07.2001.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VII), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Згідно із пунктом 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Наведеними положенням спростовуються твердження відповідача щодо того, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування не зараховується до стажу державної служби.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2023 у справі №1.380.2019.003855.

Відтак, зважаючи на помилковість твердження відповідача, покладеного в основу оскаржуваного рішення, таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивач належить зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001 по 01.02.2026 (дата набрання чинності Законом №889-VIII).

При цьому, слід наголосити на наявності підстав зарахування відповідних періодів роботи до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, лише до дати набрання чинності Законом №889-VIII 01.05.2016.

Відповідний висновок виклав Верховний Суд у постанові від 22.05.2025 у справі №500/1404/23, вказавши що при призначенні пенсії на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII (відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ) після 01 травня 2016 року необхідно враховувати три критерії: вік особи, страховий стаж та стаж державної служби. При цьому до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01 травня 2016 року та обрахований у відповідності до положень Порядку № 283. Водночас стаж, набутий після 01 травня 2016 року на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.

Позивач також просить суд зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, із урахуванням долучених довідок.

Щодо цього, то суд зазначає, що однією з умов призначення такої пенсії є наявність відповідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, на момент набрання чинності законом №889-VIII, а саме:

- стаж державної служби не менш як 10 років, за умови перебування особи станом на момент набрання чинності законом №889-VIII на посадах державних службовців;

- або стаж не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Оскільки загальний розмір стажу позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, буде встановлено після виконанням пенсійним органом цього рішення та зарахування до спеціального стажу позивача спірного періоду роботи, то питання призначення пенсії станом на момент розгляду є передчасним.

Належним способом захисту у спірній ситуації є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.03.2026 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов містив вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2026 № 913140151889 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період роботи в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001 по 01.05.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2026 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом безпосередньо до суду апеляційної інстанції тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29604, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10; код ЄДРПОУ 21318350).

Суддя Сидор Н.Т.