Ухвала суду № 139982474, 21.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

21 вересня 2026 рокуСправа № 280/5939/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянув заяву представника заявника Мар`єнко Вікторії Юріївни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, починаючи з 11 червня 2025 року, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) його пенсії за віком.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

03.06.2026 за заявою стягувача по справі №280/5939/25 видані виконавчі листи.

08.09.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника заявника Мар`єнко В.Ю., надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Зокрема заявник суду пояснює, що, попри наявність судового рішення, що набрало законної сили, та проведений перерахунок, пенсія позивачу фактично виплачувалася не в повному розмірі, а реальне отримання належних позивачу коштів було поставлене в залежність від обсягу бюджетних асигнувань - тобто на невизначений строк.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

При винесенні рішення у справі № 320/51895/25 суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного:

«Отже, за змістом наведених норм матеріального права Уряд України в межах визначених Законом №794-VII повноважень здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень органами виконавчої влади та їх керівниками, та при реалізації цих повноважень останній у своїй діяльності має керуватися Конституцією України, законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

При цьому, постанови Кабінету Міністрів України повинні відповідати законам України, оскільки постанови мають підзаконний характер, тобто приймаються на основі та на виконання законів. Це означає, що будь-який нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів повинен узгоджуватися з Конституцією, законами та чинними міжнародними договорами, які мають вищу юридичну силу.

Постанови Кабінету Міністрів видаються саме для реалізації та виконання законів, а не для їх зміни чи суперечності їм.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.12.2025 у справі №320/31536/23 […].

Суд зазначає, що хоча оскаржувана постанова № 821 формально і називається актом про «здійснення видатків», але затверджений нею Порядок прямо встановлює: переліки одержувачів виплат; обмеження (пропорційність) виплат відповідно до виділених асигнувань; перенесення невиплачених сум на наступний бюджетний період тощо.

Отже, наведені приписи по суті встановлюють додаткові умови та часові параметри для отримання соціальної виплати у належному розмірі особами, порушені права яких були захищені у судовому порядку, що зміщує баланс від обов`язкового виконання у бік виконання за бюджетною можливістю. Такий підхід суперечить конституційній нормі, за якою порядок виконання судового рішення визначається законом, і не може бути змінений підзаконним актом.

При цьому, на переконання суду, доручення Кабінету Міністрів України забезпечити визначення порядку виконання пункту 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону №4059 не свідчить про наділення його повноваженнями на визначення порядку виконання судових рішень, в яких боржниками є органи ПФУ.

Так, означеним пунктом установлено, що з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати.

Отже, цією нормою передбачено лише необхідність виокремлення в бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виконання судових рішень, однак при цьому Уряд не був уповноважений підзаконним актом створювати новий режим реалізації права особи на отримання належних пенсійних виплат за судовим рішенням, оскільки це впливає на обсяг і реальність права, яке визначається законами та гарантується Конституцією […].

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги тлумачення, наведене у вищевказаному рішенні Конституційного Суду України від 18.07.2024 №8-р(ІІ)/2024, суд дійшов висновку, що Конституцією України (частина друга статті 64) та актами, якими введено воєнний стан на всій території України і, відповідно, механізм обмеження конституційних прав і свобод в умовах воєнного стану, не визначено можливості обмеження прав і свобод, що їх гарантовано у статті 46 (право на соціальний захист) та статті 55 (право на судовий захист) Конституції України».

Відповідно до ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, з 08.06.2026 (дати набрання законної сили рішенням у справі № 320/51895/25) Порядок № 821 втратив чинність та не підлягає застосуванню.

16.06.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив:

1. Здійснювати ОСОБА_1 , виплату пенсії, перерахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року у справі №280/5939/25, щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди).

2. Виплатити нараховану на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року у справі №280/5939/25, але не виплачену суму пенсії (заборгованість) за період до 08.06.2026 у повному обсязі з тих самих загальних видатків, без віднесення її до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень, з урахуванням сум, фактично виплачених на дату розгляду цієї заяви.

3. Надати інформацію щодо того, яка сума заборгованості з виплати моєї пенсії, нарахована, але не виплачена на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року у справі №280/5939/25, обліковується в ГУ ПФУ в Запорізькій області станом на 16.06.2026 року, та в які строки планується здійснити її виплату, та надати документи (копії документів) на підтвердження зазначеної інформації.

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 24.06.2026 року повідомлено позивача про наступне:

«На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі № 280/5939/25, яке набуло законної сили 23.03.2026 (далі рішення суду), Головним управлінням нараховано доплату в розмірі 10780,01 грн. станом на сьогодні (в тому числі минула заборгованість 5672,41 грн., поточна заборгованість 5107,60 грн.), яку було включено до переліку боргів. Щодо виплати нарахованих доплат за рішенням суду повідомляємо наступне.

Фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, на виконання рішення суду забезпечується, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України.[…].

Оскільки відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, виплати будуть відновлені після правового врегулювання та за умови відповідного фінансування.

Разом з тим зазначає, що частину облікованих Головним управлінням сум пенсій за минулий час та перерахованих на виконання рішення суду в розмірі 5672,41 грн. позивачу виплачено у травні - червні 2026 року.».

З викладеного вбачається, що станом на теперішній час позивачу не виплачена сума заборгованості з виплати пенсії згідно рішення суду у справі №280/5939/25 в розмірі 39352,16 грн.

Право позивача на перерахунок та виплату пенсії встановлено не лише законом, але й судовим рішенням у справі №280/5939/25, яке набрало законної сили. Зазначені обставини не підлягають повторному доказуванню в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України.

Однак всупереч зазначеним вище законодавчим нормам та судовому рішенню, відповідач не здійснює виплату пенсії позивачу, чим грубо порушив норми чинного законодавства щодо встановлення соціальних гарантій громадян України

Просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №280/5939/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року у справі №280/5939/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року у справі №280/5939/25

Ухвалою суду від 11.00.2026 суд призначив до розгляду заяву представника заявника Мар`єнко В.Ю., про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №280/5939/25 у порядку письмового провадження.

17 вересня 2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на заяву в якій просить суд відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Так в обгрунтування відзиву на заяву пояснює, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №280/5939/25 зобов`язано здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, починаючи з 11 червня 2025 року, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) його пенсії за віком.

Рішення суду виконане відповідачем в повному обсязі.

Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії, а саме:

З 11.06.2025 здійснено індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 11370,83 грн. (середній заробіток проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (7763,17 грн.х1,4732 (1,14х1,197х1,0796) х0,99424=11370,83). Розмір пенсії з 11.06.2025 складає 11370,83х0,39583 (коефіцієнт стажу)=4500,92 грн., а з урахуванням підвищення 4713,41 грн.

Щодо здійснення виплати на виконання рішення суду у даній справі повідомляє наступне.

На виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії та нараховано доплату з 11.06.2025 по 30.09.2026 у розмірі 11940,79 грн.

На даний момент виплачено 5672,41 грн. (виплатні списки додаються).

Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. З урахуванням пункту 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення має кількісні, часові і цільові обмеження.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), нормативно-правове регулювання бюджетного процесу Пенсійного фонду здійснюється відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших законодавчих актів, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, інших нормативно-правових актів та цього Порядку.

Визначений пунктом 25 розділу Прикінцеві положення Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік та пунктом 14 розділу Прикінцеві положення Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX Про Державний бюджет України на 2026 рік (далі Закон № 4695) механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17 зазначив, що аналіз статті 19 Конституції України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Щодо виплати донарахованої на виконання рішення суду суми боргу повідомляє, що вона буде проводитися відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання).

Отже, залишок невиплачених сум боргу буде виплачуватися відповідно до бюджетного фінансування.

Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі № 280/5939/25 виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, починаючи з 11 червня 2025 року, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) його пенсії за віком.

Оскільки рішення не виконано належним чином, позивач вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказана норма кореспондується з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Суд наголошує, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024 передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

Частиною п`ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

З огляду на викладені норми права, суд зауважує, що абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника, а підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у таких справах є наявність відповідної письмової заяви заявника.

Предметом позову у справі №280/5939/25 було питання здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 , із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, починаючи з 11 червня 2025 року, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) його пенсії за віком.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та факт невиконання відповідачем рішення суду в повному обсязі, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/5939/25 є обов`язком суду у силу вимог частини першої статті 382 КАС України.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надало до суду доказів на підтвердження виконання рішення суду у справі №280/5939/25 в повному обсязі. Проте заперечив проти встановлення судового контролю в даній справі зазначив, що відповідачем було здійснено індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески. Проте, здійснення виплат на виконання рішення суду відповідачем не здійснено.

Суд зауважує, що інститут судового контрою за виконанням рішення є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб`єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні.

Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд керується наступним. Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд також звертає увагу на те, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України вправі встановити новий строк для подання звіту, а також накласти штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень (частина десята статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини третій шостій статті 382-3 КАС України, відповідно до яких у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника Мар`єнко Вікторії Юріївни про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №280/5939/25 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №280/5939/25.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з частиною шостою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя І.В. Батрак