Рішення № 139980390, 23.09.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/756/26

2/467/592/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.09.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилався на те, що 19 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9257308.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердила, що вона розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись цих правил.

31 березня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 31032026, за умовам якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 49044,69 грн., з яких: 14997 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26547,69 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафом.

В супереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 9257308 в розмірі 49044,69 грн.

Крім того, 08 вересня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8768829.

Кредитний договір укладено в електронній формі в с особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомилась з усіма його умовами.

27 січня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27012026 у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 27 січня 2026 року до договору факторингу № 27012026 від 27 січня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13314 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 810 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 3504 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умова кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором № 8768829 в розмірі 13314 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитними договорам у загальному розмірі 62358,69 грн., а також понесені судові витрати.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача - фізичної особи.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про його дату, час і місце повідомлялась належно кожного разу. Згідно позовної заяви, представник позивача просила суд розгляд справи провести за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач до суду не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказувала, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляла, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направила, причин його неявки не вказала, відзив на позов не подала, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 19 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою ІКС товариства, укладено договір № 9257308 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит к розмірі 15000 грн., строком на 360 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.

Умовами вказаного договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту та визначено розмір зниженої процентної ставки, який становить 0,01% в день, яка застосовується за умови, якщо споживач до 18 серпня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Договір також містить відомості щодо загальних витрат на дату укладення договору, орієнтовної реальної річної процентної ставки на дату укладення договору та орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення договору.

За умовами договору, сторони також дійшли згоди, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов розділу 5 договору про надання споживчого кредиту сторонами узгоджено порядок повернення кредиту та сплати процентів, який визначає порядок, строки повернення кредиту, а також черговість погашення заборгованості у разі недостатності суми платежу для виконання зобов`язання за договором.

Крім того, умовами договору передбачена відповідальність споживача у випадку невиконання та/або неналежного виконання нею зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.

Зокрема, встановлено обов`язок споживача сплатити товариству штраф у розмірі 1800 грн. на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за договором та у розмірі 450 грн., починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Підписанням цього договору споживач, серед іншого, підтвердила, що: перед укладенням цього договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту); інформація вказана в ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; вона ознайомилась з умовами правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Авентус Україна», повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Вказаний договір з додатком до нього, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та містить відомості щодо періодичності здійснення платежів та сум таких платежів, із зазначенням її складових, підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Крім того, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовно реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості позики для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти викладено у паспорті споживчого кредиту, який також підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що ОСОБА_1 при укладенні договору, у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та така прийняла умови запропонованого їй договору, шляхом його підписання.

Як вбачається з повідомлення ТОВ «Універсальна платіжні рішення», останнім на підставі договору на переказ коштів, укладеного з ТОВ «Авентус Україна», 19 липня 2025 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 здійснено переказ грошових коштів в розмірі 15000 грн.

Проте, як слідує із матеріалів справи, відповідач умов укладеного договору про надання споживчого кредиту належним чином не виконала, внаслідок чого, станом на 30 березня 2026 року, утворилась заборгованість в розмірі 49044,69 грн.

31 березня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) укладено договір факторингу № 31032026 за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з акту прийому-передачі реєстру боржників від 31 березня 2025 року за договором факторингу № 31032026 від 31 березня 2026 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 31 березня 2026 року.

Згідно витягу з реєстру боржників від 31 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 9257308 на суму 49044,69 грн., яка складається з 14997 грн. - заборгованості за основною сумою боргу; 26547,69 грн. - заборгованості за процентами; 7500 грн. - заборгованості за пенею, штрафами.

Умови договору факторингу були виконані обома сторонами про що суд робить висновок із наявних у матеріалах справи акту приймання-передачі реєстру боржників від 31 березня 2026 року до договору факторингу № 31032026 від 31 березня 2026 року та платіжної інструкції № 24003 від 03 квітня 2026 року, де призначенням платежу є плата за згідно договору факторингу № 31032026 від 31 березня 2026 року.

Тим самим суд встановив, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 9257308 від 19 липня 2025 року.

Крім того судом встановлено, що 08 вересня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8768829 за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн. строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів.

Умовами договору також встановлено, що комісія за надання кредиту становить 810 грн., яка нараховується за ставкою 27,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Крім того, умовами договору передбачена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) у розмірі 9636 грн., що нараховуються за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору.

Разом з цим, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0001 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

При цьому, нараховані проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 0 грн.

Сторони також дійшли згоди про те, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

За умовами вказаного договору, передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту (частини кредиту) згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 дні.

Позичальник, серед іншого, підтвердила, що: до укладення цього договору ознайомилась з наявними схемами кредитування, отримала у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, з інформацією передбаченою ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримала правила за посиланням на сайті ТОВ «Мілоан», проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилась з усіма їх умовами; умови договору їй зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану; отримала від товариства інформацію зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та в Законі України «Про споживче кредитування».

Вказаним договором передбачено, що цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінет позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства.

Додаток № 1 до договору про споживчий кредит містить графік платежів за вказаним договором, з зазначенням дати здійснення платежів та їх розміру.

Крім того, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти викладено у паспорті споживчого кредиту.

Вказані договір про споживчий кредит з додатком до нього та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За такого, суд дійшов висновку, про те, що при укладенні договору про споживчий кредит ОСОБА_1 , у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та така прийняла умови запропонованого їй договору, шляхом його підписання.

Згідно платіжного доручення № 161669126 від 08 вересня 2025 року ТОВ «Мілоан» на підставі договору 8768829 перерахувало грошові кошти в розмірі 3000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Судом також досліджено відомість про щоденні нарахування та погашення, складену ТОВ «Мілоан» за договором № 8768829, з якої вбачається, що відповідачем на виконання умов укладеного договору внесення грошових коштів не здійснювалось.

Крім того встановлено, що 27 січня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) укладено договір факторингу № 27012026 за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

27 січня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» підписано акт прийму-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 27012026 від 27 січня 2026 року.

Згідно витягу з реєстру боржників, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8768829 від 08 вересня 2025 року в розмірі 13314 грн.. яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 3000 грн.; заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 810 грн.; заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3504 грн.; заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в розмірі 6000 грн.

Умови договору факторингу були виконані обома сторонами про що суд робить висновок із наявних у матеріалах справи акту прийому-передачі реєстру боржників від 27 січня 2026 року та платіжної інструкції № 23758 від 30 січня 2026 року.

Тим самим суд встановив, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 8768829 від 08 вересня 2025 року.

Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Мілоан»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (фінансовою установою), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» врегульовано правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про електронну комерцію» сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку, визначеному законом або договором.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, між первісними кредиторами та відповідачем існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитних договорів, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Умовами договору про споживчий кредит, укладеного між ТОВ Мілоан» та відповідачем, визначено розмір комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), перелік послуг за які нараховуються вказані комісії, а також порядок сплати позичальником вказаних комісії.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу зазначеного вище, саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до наступного.

Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем договору про надання споживчого кредиту, а також факт укладення між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договору про споживчий кредит, факт надання відповідачу кредитних коштів, тобто факт належного виконання первісними кредиторами договірних зобов`язань щодо надання коштів кредиту у розмірі та строки, передбачені умовами договорів.

В свою чергу, відповідач у судове засідання не з`явилась, відзив на позовну заяву не подавала, будь-яких доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору суду не подала, а також своїм правом на подання доказів на підтвердження належного виконання умов кредитного договору не скористалась, розміру заборгованості не спростувала.

За такого, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитних договорів мало місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за такими договорами.

При цьому, суд перевірив правильність нарахування позивачем складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісіями, нарахованими згідно умов договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунки в цій частині вірними, позаяк, вони відповідають вимогам закону.

Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання нею умов укладених кредитних договорів та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення на його користь установленої судом заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та заборгованості за комісіями, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.

Щодо стягнення з відповідача неустойки (пені/штрафу), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентирічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договоромабо законом.

Однак, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 19 липня 2025 року та 08 вересня 2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, відповідач відповідно до вимог підпункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнена від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та неустойка (штраф, пеня) підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім того, Верховний суд у постанові Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6 зазначає, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не може розглядатись як порушення права кредитора на мирне володіння майном, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та спрямовані на захист інтересів боржника в умовах воєнного стану.

За такого, позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2085,99 грн. судового збору, що становить 78,35 відсотків.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - адовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 9257308 про надання споживчого кредиту від 19 липня 2025 року в розмірі 41544,69 грн. та договором про споживчий кредит № 8768829 від 08 вересня 2025 року в розмірі 7314 грн., що разом становить 48858 (сорок вісім тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2085 (дві тисячі вісімдесят п`ять) грн. 99 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца