Ухвала суду № 139979197, 17.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________

УХВАЛА

про призначення судової експертизи

"17" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1528/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши

матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227); до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10; код ЄДРПОУ 42206328); про стягнення коштів у розмірі 364 369 183, 90 грнза участю представників:

позивача - Гур`янов С.Б.;

відповідача - Шемаєв В.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, про стягнення заборгованості, 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати наданих послуг з передачі електричної енергії за договором № 0099-02024 ПП від 01.01.2024, у загальному розмірі 364 369 183, 90 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/1528/26 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10 червня 2026 року об 11:30 год.

Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.

16.09.2026 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх. № 22795).

Також 16.09.2026 позивач надав до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу (вх. № 22851).

16.09.2026 відповідач звернувся до господарського суду із клопотанням про призначення у справі судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи (вх. № 22763).

У підготовчому засіданні 16.09.2026 представник позивача підтримав клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив.

Відповідь на відзив на позов, подана в порядку ст. 166 ГПК України, судом долучена до матеріалів справи.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 16.09.2026 підтримав клопотання про призначення у справі судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи, наголосив на її необхідності та просив суд задовольнити подане клопотання, зазначивши, що єдиною можливістю визначити фактичний обсяг наданих послуг позивачем та відповідно визначити базу нарахування для штрафних санкцій, а також здійснити вірний розрахунок штрафних санкцій є призначення судової експертизи у справі.

Представник позивача у підготовчому засіданні 16.09.2026 заперечував проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, з підстав, викладених у наданих до суду запереченнях (вх. № 22936). Також наполягав на задоволенні поданого клопотання про закриття провадження у справі в частині сплаченої відповідачем суми основної заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази, заслухавши пояснення присутніх представників, суд виходить з наступного.

Так, в обґрунтування поданого клопотання про призначення у справі судової ескпертизи, заявник посилається на норми Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 № 504, зокрема, щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю електричної енергії з використанням даних, отриманих з автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог нормативно-правових актів та договору між членами Оптового ринку електричної енергії України. Представником позивача стверджується, що використання інших даних при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку адміністратора комерційного обліку, що містяться в системі управління ринком ані чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, ані умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії не допускається. При цьому, представник позивач не заперечує, що через деякий час, наприклад три місяці, півроку або більше з`являються акти коригування наданих послуг. Тобто дані, які були отримані позивачем, як сертифіковані, потім коригуються.

Отже, на думку відповідача, такі дані викликають сумніви та не можуть бути на 100% вірними, а посилання представника позивача на п. 10.1 ККО щодо розгляду суперечок між двома або більше сторонами, яка виникає у зв`язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, в даному випадку недоречна виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.3 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Пунктом 4.13 розділу IV Правил передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Тільки після отримання рахунку споживачі, які не згодні з обсягами електричної енергії, зазначеними у рахунках, починають звертатись до постачальника електричної енергії, а потім до постачальника послуг комерційного обліку (ППКО). Таким чином, суперечка у часі виникає набагато пізніше, ніж надання позивачем актів наданих послуг.

Також відповідач вказує, що за твердженням позивача, надання послуг комерційного обліку здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку на конкурентних засадах, за умови реєстрації постачальника послуг комерційного обліку та реєстрації його автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) адміністратором комерційного обліку у порядку, встановленому кодексом комерційного обліку.

Натомість, у переважної більшості споживачів відсутня АСКОЕ, оскільки встановлення такої системи є обов`язковим лише для окремих категорій споживачів.

Так, для об`єкта споживача (крім багатоквартирних житлових будинків і населених пунктів) з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або середньомісячним споживанням електроенергії понад 50 тис. кВт·год (фактичним за попередні 12 місяців або планованим) передбачають встановлення ЛУЗОД; за наявності на об`єкті двох або більше точок обліку із сумарною приєднаною потужністю понад 150 кВт треба передбачати об`єднання ЛУЗОД в АСОЕ (п. 1.5.11 Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 476 від 21.07.2017).

У разі підключення електроустановок, що укомплектовані вбудованими в них вузлами обліку, які відповідають мінімальним вимогам, визначеним у пункті 5.13.1 глави 5.13 розділу V Кодексу комерційного обліку, у частині класу точності та функціональності засобів вимірювальної техніки, комерційний облік електричної енергії має здійснюватися з використанням цих вузлів обліку.

