Рішення № 139979328, 22.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"22" вересня 2026 р. Справа № 924/481/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали клопотання ТОВ "Елмет" м. Суми (вх.№05-08/3365/26 від 14.09.2026) про розподіл судових витрат у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" м. Київ, в особі Хмельницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмет" м. Суми

про стягнення 226600,08грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмет" м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" м. Київ, в особі Хмельницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" м. Хмельницький

про застосування наслідків нікчемності правочину - пункту 6.2 Договору про закупівлю за № ХмлФ/26/1-Р-ТД-37094/25 від 03.09.2025

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.09.2026 у справі №924/481/26 (суддя В.О. Кочергіна) первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" м. Київ, в особі Хмельницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмет" м. Суми про стягнення 59701,08грн пені, 166899,00грн штрафу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Елмет" на користь ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Хмельницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" 83449,50грн штрафу, 2002,79грн витрат по оплаті судового збору. У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмет" м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" м. Київ, в особі Хмельницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" м. Хмельницький про застосування наслідків нікчемності правочину - пункту 6.2 Договору про закупівлю за №ХмлФ/26/1-Р-ТД-37094/25 від 03.09.2025 відмовлено.

07.09.2026 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

14.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання (вх.№05-08/3365/26) (сформована в системі електронний суд 11.09.2026) про розподіл судових витрат, а саме про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Хмельницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" витрат на професійну правничу допомоги (послуг адвоката з надання правової допомоги) щодо розгляду даної справи у Господарському суді Хмельницької області пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 25280,00грн. До заяви долучено докази, в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

16.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові заперечення на клопотання про розподіл судових витрат (вх.№05-22/7755/26). В запереченнях зазначає про те, що суд враховує, що у відзиві і зустрічній позовній заяві позивач на підставі п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, які складаються з судового збору та витрат на оплату правової допомоги. Також ТОВ "Елмет" сформовано заяву про те, що докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть подані до ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, представник відповідача до закінчення судових дебатів у судовому засіданні 07 вересня 2026 року, не зробив усної чи письмової заяви про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, (1) заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та (2) повідомити про надання відповідних доказів у визначені ГПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог частини восьмої статті 129 ГПК України , статті 221 (постанова Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 906/145/24).

Щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/чи подання доказів, зазначає, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Оскільки відповідачем не було дотримано цієї обов`язкової процесуальної умови та не зроблено відповідної заяви про намір подати докази понесення судових витрат у встановленому законом порядку до закінчення судових дебатів, клопотання та додані до нього докази від 11.09.2026 подані з порушенням імперативних вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим підлягають залишенню без розгляду або відмові у задоволенні. 2. Щодо безпідставності розподілу витрат у разі відмови у стягненні пені та зменшення штрафу судом

У клопотанні відповідач зазначає, що оскільки судом було відмовлено у стягненні пені в розмірі 59701,08грн, а суму штрафу зменшено на 50%, тобто з відповідача стягнуто лише 36,8% від загальної суми позовних вимог, а отже останній має право на відшкодування 63,2% витрат на правничу допомогу. Зменшення розміру неустойки (штрафу/пені) за клопотанням сторони або з ініціативи суду на підставі ст. 551 ЦК України є реалізацією дискреційних повноважень суду, а не наслідком необґрунтованості заявленого Позивачем позову. У разі коли суд зменшує розмір неустойки, це не означає, що позовні вимоги у зменшеній частині є необґрунтованими. Відтак, зменшення судом розміру штрафних санкцій не є підставою для покладення на позивача судових витрат у відповідній пропорції в частині зменшених судом вимог. Таким чином, розрахунок відповідача щодо стягнення 63,2% судових витрат є необґрунтованим, оскільки часткове неприйняття судом суми штрафних санкцій відбулося через застосування механізму зменшення неустойки, а не через відсутність порушення з боку Відповідача.

Як вбачається з доданого заявником Акта приймання-передачі наданих послуг №1 перелік послуг містить загальне формулювання завдань без зазначення часу, витраченого на виконання кожної окремої процесуальної дії (підготовка відзиву, підготовки зустрічного позову, підготовка заперечень на відповідь на відзив за первісним позовом, підготовка клопотання про долучення доказу, підготовка заяви про зменшення неустойки тощо). Крім того, справа № 924/481/26 є стандартною категорією господарських спорів про стягнення заборгованості/штрафних санкцій за договором, не потребувала вивчення великого обсягу складної судової практики чи залучення експертів.

