Ухвала суду № 139981708, 22.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2026 рокуСправа №160/19132/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Врони О.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Дніпропетровської обласної державної адміністрації про роз`яснення рішення суду від 25.11.2025 у справі №160/19132/25 за позовною заявою Керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Катеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної державної адміністрації -військової адміністрації, треті особи без самостійних вимог: на стороні позивача - Міністерства культури України, на стороні відповідача Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі №160/19132/25 позовну заяву Керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Катеби Олега Анатолійовича (вул. Героїв України, буд. 7, с.Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави до Дніпропетровської обласної державної адміністрації військової адміністрації (пр. Олександра Поля, буд. 1, м. Дніпро, 49004, код ЄДРПОУ 00022467), треті особи без самостійних вимог: на стороні позивача - Міністерство культури України, на стороні відповідача Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації - військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467), яка полягає у невжитті заходів щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення - Успенська церква XVII століття, з охоронним № 040045/2, що розташована за адресою: вул. Музейна, с.Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області.

Зобов`язано Дніпропетровську обласну державну адміністрацію - військову адміністрацію вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення Успенська церква XVII століття, з охоронним № 040045/2, що розташована за адресою: вул. Музейна, с. Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року в адміністративній справі № 160/19132/25 залишено без змін.

Судове рішення набрало законної сили 14 квітня 2026.

Судом видано виконавчий лист зі строком пред`явлення до виконання до 14 квітня 2029 (включно).

Дніпропетровська обласна державна адміністрація звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення від 25.11.2025 у справі №160/19132/25.

Відповідач просить роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 160/19132/25 у частині змісту, підстав та обсягу покладеного на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію обов`язку, а саме: які конкретні юридично значущі дії покладено рішенням на відповідача та за яких умов такий обов`язок вважається виконаним.

Роз`яснити, чи покладено резолютивною частиною рішення на відповідача обов`язок

здійснити державну реєстрацію права власності в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та на підставі якого документа така реєстрація має бути проведена з урахуванням встановленої рішенням відсутності правовстановлюючих документів і того, що право власності рішенням не визнавалося.

Роз`яснити зміст рішення з урахуванням розташування об`єкта на земельній ділянці комунальної форми власності (кадастровий номер 1225682001:02:002:0002), переданій у постійне користування релігійній громаді, а саме як співвідносяться право державної власності на об`єкт, комунальний правовий режим земельної ділянки та право користування нею (стаття 120 Земельного кодексу України, стаття 377 Цивільного кодексу України) і чи не вирішує рішення питання про права землекористувача, який не був учасником справи.

Роз`яснити зміст рішення в частині, якою невжиття заходів щодо реєстрації визнано протиправною бездіяльністю, а саме: чи виникає у відповідача обов`язок державної реєстрації права державної власності на об`єкт з урахуванням того, що це право, за висновком суду, виникло на підставі законодавства, чинного до 1 січня 2013 року, є дійсним незалежно від його державної реєстрації, а реєстрація раніше виниклих прав здійснюється за заявою правоволодільця; та за яких саме умов невчинення такої реєстрації може вважатися протиправною бездіяльністю.

Роз`яснити, чи охоплює покладений рішенням обов`язок вчинення відповідачем дій, які не віднесені законом до його повноважень, зокрема з виготовлення технічної та облікової документації на об`єкт, визначення суб`єкта права державної власності та балансоутримувача, формування правовстановлюючого документа, чи обмежується він вчиненням дій, що належать до компетенції відповідача.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що резолютивна частина рішення зобов`язує відповідача вчинити дії щодо «реєстрації» права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з тим Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не оперує поняттям «реєстрація»: цей Закон визначає єдину процедуру внесення відомостей до зазначеного реєстру державну реєстрацію речових прав, тобто офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття права (пункт 1 частини першої статті 2 Закону), яка проводиться за наявності визначених статтею 27 Закону підстав.

Резолютивна частина рішення не містить висновку про визнання за державою чи за відповідачем права власності на об`єкт: суд зобов`язав вчинити дії щодо реєстрації, проте самого права власності не визнав і підстав його набуття не встановив.