При цьому, згідно з п. 6.4 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП від 01.01.2024, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Заявник звертає увагу, що надані позивачем копії актів приймання-передачі послуги не є такими, що відображають фактичний обсяг наданої послуги, а містять віртуальні, непідтверджені документально обсяги наданої послуги на останній день місяця, що дає підстави для однозначного твердження, що визначення фактичного обсягу наданої послуги, з подальшим застосуванням в розрахунках не відбувалось, а дані, зазначені в актах приймання передачі послуги, не є достовірними та не можуть бути використані як підтверджена база нарахування штрафних санкцій за умовами договору. Це підтверджується наступним:

У відповідності до п. 5.1 гл. 5 розд. XI Кодексу системи передачі (далі - КСП), затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 визначено, що Договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі.

П. 5.5 гл. 5 розд. XI КСП визначено, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором (НКРЕКП).

П. 5.6 гл. 5 розд. XI КСП встановлює, що оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифом, який встановлюється регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет у триденний термін після затвердження його регулятором.

При цьому, обсяг послуг з передачі електричної енергії визначається:

для електропостачальників - на підставі даних щодо обсягів експорту електричної енергії та обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника, крім обсягів споживання електричної енергії споживачами, оператором системи яких є ОСП.

З цією метою використовуються дані комерційного обліку адміністратора комерційного обліку.

В той же час, п. 5.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП від 01.01.2024 визначає, що вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов`язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Пункт 9.14.1 ККО визначає, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

При цьому п. 9.14.3 ККО встановлює, що учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

Підпункт 63 п. 1.2.1 ККО визначає, що сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи ТКО після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії", функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі - ПАТ "НЕК "Укренерго", тобто на позивача.

Як вказує відповідач, згідно з фактичними обсягами спожитої електричної енергії споживачами ПрАТ "Харківенергозбут", отриманими від операторів систем розподілу та оператора системи передачі за спірні місяці, було виявлено невідповідність визначення фактичного обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії, які були зазначені позивачем в актах приймання передачі послуги.

На думку відповідача, твердження позивача про те, що ОСП правомірно нарахував і зазначив в актах та надісланих з ними рахунках вартість наданих послуг не відповідає дійсності.

Таке твердження відповідач спростовує наступним.

До фактичних обсягів послуги, самостійно визначених позивачем в актах приймання-передачі, в порушення вимог п. 5.6 КСП додатково включено обсяг передачі електричної енергії споживачам, з якими позивач уклав договір на передачу електричної енергії і які оплачують послуги з передачі безпосередньо позивачу.

Такими споживачами у спірний період були ДП "Завод "Електроважмаш" (правонаступник - Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини"), АТ "Харвест", АТ "ХАРП", ДП "ХАЗ", АТ "Автозапчастина", ТОВ "Колега", ТОВ "Ірпіс-Профіль", ТОВ "Аліса-Лайн". Таким чином, такі дії призвели до того, що позивач двічі отримував оплату за послуги з передачі електричної енергії, а після цього до відповідача ще й застосовує штрафні санкції за неіснуюче зобов`язання. При цьому правильне визначення бази нарахування штрафних санкцій є єдиною можливістю перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій. Такі дії, як вказує відповідач, призвели до того, що позивач двічі отримував оплату послуги з передачі електричної енергії, а після цього до відповідача ще й застосовує штрафні санкції за неіснуюче зобов`язання. При цьому правильне визначення бази нарахування штрафних санкцій є єдиною можливістю перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

Відповідач зазначає, що на його адресу також надходить численна кількість звернень споживачів з приводу незгоди з обсягом спожитої електричної енергії за даними АТ "Харківобленерго", як ОСР та ППКО, зокрема, за спірний період. Отже, на його думку, єдиною можливістю визначити фактичний обсяг наданих послуг позивачем та відповідно визначити базу нарахування для штрафних санкцій, а також здійснити вірний розрахунок штрафних санкцій є призначення судової експертизи у справі.