На підставі наведеного, представник первісного позивача просить суд відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмет" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у повному обсязі.

Вирішуючи клопотання ТОВ "Елмет" м. Суми (вх.№05-08/3365/26 від 14.09.2026) про розподіл судових витрат, судом враховується таке.

За змістом ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною першою ст. 221 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Судом враховується, що у відзиві на позов (вх.№05-22/4383/26 від 26.05.2026) і зустрічній позовній заяві (вх.№05-08/1781/26 від 25.05.2026) ТзОВ "Елмет", на підставі п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, які складаються з судового збору та витрат на оплату правової допомоги. Також ТзОВ "Елмет" сформовано заяву про те, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані у строки визначені ч.8 ст.129 ГПК України.

Зважаючи на викладене, доводи ТзОВ "Газорозподільні мережі України" щодо відсутності заяви від ТзОВ "Елмет" про надання доказів понесення витрат на правничу допомогу після прийняття рішення спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25280,00грн представником первісного відповідача надано до суду: договір про надання правової допомоги від 18.05.2026; платіжні інструкції №79 від 09.09.2026 на суму 20000,00грн та №195 від 20.05.2026 на суму 20000,00грн; акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 08.09.2026; ордер серія АЕ №1507456 від 22.05.2026.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як стверджується з матеріалів справи, 18 травня 2026 року між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма ФЕЛІКС" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елмет" (замовник) укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору, замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовникові юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується своєчасно оплатити вартість послуг у розмірі, визначеному договором, та відшкодувати понесені Замовником витрати, пов`язані з наданням послуг.

Виконавець доручає здійснення дій з виконання цього Договору адвокату/адвокатам Адвокатського об`єднання "Юридична фірма ФЕЛІКС", який/які діятиме/діятимуть на підставі ордеру/ордерів.

Юридичні послуги за цим договором полягають у наданні правової допомоги в тому числі, але не виключно: консультацій, підготовці документів, звернень, скарг, адвокатських запитів, позовів, інших процесуальних документів та представництва інтересів замовника в судах всіх юрисдикцій та всіх інстанцій (надалі за текстом суди), в тому числі господарських судах у зв`язку із захистом інтересів клієнта у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" м. Київ, в особі Хмельницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" м. Хмельницький про стягнення 226600,08грн (справа 924/481/26).

Згідно з п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору, вартість послуг виконавця за договором за представлення інтересів замовника у судах кожної окремої судової інстанції складає 40000,00грн, ПДВ не передбачено.

Замовник здійснює оплату послуг шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок виконавця, наступним чином: послуги оплачуються у наступному порядку: - 50 % вартості послуг виконавця замовник повинен виплатити виконавцю упродовж 5 (п`яти) календарних днів від дати виставлення рахунку виконавцем (передоплата); - 50 % після ухвалення рішення у справі у суді 1-ї інстанції упродовж 5 (п`яти) календарних днів від дати виставлення рахунку виконавцем.

Факт надання юридичних послуг, що є предметом цього договору, підтверджується актом приймання-здачі наданих послуг. Послуги оплачуються за ті етапи, до виконання яких Виконавець вже приступив. Якщо замовник на будь-якому етапі відмовиться від подальшого надання послуг, подальші етапи, до виконання яких виконавець не приступав, замовник не оплачує.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п.7.1 договору).

Договір від 18.05.2026 підписаний електронними цифровими підписами від виконавця-керівником адвокатського об`єднання О.О. Кореневим та від замовника директором товариства В.М. Чебаненко та скріплений електронними печатками.

Згідно наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 08.09.2026 адвокатським об`єднанням "Юридична фірма ФЕЛІКС" було надано правову (правничу) допомогу на суму 40000,00грн, а саме:

- надання консультації за наданими клієнтом документами: аналіз нормативно-правової бази, що

регулює спірні правовідносини. Формування правової позиції у справі (надання усної консультації);

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву за первісним позовом (подання до суду документів);

- підготовка та подання зустрічного позову (подання до суду документів);

- підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив за первісним позовом (подання до суду

документів);

- підготовка та подання клопотання про долучення доказу (подання до суду документів);

- підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (подання до суду документів);

- підготовка та подання заяви про зменшення розміру неустойки (подання до суду документів);

- юридичний супровід судового процесу у суді першої інстанції (справа №924/481/26), зокрема: підготовка у судових засіданнях 03.06.2026, 16.06.2026, 01.07.2026, 10.08.2026, 07.09.2026 (участь у судових засіданнях).

Як судом вбачається зазначений акт містить лише загальну суму наданих послуг 40000,00грн, без визначеної вартості кожної окремо наданої послуги.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Елмет" м. Суми адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/481/26 адвокатом Гужва А.М. підтверджується договором про надання правової допомоги від 18.05.2026; платіжними інструкціями №79 від 09.09.2026 на суму 20000,00грн та №195 від 20.05.2026 на суму 20000,00грн; актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 08.09.2026; ордером серія АЕ №1507456 від 22.05.2026.

Як стверджується матеріалами справи, представником первісного відповідача адвокатом Гужвою А.М. подано до суду через систему "Електронний суд" та підписано електронним цифровим підписом заяви та клопотання по суті позовних вимог.

Крім цього, представник первісного відповідача адвокат Гужва А.М. приймав участь в підготовчих засіданнях 16.06.2026 та 01.07.2026; а також в судових засіданнях 10.08.2026 та 07.09.2026 в Господарському суді Хмельницької області (в режимі відеоконференції).

Таким чином, первісним відповідачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правничої допомоги під час розгляду справи №924/481/26 у Господарському суді Хмельницької області.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник первісного відповідача адвокат Гужва А.М. у клопотанні про розподіл судових витрат у даній справі просив суд стягнути з первісного позивача судові витрати на правничу допомогу понесені у зв`язку із розглядом справи у суді у сумі 25280,00грн.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з урахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права. Правові позиції Верховного Суду щодо співмірності судових витрат із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності викладені у постановах №909/371/18 від 25.06.2019, №916/2102/17від 20.05.2019.

Судом також враховується, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п.135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2024 у справі № 922/1964/21, п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Вирішуючи питання про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, судом враховується, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 ГПК України.

Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічні правові висновки викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Дослідивши та проаналізувавши зазначений адвокатом акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 08.09.2026 (який не містить вартості окремо наданих послуг), зважаючи на предмет, підставу позовних вимог, доказову базу наявну в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до категорії справ із незначною складністю, судова практика щодо яких є сформованою та однозначною.

Згідно поданої заяви, враховуючи визначену в попередньому орієнтовному розрахунку суму витрат на правничу допомогу в розмірі 40000грн, зважаючи на частковість задоволених первісних позовних вимог, ТзОВ "Елмет" вираховано відсоток відмовлених судом первісних позовних вимог в розмірі (100%-36,8%=63,2%) і відповідно, заявлено до відшкодування 25280,00грн витрат на правничу допомогу (пропорція 63,2%).

Враховуючи критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність їх розміру, співмірність та пропорційність, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку, що понесені та визначені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000грн., не відповідають критерію реальності таких витрат, дійсності та розумності їхнього розміру та не повинні становити надмірний тягар для іншої сторони, виходячи з обставин даної справи.

З урахуванням викладеного, на думку суду, справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених ТзОВ "Елмет" до 15000,00грн. і саме такий розмір витрат на правничу допомогу, на думку суду, відповідає критерію реальності таких витрат, їх дійсності, розумності та не буде становити надмірний тягар для іншої сторони.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що витрати ТОВ "Елмет" на правничу допомогу у сумі 15000,00грн є підтвердженими, співмірними із складністю цієї справи та відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, у зв`язку із визнанням правомірними первісних позовних вимог на суму 166899грн, що складає 73,65% від заявленої суми, підлягають відшкодуванню за рахунок первісного позивача первісному відповідачу пропорційно відмовленим позовним вимогам від правомірно заявлених (26,35%), що складає 3952,5грн витрат на правничу допомогу (26,35% від суми 10000,00грн).

Суд зазначає, що за змістом ч.9 ст.129 ГПК України, у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. У зв`язку з наведеним, судом вираховується пропорція від правомірно заявлених позовних вимог.

В решті суми витрат на правничу допомогу належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 235, 244, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання ТОВ "Елмет" м. Суми (вх.№05-08/3365/26 від 14.09.2026) про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі №924/481/26 про стягнення 25280,00грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Хмельницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (29019, м. Хмельницький, проспект Миру, 41, код ЄДРПОУ 45346590, НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", МФО 315784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елмет" (40031, м. Суми, вул. Атаманюка Романа, буд. 49А, код ЄДРПОУ 30713116) 3952,5грн (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 50 копійок) витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

У решті заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 22.09.2026.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 3 примірники:

1-до справи (в паперовому екз.),

2- позивачу (до електронного кабінету),

3-відповідачу (до електронного кабінету).