Ухвала суду № 139983064, 21.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

21 вересня 2026 року справа №380/14477/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Карп`як О.О., розглянувши у м. Львові у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ГенШтабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2),ГенШтабу Збройних Сил України (далі відповідач 3), Військової частини НОМЕР_3 (відповідач - 4), в якому просить:

- визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 навчальний центр) адреса: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 та ГенШтабу Збройних Сил України код ЄДРПОУ 22991050 військова частина НОМЕР_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_6 та Військової частини НОМЕР_3 (до якої він буде відноситися ще тільки формується) що полягає у нерозгляді рапортів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 зокрема рапорт в якому позивач просив відповідача Керуючись статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звільнити його ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 (призваного по мобілізації на особливий період під час дії воєнного стану) З військової служби за сімейними обставинами так як ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 здійснює постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Мати заявника згідно Довідки МСЕК № 363492 серія ЛВА -1 являється особою з ДРУГОЮ групою інвалідності (пожиттєво) і потребує стороннього догляду. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 ) СИН ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) яка потребує догляду. Інших рідних, які можуть здійснювати такий догляд немає;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 навчальний центр) адреса: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 та ГенШтаб Збройних Сил України код ЄДРПОУ 22991050 військова частина НОМЕР_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_6 та Військову частину НОМЕР_3 (до якої він буде відноситися ще тільки формується) належно розглянути рапорти та погодити рапорти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 зокрема рапорт в якому позивач просив відповідача Керуючись статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звільнити його ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 (призваного по мобілізації на особливий період під час дії воєнного стану) з військової служби за сімейними обставинами так як ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 здійснює постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Мати заявника згідно Довідки МСЕК № 363492 серія ЛВА -1 являється особою з ДРУГОЮ групою інвалідності (пожиттєво) і потребує стороннього догляду. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 ) СИН ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) яка потребує догляду. Інших рідних, які можуть здійснювати такий догляд немає.

Ухвалою судді від 17.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення виклику сторін.

Відповідач 3 подав на розгляд суду відзив, у якому проти позову заперечив.

Представник позивача подав відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року залучено співвідповідача Військову частину НОМЕР_3 .

Ухвалою суду від 13.08.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

21.09.2026 року представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову, у якій виклав свої вимоги у наступній редакції:

«Заборонити Відповідачам командуванню Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) ГенШтабу Збройних Сил України вчиняти будь-які дій, пов`язані з передислокацією, ПЕРЕВЕДЕННЯ направлення (відрядження) до інших військових частин БЕЗ РОЗГЛЯДУ ТА ПРИЙНЯТТЯ ЙОГО РАПОРТУ ЩОДО ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ та переміщення в зону бойових дій Позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 на військовій службі до моменту набрання законної сили рішенням у справі №380/14477/26 в провадженні Львівський окружний адміністративний суд, розглянувши у м. Львові питання про залучення співвідповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) ГенШтабу Збройних Сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Заборонити командуванню військової частини НОМЕР_3 вчиняти будь-які дій, пов`язані з передислокацією, направлення (відрядження) до інших військових частин (зокрема на дислокацію в Сумську область) до розгляду та прийняття рішення щодо рапорту про звільнення та переміщення в зону бойових дій Позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 на військовій службі до моменту набрання законної сили рішенням у справі №380/14477/26 в провадженні Львівський окружний адміністративний суд, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , ГенШтабу Збройних Сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_3 залишити ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 ) у випадку виїзду військової частини НОМЕР_9 в інший регіон (зміну місця дислокації, перебування, виїзд в іншу область) до моменту набрання законної сили рішенням у справі №380/14477/26 в провадженні Львівський окружний адміністративний суд, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , ГенШтабу Збройних Сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії».

Заявник апелює до того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії. Вказує, що стосовно позивача неодноразово вчинялися спроби відповідачів відрядити (направити) в зону проведення бойових дій.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частинами четвертою-шостою статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти таких висновків.

Під час розгляду заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Одночасно з цим заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Водночас, суд звертає увагу, що за змістом п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Відтак, на час проходження позивачем військової служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона шляхом забезпечення позову здійснювати зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю, яким безумовно є і наказ про його переміщення.

Статтею 30 Закону № 548-XIV передбачено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які вже видані та ще можуть бути видані командиром військової частини в майбутньому, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Посилання представника позивача по суті обґрунтовані можливістю настання негативних наслідків чи порушення прав позивача у майбутньому, що не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

Варто відмітити, що зупинення дії чи заборона вчиняти будь-які дії відповідно Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» та будь-яких інших законів України не входить до повноважень адміністративного суду та не може бути реалізовано в рамках розгляду заяви про забезпечення позову.

Отже, оскільки заявник наразі проходить військову службу у Збройних Силах України відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд позбавлений можливості забороняти відповідачу вчиняти дії, пов`язані з виконанням військовослужбовцем військових завдань, в тому числі забороняти йому визначати місце несення військової служби військовослужбовцем.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, відсутні передбачені ч. 1 ст. 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГенШтабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Карп`як О.О.