При цьому, необхідно звернути увагу на те, що Наказом Міністерства юстиції від 08.10.98 № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998р. за № 705/3145 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Як зазначає заявник, під час розгляду даної справи, на його переконання, необхідно встановити документальну обґрунтованість оформлення операції з надання послуг з передачі електричної енергії, в обсягах та на суму зазначену в актах приймання - передачі послуги за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП від 01.01.2024 за період лютий 2026 - березень 2026 року, включно.

Також, на думку відповідача, необхідно встановити, чи не відбувалось подвійне отримання позивачем грошових коштів за послуги з передачі відносно ДП "Завод "Електроважмаш", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", АТ "Харвест", АТ "ХАРП", ДП "ХАЗ", АТ "Автозапчастина", ТОВ "Колега", ТОВ "Ірпіс-Профіль", ТОВ "Аліса-Лайн" в період лютий 2026 - березень 2026 року, включно.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача та запереченням позивача, суд керується наступним.

Так, ч. 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів (ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно із положеннями ст. 1 ЗУ "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.

Згідно положень ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Зі змісту вказаної норми випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

За положеннями ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 99 ГПК України, у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ч. 4 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 99 ГПК України, основною підставою для призначення експертизи по справі є необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, за для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Суд звертає увагу на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 920/639/17, де зазначено: "Відповідно до частини першої статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам)".

Суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 99 ГПК України, основною підставою для призначення експертизи по справі є необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, за для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

У рішенні ЄСПЛ «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Згідно пункту 12 розділу 2 зазначених Науково-методичних рекомендацій, електротехнічна експертиза, як підвид інженерно-технічної експертизи, передбачена для дослідження електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми, до основних завдань якої належить встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.

Отже, вищевикладене свідчить про наявність спору щодо обсягу переданої/розподіленої електричної енергії за договором та неможливість самостійно здійснити перевірку розміру позовних вимог без залучення відповідних фахівців. Відтак, для розрахунку, який має значення при вирішенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог, необхідні додаткові спеціалізовані знання.

Суд звертає увагу на посилання відповідача стосовно аналогічної справи № 922/4631/21, де рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 року позов ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ПрАТ "Харківенергозбут" задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" - 18 277 613, 22 грн інфляційних втрат, 6 178 751, 53 грн - три проценти річних, 12 803 877, 31 грн - пені, 35 491 547, 70 грн - штрафу та 794 500, 00 грн - судового збору, де судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Проте, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) та призначив комплексну економічну та електротехнічну судову експертизу, зупинивши провадження у справі на час проведення експертизи.

Отже суд погоджується з вищезазначеним посиланням відповідача та вважає, що така позиція є обґрунтованою та стосується даної справи та може бути враховано під час постановляння судом про призначення експертизи, як і посилання на аналогічні справи № 922/5153/21, № 922/2201/23 за позовами НЕК "Укренерго" до ПрАТ "Харківенергозбут" стосовно призначення комплексних економічних та електротехнічних судових експертиз.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для призначення у даній справі судової експертизи існують всі умови, передбачені ч. 1 ст. 99 ГПК України, що є необхідним для усебічного, повного та об`єктивного розгляду даної справи та потребує призначення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи, оскільки вирішення питань стосовно правильності визначення фактичних обсягів наданих послуг з передачі електричної енергії, так як документально підтверджені фактичні обсяги наданих послуг у сторін є різними, то й суми нарахування заборгованості за надані послуги є різними, що в свою чергу унеможливлює підтвердження документально заявленого у позовних вимогах позивача розміру заборгованості за надані послуги за договором за певний період.

Отже, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин даної справи, враховуючи предмет і підстави позову, складність даної справи та її обставин в сукупності, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання відповідача та призначення у справі комплексної економічної та електротехнічної експертизи.

Враховуючи викладене відповідачем у клопотанні, суд зазначає, що самостійно не в змозі встановити вищезазначені обставини, потрібно призначити судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу у справі № 922/1528/26, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А) та на вирішення експертів поставити наступні питання:

- Чи враховані у фактичних обсягах за послуги з передачі (які є базою для нарахування штрафних санкцій) за період лютий 2026 - березень 2026 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» обсяги передачі для ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступник - Акціонерне товариство "Українські Енергетичні Машини"), АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «Іпріс-Профіль» згідно укладених з ними договорів?

- Який саме фактичний обсяг за послуги з передачі за лютий 2026 - березень 2026 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» є вірним?

- Чи вірно визначено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданої послуги з передачі електричної енергії за період лютий 2026 - березень 2026 року включно, враховуючи відповіді на вищезазначені питання?

Згідно ч. 5 ст. 100 ГПК України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відтак, суд зазначає, що особа чи особи, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, несуть відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Приймаючи до уваги призначення у справі комплексної економічної та електротехнічної експертизи, провадження по справі № 922/1528/26 слід зупинити, на підставі п. 2 ч.1 ст. 228 ГПК України.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 102 ГПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Витрати по проведенню експертизи, з огляду на положення ст. 125 ГПК України, покладаються на відповідача, як на заінтересовану сторону, що заявила клопотання про проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи у справі № 922/1528/26.

Щодо поданого позивачем клопотання про закриття провадження у справі в частині сплаченої відповідачем основної заборгованості, в якому позивач вказує, що на даний час грошове зобов`язання ПрАТ «Харківенергозбут» в частині основного боргу, що становить предмет позову у справі № 922/1528/26, фактично припинене: 9 757,14 грн первісно заявленої суми припинили існування внаслідок від`ємних коригувань, а 363 014 205, 35 грн скоригованого основного боргу погашено/врегульовано у повному обсязі, суд виходить з наступного.

Як вказує відповідач у підготовчому засіданні 16.09.2026, заперечуючи проти задоволення даного клопотання позивача, у період з лютого 2026 року по березень 2026 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виставило Товариству (відповідачу) рахунки за послуги з передачі електроенергії, на підставі яких відповідач змушений був перерахувати позивачу грошові кошти, з метою уникнення негативних наслідків, зокрема присвоєння ПрАТ «Харківенергозбут» статусів «Переддефолтний» та «Дефолтний», що унеможливило б здійснення Товариством господарської діяльності на ринку електричної енергії.

При цьому представник відповідача продовжував наголошувати, що між сторонами даного спору наявний спір щодо правомірності нарахування відповідачу зазначеної у позові суми заборгованості, що і стало підставою для звернення до суду із клопотанням про призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Відповідно до ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Як свідчать матеріали справи, наразі судом зупинено провадження у справі на підставі ст. 228 ГПК України, на час проведення судової експертизи та судом не було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо наявності або відсутності правових підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору врегульовані положеннями п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), ЯКЩО між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-040.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

Слід зазначити, що прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки відповідач не згоден з сумою нарахованої позивачем заборгованості, продовжує оспорювати суму боргу та заперечує її нарахування у повному обсязі, в даному випадку між сторонами залишились неврегульовані питання щодо предмету спору, що свідчить про відсутність у господарського суду правових підстав для закриття провадження у справі в частині сплаченої відповідачем основної заборгованості, у зв`язку з відсутністю предмету спору, до отримання висновку експертів, за результатами проведення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 20, 46, 74, 76-79, 86, 99, 100, 127, 129, 183, 222, 232, 234, 235, 255, 256, 257 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про призначення у справі судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи (вх. № 22763) - задовольнити.

Призначити у справі № 922/1528/26 судову комплексну економічну та електротехнічну експертизу, та на вирішення експертів поставити наступні питання:

- Чи враховані у фактичних обсягах за послуги з передачі (які є базою для нарахування штрафних санкцій) за період лютий 2026 - березень 2026 року (включно) для ПрАТ «Харківенергозбут» обсяги передачі для ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступник - Акціонерне товариство "Українські Енергетичні Машини"), АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «Іпріс-Профіль», згідно укладених з ними договорів?

- Який саме фактичний обсяг за послуги з передачі за лютий 2026 - березень 2026 року (включно) для ПрАТ «Харківенергозбут» є вірним?

- Чи вірно визначено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданої послуги з передачі електричної енергії за період лютий 2026 - березень 2026 року (включно), враховуючи відповіді на вищезазначені питання?

Проведення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Золочівська, буд. 8-А, м. Харків, 61177).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 КК України, за дачу завідомо неправдивого висновку, або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Витрати на проведення судової експертизи покласти на Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, 10, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 42206328).

Провадження по справі зупинити на термін проведення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду, в порядку ст. 255-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена та підписана 22.09.2026.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/1528/26