Судом встановлено, що об`єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1225682001:02:005:0006 комунальної форми власності, переданій рішенням Китайгородської сільської ради від 26 жовтня 2018 року № 347-17/VII у постійне користування релігійній громаді, і що об`єкт перебуває у користуванні цієї громади. Отже, рішення зобов`язує відповідача зареєструвати право державної власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, яка перебуває не у державній, а у комунальній власності та у постійному користуванні іншої особи Державна реєстрація права власності є правомочністю, яку правоволоділець реалізує на власний розсуд; зокрема, реєстрація раніше виниклих прав здійснюється за заявою відповідних осіб. З огляду на це відповідачу не є зрозумілим зміст рішення: чи зобов`язує воно вчинити конкретну дію безумовно, чи, з урахуванням абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагає вирішити відповідне питання в межах повноважень відповідача з урахуванням наданої судом правової оцінки. Конституційний Суд України у Рішенні від 2 березня 1999 року № 2-рп/99 сформулював, що орган, який діє поза межами визначених для нього повноважень, виходить за їх межі і втручається у повноваження інших органів, чим порушує статті 6 і 19 Конституції України.

Відповідачу не є зрозумілим зміст рішення в частині, якою невжиття заходів щодо реєстрації визнано протиправною бездіяльністю: залишається нез`ясованим, чи виникає обов`язок державної реєстрації права, яке є чинним незалежно від реєстрації та реєстрація якого здійснюється за заявою правоволодільця, і за яких умов невчинення такої реєстрації може вважатися протиправною бездіяльністю.

Обласна державна адміністрація не є власником об`єкта і набуває повноважень щодо управління конкретним об`єктом не в силу свого загального статусу, а лише за наявності відповідного акта про закріплення об`єкта або визначення її суб`єктом управління. Наявність у справі листа Регіонального відділення Фонду державного майна України від 8 січня 2025 року № 10-09-00077 про відсутність об`єкта в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності підтверджує, що такого акта не існує. Відповідачу не є зрозумілим зміст рішення: чи покладає воно обов`язок, для виконання якого відповідач мав би здійснити повноваження власника та органу управління, які до його компетенції не віднесені.

Ухвалою суду від 07.09.2026 призначено заяву Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення суду у справі №160/19132/25 за позовною заявою Керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Катеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної державної адміністрації військової адміністрації, треті особи без самостійних вимог: на стороні позивача - Міністерства культури України, на стороні відповідача Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною, призначити до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2026 року о 14.20 год.

18.09.2026 від Дніпропетровської обласної прокуратури до суду надійшли заперечення на заяву про роз`яснення рішення.

Прокуратура вважає, що вимоги заявника зводяться виключно до власного тлумачення судового рішення та прояву надмірного формалізму до його читання.

Так, Дніпропетровська обласна військова адміністрація, достеменно обізнана, що порядок реєстрації права власності відбувається на підставі вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Учасники справи , повідомлені про розгляд заяви належним чином, в судове засідання з`явилися, але у зв"язку з повітрянною тривогою, судом ухвалено продовження розгляду заяви в порядку письмового провадження.

При розгляді заяви, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частинами 1, 2 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

За змістом наведених норм судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Механізм, визначений ст. 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в апеляційному порядку.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду містить обґрунтування його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Суд звертає увагу на те, що ч.2 ст. 370 КАС України встановлено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Позивач фактично просить роз`яснити спосіб виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

Однак суд не роз`яснює порядок виконання судового рішення. Така позиція узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 22.07.2020 у справі №813/6243/15.

Механізм, визначений ст.254 КАС України не може використовуватись для роз`яснення мотивації судового рішення чи порядку виконання рішення.

Слід також зазначити, що судом апеляційної інстанції залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог, резолютивна частина рішення містить чіткий зміст зобов`язального характеру із зазначенням суб`єкта щодо якого покладено зобов`язання та визначення характеру дій, що необхідно вчинити.

Суд зазначає, що виклад змісту резолютивної частини рішення суду від 25.11.2025 не дає підстав вважати, що рішення суду є нечітким або незрозумілим, натомість ініційоване заявником питання перебуває у площині виконання судового рішення, а тому подана заява не відповідає призначенню інституту роз`яснення судового рішення, що виключає можливість його роз`яснення у порядку ст. 254 КАС України.

Враховуючи те, що рішення суду від 25.11.2025 є повним, зрозумілим, форма викладення у ньому ясна і труднощів для розуміння чи виконання не викликає, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної державної адміністрації про роз`яснення рішення суду від 25.11.2025 у справі №160/19132/25 за позовною заявою Керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Катеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної державної адміністрації -військової адміністрації, треті особи без самостійних вимог: на стороні позивача - Міністерства культури України, на стороні відповідача Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона