Ухвала суду № 139979026, 22.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

22.09.2026 р. Справа № 917/1719/26

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Цимбал Альона Анатоліївна звернулася до господарського суду Полтавської області в інтересах ОСОБА_1 з заявою від 28.08.2026 року (вх. № 1782/26 від 31.08.2026 року) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1719/26 та визначено головуючим суддю Білоусова С.М.

Суд, ухвалою від 03.09.2026 року, заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишив без руху та встановив заявнику для усунення недоліків 5-денний строк шляхом подання до господарського суду Полтавської області:

- доказів сплати страхувальником (арбітражним керуючим) страхового платежу у відповідному розмірі;

- доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;

- декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та за 2026 рік, заповнені з урахуванням приміток до форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року №2627/5;

- обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо.

Від представника заявника 08.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх. № 12097) про усунення недоліків з додатковими доказами.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.09.2026 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду у підготовчому засіданні суду на 22.09.2026 р. на 11:30.

У зв`язку з безпрецедентними ворожими ракетними обстрілами території України, частими та довготривалими повітряними тривогами, для мінімізації ризиків життя та здоров`я учасників справи, ухвалою від 09.09.2026 року, явка в судове засідання визнавалася не обов`язковою.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства не перешкоджають проведенню засідання.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути заяву боржника у судовому засіданні без участі учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно з приписами ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши додані до заяви матеріали та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п`ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернулася до господарського суду Полтавської області з заявою у якій просить:

- відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність;

- ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ;

- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ;

- призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича.

Подану суду заяву ОСОБА_1 вмотивовує тим, що протягом 2018-2026 р.р. перебувала у кредитних відносинах з банками та іншими фінансовими установами України та укладала правочини, за якими отримувала послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб.

Проте, існують обставини, які свідчать про наявність загрози її неплатоспроможності, що виникли у 2020-2022 роках та діють на даний час, а саме: пандемія нової коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2), військова агресія російської федерації проти України, щомісячна девальвація національною валюти з початку 2022 року.

З огляду на відсутність ліквідного майна та втрату роботи ОСОБА_1 припинила виконання кредитних зобов`язань, з огляду на що, виникла заборгованість в розмірі 774 654,10 грн. , що включає в себе: 717 186,79 грн. розмір прострочених зобов`язань, 44 450,00 грн. сума неустойки (штрафу, пені).

Кредитні зобов`язання на зазначену вище суму у ОСОБА_1 виникли перед наступними фінустановами: ТОВ "Бізнес позика", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "Юніт Капітал", ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", АТ "Ідея Банк", АТ "Перший Український Міжнародний Банк", АТ "Універсал Банк".

Сім`я заявника складається з:

- матері ОСОБА_2 , 1972 р.н., РНОКПП НОМЕР_2 ;

- батька ОСОБА_3 , 1966 р.н., РНОКПП НОМЕР_3 ;

- чоловіка ОСОБА_4 ,1989 р.н, РНОКПП НОМЕР_4 ;

- доньки ОСОБА_5 , 2017 р.н., РНОКПП НОМЕР_5 .

Щодо свого матеріального становища боржник посилається на те, що вона не працевлаштована, не має достатнього майна, на яке може бути звернено стягнення для задоволення потреб кредиторів.

ОСОБА_1 надано суду декларації про майновий стан боржника за період 2023, 2024 2025 роки та станом на 01 липня 2026 року і проект плану реструктуризації боргів.

ОСОБА_1 станом на 27.07.2026 року є особою, стосовно якої відомості про притягнення кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та розшук відсутні. Наведене підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості".

Оскільки існує загроза неплатоспроможності, ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою.

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Зобов`язання перед кредиторами у розмірі 774 654,10 грн., як зазначає ОСОБА_1 , підтверджуються Кредитним звітом станом на 27.07.2026 року, складеним Українським бюро кредитних історій.

Поряд із цим, заявник зазначає що її представником були направлені адвокатські запити кредиторам з метою отримання інформації на підтвердження наявності заборгованості, її актуального розміру та підтверджуючих документів. До матеріалів справи долучені відповіді тих кредиторів, які надійшли на запитувану інформацію.

Суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 116 КУзПБ обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений саме на заявника.

Оцінивши наданий боржником кредитний звіт суд зазначає, що його недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами. Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 року у cправі № 917/1604/21, від 13.05.2024 року у справі №922/5486/23.

Крім того, оскільки роздруківка кредитного звіту у текстовому режимі, отримана ОСОБА_1 (суб`єктом кредитних історій) через web-інтерфейс на офіційному сайті Бюро (https://ubki.ua/), містить QR-код, то таку роздруківку слід визнати примірником електронного документа з паперовим носієм інформації.

Суд також зазначає, що за загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.

Судом встановлено, що роздруківка кредитної історії, яка надана ОСОБА_1 в підтвердження наявності договірних зобов`язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Бюро, а тому не може вважатися доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов`язань у розмірі 774 654,10 грн., як про те стверджує боржник.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі № 909/937/21.

При цьому, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 року у справі № 917/1384/20).

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц).

Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 року у справі № 917/1384/20).

Отже, подання боржником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитного звіту, а також не в повному обсязі первинних документів, довідок відповідних установ тощо, є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань і строків їх виконання, та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21.

З зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 наведено підстави, передбачені ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.

Крім того, долучені до матеріалів справи документи не відповідають інформації, яка вказана у конкретизованому списку кредиторів та боржників ОСОБА_1 , зокрема:

- у матеріалах справи наявна відповідь ТОВ "Слон Кредит" від 21.04.2026 року за № 26-2026, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 перед вказаною фінустановою за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 2481865 від 09.09.2025 року становить 83 632,50 грн., що включає в себе: 21 000,00 грн. тіло кредиту, 52 132,50 грн. відсотки по кредиту та 10 500,00 грн. штраф. Проте, вказана фінансова організація не включена до списку кредиторів ОСОБА_1 ;

- відповідно до листа ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за вих. № 5041/26-Є від 23.04.2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором №9122589 про надання споживчого кредиту від 05.06.2025 року, яка складається з прострочених процентів в сумі 39 518,01 грн. та загальної заборгованості за договором в розмірі 62 690,69 грн. Однак, і вказана фінансова установа не включена до списку кредиторів ОСОБА_1 ;

- заявником не включено до числа кредиторів і ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", проте, до матеріалів справи долучено відповідь вказаного Товариства від 22.04.2026 року № 3341, відповідно до якої у ОСОБА_1 наявна заборгованість у загальному розмірі 41 139,96 грн. за договором № 5812098 від 11.09.2025 року;

- варто зазначити, що відповідно до листа-відповіді на запит за вих. № 23/04/26ТФП-3 від 23.04.2026 року ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило право вимоги за кредитним договором № 6749161 від 25.09.2025 року, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ". Проте, подальша доля вказаних правовідносин не відома, адже, матеріали справи не містять відповіді нового кредитора ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ". Вказана фінансова установа також не включена заявником до списку кредиторів;

- не містять матеріали справи відповіді кредитора АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" щодо стану заборгованості ОСОБА_1 , оскільки, адвокатом боржника Цимбал А.А. надіслано запит, без супроводжуючих документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, про що Банк повідомив листом від 22.04.2026 року № Е/2151. Повторного звернення представника заявника до Банку матеріали справи не містять.

Варто зазначити, що ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та списку кредиторів та боржників посилається на наявність заборгованості в загальному розмірі 774 654,10 грн., яка сформована на основі даних Українського бюро кредитних історій.

Проте, зазначена сума не збігається з тими даними, які надали заявлені кредитори, зокрема ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" у відповідях від 20.04.2026 року. До прикладу, за даними УБКІ заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" за договором від 31.07.2025 року становить 90 999,91 грн., а відповідно до листа даної фінустанови від 20.04.2026 року остання складає 71 999,95 грн. та включає в себе: 4 999,99 грн. відсотки нараховані новим кредитором, 10 000,00 грн. заборгованість по штрафах, 37 000,00 грн. заборгованість за процентами та 19 999,96 грн. по тілу кредиту. Заборгованість за договором від 26.07.2025 року за даними Бюро складає 45 217,36 грн., а відповідно до довідки даного кредитора від 20.04.2026 року вона складає 35 016,18 грн. та включає в себе: 6 896,18 грн. відсотки нараховані новим кредитором, 5 000,00 грн. заборгованість по пені, 13 140,00 грн. заборгованість по комісії та 9 980,00 грн. по тілу кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор - ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 22.01.2026 року, 26.07.2026 року, 21.07.2026 року набув права вимоги до ОСОБА_1 на підставі договорів про відступлення права вимоги (факторингу), проте, інформації щодо укладення договорів з первісними кредиторами (період укладення, розмір заборгованості тощо) заявником та її представником суду не надано.

Крім того, боржник посилається на існування заборгованості перед вищезазначеним кредитором в сумі 62 763,85 грн. (за Кредитною історією) за договором від 05.06.2026 року, проте, матеріали справи не містять інформації щодо існування вказаного договору (долучено відповіді вказаної фінустанови лише по 3-м договорам т. 1, а.с. 178, 180, 182).

Таким чином, зазначена у списку кредиторів заборгованість ОСОБА_1 у повній мірі не підтверджена первинними документами, що позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Крім того, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не було надано інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів та руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами, у зв`язку з чим, суд ухвалою від 03.09.2026 року зобов`язав заявника, зокрема, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо.

У заяві від 08.09.2026 року (вх. № 12097) обґрунтовуючи природу і причини неплатоспроможності представник заявника надала пояснення, до яких долучила виписки по рахункам з трьох банків боржниці, відповідно до яких вбачається, що єдиними сферами витрат останньої за останні рік-два є придбання обов`язкових до фізіологічного існування товарів й послуг сплата комунальних послуг з картки АТ КБ "ПРИВАТБАНК", купівля їжі, ліків та одягу з інших карток. Крім того остання зазначила, що ОСОБА_1 після 6 років праці втратила роботу в АТ "ПОЛТАВА-БАНК", у зв`язку з чим отримувала позики виключно на споживчі цілі, на існування. До того ж, представник заявника пояснила, що боржниця добросовісно намагалась погашати позики, коли мала змогу, до прикладу, це видно не лише з кредитних документів, а і з виписки з банку АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", де 27.09.2025 міститься платіж на користь Tengo (комерційне найменування кредитора ТОВ "МІЛОАН" https://tengo.ua/ ) в розмірі 12 767.19 грн.

Підсумовуючи зазначене, адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що не за злим умислом ОСОБА_1 потрапила у скрутне життєве становище і допустила існування боргової ями, здійснювала платежі на погашення заборгованості, однак вбачає процедуру неплатоспроможності як єдино можливу за поточних обставин, враховуючи накопичення величезних заборгованостей, невпинне нарахування відсотків, загрози неплатоспроможності, загрози наявності виконавчих проваджень, втрату місця роботи в АТ "ПОЛТАВА-БАНК" рік тому тощо.

Посилання представника заявника на те, що кредитні кошти у фінансових установах були отримані ОСОБА_1 виключно на споживчі цілі, комунальні платежі та засоби для існування у зв`язку зі звільненням з основного місця роботи судом відхиляються, оскільки, ОСОБА_1 звільнено з посади головного економіста АТ "Полтава-Банк" 15.10.2025 року, а кредитні договори з фінансовими установами укладені дещо раніше.

Крім того, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що існують також обставини, які свідчать про наявність загрози її неплатоспроможності. Такими обставинами є пандемія нової коронавірусної інфекції, щомісячна девальвація національної інфекції та початок агресії російської федерації на території України.

В реагування на зазначене суд зауважує, що вказані у заяві обставини хоч і є загальновідомими, проте сам лише факт існування даних обставин не є підставою виникнення загрози неплатоспроможності, оскільки заявником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, яким чином вищевказані загальновідомі обставини впливали особисто на заявника й призвели до необхідності укладання кредитних договорів та неможливості вчасно виплачувати грошові зобов`язання; призвели до погіршення майнового стану та загрози неплатоспроможності, оскільки більшість кредитних договорів, за якими у заявника існує кредитна заборгованість, були укладені заявником у 2025 році, тобто вже під час дії вищезазначених загальновідомих обставин, що в свою чергу, ставить під сумнів добросовісність поведінки останньої.

Проаналізувавши матеріали заяви та обставини, на які посилається ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, судом зроблено наступні висновки:

- будучи працездатною особою, заявником не зазначено можливих заходів для отримання доходу (пошуку роботи) для виконання зобов`язань перед кредиторами;

- основна маса кредитних договорів була укладена боржником у короткий термін, в період дії на території України воєнного стану;

- з початку виникнення заборгованості не відстежується вчинення жодних дій з боку боржника для її погашення (договір з ТОВ "Бізнес Позика" було укладено 04.07.2025 року, а вже у вересні 2025 року здійснено останній платіж, договір з ТОВ "Укр Кредит Фінанс" укладено 21.04.2025 року, а останній платіж здійснено вже в серпні 2025 року та ін.);

- визначення числа кредиторів та суми заборгованості на власний розсуд.

Посилання заявника на відсутність власного доходу, інші загальні обставини, за відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин, які стосуються особи боржника, не є іншими підставами, в розумінні норм Кодексу про банкрутство, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому суд не приймає доводи заявника у даній частині.

Зазначені вище обставини не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитними договорами.

При цьому, слід зазначити, що укладаючи договори з фінансовими установами заявник, як працівник банку (6 років в АТ "Полтава-Банк"), була достеменно обізнана про розмір відсотків за користування кредитами, обов`язок повертати отримані кошти та розуміла, що з кожним новим кредитом такі відсотки збільшуються, що знову ж таки, ставить під сумнів добросовісність поведінки останньої.

Крім того, не може залишатися поза увагою суду, що вказуючи на неможливість погашення заборгованості за кредитами, ОСОБА_1 оплачує послуги адвоката Цимбал А.А. та планує оплатити роботу арбітражного керуючого Бігдана О.В. і, будучи працездатною особою, не надала жодних доказів того, що вона намагалася/намагається знайти можливість отримати дохід, а скористалася легким способом швидкого отримання коштів - укладаючи кредитні договори.

Врахувавши наведене, суд дійшов висновку, що поведінка боржника є явно не добросовісною, містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, боржник має на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Суд зазначає, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб є дотримання балансу сторін та враховувати як інтереси кредиторів так і боржника, і тільки при такому підході добросовісний боржник може скористатися правом на реабілітацію.

Щодо добросовісної поведінки боржника, у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі № 903/806/20 з цього приводу зазначено наступне:

"59. ... до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

62. …..законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності".

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом (частина четверта статті 124 КУзПБ).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20 зауважив на тому, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України.

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено проект плану реструктуризації боргів.

Так, дослідивши наданий заявником проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник вказує дохід, який отримує 0,00 грн., оскільки остання з 15.10.2025 року не працевлаштована, доходи які розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів - соціальна допомога та дохід чоловіка.

Розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредиторів 9 000,00 грн. (допомога чоловіка), впродовж 60 місяців.

Заявник пропонує до списання 278 754,10 грн., з заявленої суми заборгованості 774 654,10 грн., що становить 35,98 %

Суд звертає увагу, що план реструктуризації повинен містити саме умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання частини заборгованості.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду № 925/473/20 від 25.08.2021року.

Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі № 910/2629/20, від 19.11.2020 року у справі № 910/726/20, від 19.11.2020 року у справі № 927/203/20.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що отримання кредитів та витрачання кредитних коштів на задоволення власних потреб, відсутність прагнення до компромісу з кредиторами, не спростовує презумпцію про те, що ОСОБА_1 не за своїм неправомірним умислом потрапила у стан неплатоспроможності.

З огляду на положення ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов`язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими визначений порядок подання доказів.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 - 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , оскільки зазначені заявником обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність в розумінні положень ст. 115 КУзПБ не знайшли свого документального підтвердження.

Беручи до уваги, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 заява арбітражного керуючого Бігдан Олексія Антоновича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.

З урахуванням ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкдкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 1, 113-119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

2. Заяву арбітражного керуючого Бігдан Олексія Антоновича про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати представнику заявника через систему "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвалу складено та підписано 23.09.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.