Єдиний державний реєстр судових рішень
707/3144/26
2/707/2276/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
22 вересня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
за участю секретаря Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15241,60 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 20.03.2025 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №133313 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.
Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 8000,00 грн. Дата надання кредиту: 20.03.2025 року Строк кредиту : 90 днів Валюта кредиту: UAH Відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.
19.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором становить 15241,60 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8000 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5241,60 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 2000,00 грн.
У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 15241,60 грн. та судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 15500 грн.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 24.07.2026 відповідачці був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Про розгляд даної справи відповідачка повідомлялася належним чином у встановлений законом порядок, про що є підтвердження в матеріалах справи.
11.08.2026 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Венера Фінанс». Згідно якого відповідачка позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що між нею та первісним кредитором було укладено кредитний договір №133313 від 20.03.2025 року. Договір про надання даного кредиту містить відмітку про електронний підпис позичальника одноразовий індентифікатор KL3334, має електронну форму, вважається таким що укладений у письмовому вигляді. Відповідачка зазначає, що позивач вказує, що ОСОБА_1 зареєструвалася в його інформаційно-комунікаційні системі з телефоном НОМЕР_1 та E-mail ІНФОРМАЦІЯ_2 та рахунком № НОМЕР_2 і вони не відповідають дійсності, оскільки відповідачка користується номер телефону НОМЕР_3 , а адреса вищезазначеної електронної адреси згідно пошукової системи Google пов`язана з офіційним сайтом Golden Horizons, компанією по впровадженню штучного інтелекту та автоматизації малого бізнесу. Тобто, відповідності до п.7.4 кредитного договору №133313 від 20.03.2025 року ФК «Авіра Груп» не надав фактору ТОВ ФК «Венера Фінанс», а останнє суду доказів належної ідентифікації позичальника ОСОБА_1 - фото позичальника з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника та на який номер телефону і з якого направлявся та надійшов ОТП пароль. Відсутність цих даних свідчить про порушення кредитором вимог ЗУ «Про електронну комерцію». Крім того, рахунок № НОМЕР_2 це не номер банківського рахунку, а номер платіжної картки, що згідно з п.56 ст.1 ЗУ «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом у вигляді пластикової чи іншого виду картки, а не рахунком, а тому факт володіння платіжною карткою та доступом до неї відповідачкою, позивачем не доведено. У зв`язку з викладеними обставинами ОСОБА_1 просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
14.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Пархомчука С.В. надійшла відповідь на відзив відповідачки ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», детально ознайомившись з Відзивом на позовну заяву, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як зазначалося раніше в позовній заяві, 20.03.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП», (далі - Первісний кредитор, ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 133313. Згідно з матеріалами справи, між Первісним кредитором та Відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі , підписання якого здійснювалося шляхом застосування електронного підпису Відповідача. Зазначений підпис було сформовано із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону, зазначений Відповідачем під час укладення договору. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Відповідач, діючи добровільно та усвідомлено , зовнішнього тиску чи примусу без жодного , скористався доступом до мережі Інтернет та перейшов на офіційний веб-сайт Первісного кредитора, де самостійно, з використанням інтегрованого калькулятора, обрав бажану суму кредиту та строк кредитування. Після цього ним було надано персональні дані, зокрема реквізити банківської картки, на яку в подальшому були зараховані кошти. У процесі укладення правочину Відповідач пройшов передбачені етапи ідентифікації та підтвердження наміру укласти кредитний договір, за результатами чого між сторонами було укладено договір у встановленому законом порядку. Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Вищевказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений . Тобто, для укладання кредитного договору, Відповідачем вчинено ряд дій без здійснення яких договір був б не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі . Обставини укладення вказаного договору Відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору. Відтак, з огляду на свободу договору , яка передбачена ст. 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили умови вищезазначеного договору. Вказаний договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін . Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, доводи Відповідача щодо неукладеності кредитного договору є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами, що підтверджують факт укладення договору в електронній формі відповідно до вимог законодавства. У відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при укладанні кредитного договору. Первинний кредитор у своїй господарській діяльності з метою переказу та приймання грошових коштів за договорами позики користується фінансовими послугами платіжних провайдерів. Верифікація банківської картки відбувається за допомогою сертифікованих платіжними системами Visa та MasterCard сервісів, зокрема WayForPay, Ipay, Platon, а також ТОВ «ПРОФІТГІД». Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на веб-сайті первинного кредитора, для надання платіжних реквізитів Товариству, кожен клієнт після натискання кнопки «Додати карту» автоматично перенаправляється на сайт відповідного платіжного провайдера, де вводить необхідні дані для проведення розрахунків та надає свої платіжні реквізити. Після блокування коштів клієнт повертається на веб-сайт Товариства. До бази даних Товариства від платіжного сервісу надходить виключно частина номеру картки та токен, згенерований платіжним сервісом, що забезпечує безпеку збереження інформації. Ні Первісний кредитор, ні Позивач не мали і не мають доступу до повного номера банківської картки Відповідача, оскільки ця інформація є банківською таємницею. Отже, доступ до повного номера банківської картки, а також до виписки по картковому рахунку, на який були зараховані кредитні кошти, має виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки, тобто Відповідач. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що зазначений картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний і повний доступ до таких. Отже, на виконання пункту 1.5. Договору, перерахування коштів було здійснено первісним кредитором через платіжного провайдера - ТОВ «ПРОФІТГІД», яке надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, зокрема на банківський рахунок Відповідача за реквізитами банківської картки, зазначеної ним під час реєстрації. Зазначені обставини підтверджуються листом ТОВ «ПРОФІТГІД» з якого вбачається, що 20.03.2025 о 14:02 було проведено транзакцію на суму 8 000,00 грн, маска картки - НОМЕР_2 . За таких обставин Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору, здійснивши перерахування кредитних коштів на банківську платіжну картку( НОМЕР_2 ), реквізити якої були надані самим Позичальником. Представник позивача просив позовні вимоги ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
08.09.2026 року на адресу суду від АТ «Перший Український Банк» запитувана інформацію згідно ухвали суду від 20.08.2026 року, а саме відомості щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; відомості про зарахування грошових коштів 20.03.2025 у сумі 8 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 ; банківську виписку за картковим рахунком № НОМЕР_2 за операціями, здійсненими 20.03.2025.
Дослідивши наявні у справі докази, наданий відзив відповідачкою та відповідь на відзив та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 20.03.2025 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №133313 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.
Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 8000,00 грн. Дата надання кредиту: 20.03.2025 року Строк кредиту : 90 днів Валюта кредиту: UAH Відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.
19.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно п.1.2. договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 17.06.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором. 1.3. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.
Згідно п.1.4. договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною. 1.5. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою надання кредиту є (20.03.2025). Датою повернення кредиту є (17.06.2025).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором становить 15241,60 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8000 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5241,60 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 2000,00 грн.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частина 2 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідачка не надала, у тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.
За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Щодо заперечень відповідачки ОСОБА_1 , викладених у відзиві на позовну заяву, стосовно не укладення нею вказаного кредитного договору, неналежної її ідентифікації через невідповідність номеру телефону чи електронної пошти, а також неотримання коштів, суд зазначає, що такі доводи повністю спростовуються зібраними у справі доказами та є необґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір підписується за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який є алфавітно-цифровою послідовністю (в даному випадку - смс-кодом ОТП «KL3334»), що надсилається на мобільний телефон особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Введення такої комбінації є акцептом та прирівнюється за своїми правовими наслідками до власноручного підпису на паперовому носії.
У цивільному процесі діє принцип змагальності сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Твердження відповідачки про те, що її анкетні дані та ідентифікаційний код були використані третіми особами без її відома, мають суто декларативний характер. Матеріали справи не містять жодних доказів звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів із заявами про вчинення щодо неї шахрайських дій або викрадення її персональних даних.
Повністю спростовуються і твердження відповідачки про те, що платіжна картка № НОМЕР_2 їй не належить, а кошти на неї не зараховувались.
Так, на виконання ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2026 року про витребування доказів, від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (офіційне найменування банку-емітента) 08 вересня 2026 року на адресу суду надійшли витребувані відомості та офіційна банківська виписка.
Згідно з наданою банком інформацією, картковий рахунок, до якого відкрито платіжну картку № НОМЕР_2 , належить безпосередньо відповідачці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Крім того, банківською випискою за вказаним рахунком за операціями, здійсненими 20.03.2025 року, беззаперечно підтверджено факт успішного зарахування грошових коштів у сумі 8 000,00 грн від первісного кредитора через платіжного провайдера ТОВ «ПРОФІТГІД». Транзакція відбулася 20.03.2025 року о 14:02.
Оскільки укладенню електронного кредитного договору передує обов`язкова верифікація та реєстрація клієнта, в ході якої позичальник самостійно вказує номер телефону, e-mail та реквізити саме своєї особистої банківської картки для отримання грошей, а АТ «ПУМБ» підтвердив отримання цих 8 000,00 грн саме ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що відповідачка пройшла всі етапи ідентифікації, виявила волю на укладення правочину та розпорядилася отриманими коштами на власний розсуд. Отримані кредитні кошти як помилково зараховані відповідачкою банку чи кредитору повернуті не були.
Сама по собі невідповідність чи зміна номеру телефону чи електронної адреси на момент розгляду справи, або відсутність у матеріалах справи фотофіксації позичальника з паспортом не спростовує факт акцептування оферти та реального отримання кредитних коштів боржником, що підтверджено офіційним документом банківської установи, який є первинним і беззаперечним доказом.
За таких обставин, доводи відзиву є неспроможними, а вимога про стягнення тіла кредиту в розмірі 8 000,00 грн та прострочених відсотків за період користування грошима в сумі 5 241,60 грн є повністю законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим, щодо нарахованої позивачем комісії (послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору) суд зазначає наступне.
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Однак, аналіз змісту вказаного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які товариством встановлена комісія, а тому ТОВ «ФК «Венера Фінанс», як правонаступник позикодавця, не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а також не надав підтвердження щодо користування відповідачкою такими послугами, тому положення договору про надання фінансового кредиту №133313 від 20.03.2025 щодо обов`язку позичальника сплатити комісію, є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на наведене вимоги про стягнення комісії в сумі 2000 грн. задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2311,08 грн.
Що стосується заявлених до стягнення витрат за надання позивачеві правничої допомоги в сумі 15500 грн., суд вважає, що вказаний розмір витрат є завищеним з урахуванням категорії спору, складності справи, розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, реально затраченого часу адвокатом, тому суд вважає необхідним задовольнити витрати за надання позивачеві правничої допомоги частково, на суму 4000 грн.
На підставі ст. 526, 527, 530, 599, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (ЄДРПОУ: 43561872, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703) заборгованість за кредитним договором №133313 від 20.03.2025 в загальному розмірі 13241 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судовий збір у розмірі 2311 грн. 08 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Суходольський
Судове рішення № 139978720, Черкаський районний суд Черкаської області було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 707/3144/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: